Рішення

від 01.07.2013 по справі 914/1811/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2013 р. Справа № 914/1811/13

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Люкс" (01033, вул. Володимирська, 61/11, К. 50, м. Київ; ідентифікаційний код 38008163)

Відповідач: Приватне підприємство "Леосвіт" (79002, вул. Величковського, 30, кв. 12, м. Львів; ідентифікаційний код 34028757)

про стягнення заборгованості

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача : Федюк Л.М.- представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача : не з'явився

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство Люкс» заявлено позов до Приватного підприємства «Леосвіт» з вимогою стягнення боргу у сумі 11090,30грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за надані послуги з виготовлення та/або розміщення рекламно-інформаційних матеріалів), передбачених умовами Договору № 7.9.2012-1 від 07.09.2012 року.

Крім цього, заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 1043,00грн. 20% річних від простроченого платежу.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.06.2013р. (вх. № 23467/13), яка прийнята судом, у зв'язку з проведенням Відповідачем часткової оплати протягом розгляду справи, Позивачем зменшено розмір позовних вимог до 11233,30грн. (10190,30грн. основного боргу, 1043,00грн. 20% річних).

20.05.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 45хв. 11.06.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі від 11.06.2013 року та 19.06.2013 року.

Протягом розгляду справи представнику Позивача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду довіреність на право здійснення представництва.

19.06.2013р. Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою Відповідачем основної суми боргу (900,00грн.) з додатками згідно опису.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали Господарського суду Львівської області надсилались Сторонам за адресами, зазначеними у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Позивачу та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Відповідачу. Крім того, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення Сторонам копій ухвал суду по даній справі про порушення провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи вручені Сторонам належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 10190,30грн. боргу.

07.09.2012р. між Відповідачем (Замовник) та Позивачем (Виконавець) укладено Договір про надання рекламно-інформаційних послуг №7.9.2012-1 з додатками (надалі Договір), відповідно до якого (п.п.1.1, 1.3) Виконавець зобов'язується надати Замовнику за його замовленням послуги з виготовлення та/або розміщення рекламно-інформаційних матеріалів (надалі - рекламні матеріали), а Замовник зобов'язується приймати належним чином надані послуги та своєчасно їх оплачувати; Виконавець за завданням Замовника може надавати інші послуги, зміст, перелік, вартість та порядок надання яких визначаються у додатках до Договору, що вважаються його невід'ємними частинами.

Згідно з п.2.1.5 Договору, Виконавець зобов'язується забезпечити своєчасне та якісне надання послуг згідно Договору. В порядку і на умовах, визначених Договором, надавати Замовнику Акт здавання-приймання наданих послуг (п.2.1.6).

Відповідно до п.2.2.4, 2.2.5 Договору, Замовник зобов'язується оплачувати надані Виконавцем послуги в порядку та на умовах, визначених згідно Договору; приймати надані послуги шляхом підписання Акта здавання-приймання наданих послуг в порядку та на умовах визначених Договором.

Пунктом 3 Договору передбачено, що ціна та вартість рекламних послуг, що надаються згідно Договору, визначаються Сторонами у Додатках до Договору; Замовник зобов'язується оплачувати вартість наданих послуг на умовах 100% передоплати у строки, визначені Додатками до Договору, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Виконавця; для зручності здійснення оплати Виконавець виставляє Замовникові рахунки за надані послуги; невиставлення рахунку Виконавцем та/або його не отримання Замовником не звільняє Замовника від обов'язку здійснення належної оплати .

Згідно п.1.7 Додатку №1 до Договору №7.9.2012-1 про надання рекламно-інформаційних послуг від 07.09.2012 року, вартість розміщення даної рекламної кампанії складає 18117грн.; оплату послуг Замовник проводить на підставі виставленого рахунку згідно Графіку (до 30 вересня - 6039грн.; до 30 жовтня - 6039грн.; до 30 листопада - 6039грн.).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що здавання-приймання наданих Виконавцем послуг здійснюється шляхом складення та підписання Сторонами Актів здавання-приймання наданих послуг; незважаючи на строки (тривалість) надання послуг згідно Договору, Акти здавання-приймання наданих послуг підписуються Сторонами помісячно (щодо фактично наданих послуг).

