Рішення

від 10.09.2013 по справі 925/1319/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 925/1319/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників:

від позивача - Егоров Ю.Г. представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Фарм"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Феліція"

про стягнення 7 777,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Фарм" звернулось до суду з позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Феліція" 7 777,44 грн., у тому числі: 7 172,23 грн. основного боргу, 358,38 грн. пені, 246,83 грн. 3% річних та відшкодування у зв'язку із цим судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1720,