Замовник зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від Виконавця актів здавання-приймання наданих послуг їх підписувати та повертати Виконавцю (п.4.2).

Приписами п.9.1 Договору встановлено, що у разі неналежного виконання чи невиконання умов Договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.10 Договору, усі спори, що виникають між Сторонами з приводу виконання умов Договору вирішуються ними шляхом переговорів на взаємовигідній та рівноправній основі; у разі не вирішення спору шляхом переговорів, такий спір передається Сторонами на вирішення до суду; спори про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги, що передаються до суду, розглядаються за місцезнаходженням Виконавця, всі інші спори - в порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 11 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2012 року.

На виконання умов Договору та для підтвердження прийняття зобов'язань за Договором Позивачем відповідно до Актів про надання послуг № РЛ765 (на суму 9064,70грн.) та № РЛ860 (на суму 6045,60грн.) від 16.11.2012р., всього на суму 15110,30грн., а Відповідачем прийнято зазначені роботи, що підтверджується підписами та скріпленими печатками на зазначених Актах про надання послуг.

При цьому підписання Замовником Актів про надання послуг, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

07.09.2012р. Позивачем направлено Відповідачу Рахунок №РЛ0000769 на суму 9064,70грн., який Відповідачем не оплачено.

28.09.2012р. Позивачем направлено Відповідачу Рахунок №РЛ0001631 на суму 6045грн., який Відповідачем оплачено лише частково.

19.03.2013р. представник Позивача направив на адресу Відповідача Лист-вимогу з пропозицією сплатити суму боргу, яка останнім залишена без відповіді.

З врахуванням вищенаведеного Позивач зазначає, що станом на час подання позову у Відповідача наявний борг в розмірі 11090,30грн. Крім того, 19.06.2013р. Позивач повідомив суд про здійснення часткової оплати Відповідачем (на суму 900грн.) основного боргу та, відповідно, зменшив розмір позовних вимог. При цьому, Сторонами не надано суду підписані Відповідачем акти звірки взаємних розрахунків.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням наведеного, в тому числі того, що матеріалами справи встановлено порушення Відповідачем зобов'язання щодо оплати за надані послуги згідно Договору № 7.9.2012-1 від 07.09.2012р., в тому числі станом на час подання позову та порушення провадження у справі - на суму 11090,30грн.; беручи до уваги часткову оплату боргу (900грн.) Відповідачем та відповідну заяву Позивача про зменшення розміру задоволених позовних вимог; враховуючи також те, що в матеріалах справи відсутні, Позивачем не наведені доводи та не подані докази здійснення Відповідачем оплати боргу в розмірі 10190,30грн. повністю або частково, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до стягнення з Відповідача на користь Позивача 10190,30грн. основного боргу.

Щодо стягнення 1043,00грн. 20% річних.

В прохальній частині позовної заяви Позивач також просить стягнути з Відповідача 1043,00грн. 20% річних, розрахунок яких надано в додатках до позовної заяви.

Згідно з п. 9.2. Договору, у разі порушення Замовником строків оплати рекламних послуг він Замовник зобов'язується на вимогу Виконавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості та 20% річних від простроченої суми за кожен день такого прострочення .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Перевіривши правильність розрахунку 20% річних, розрахованих Позивачем, суд зазначає, що такий проведено вірно.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 20% річних у сумі 1043,00грн. позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

01.07.2013 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 05.07.2013р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Приватного підприємства "Леосвіт" (79002, вул. Величковського, 30, кв. 12, м. Львів; ідентифікаційний код 34028757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Люкс" (01033, вул. Володимирська, 61/11, К. 50, м. Київ; ідентифікаційний код 38008163) 10190,30грн. основного боргу, 1043,00грн. 20% річних, а також 1720,50грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.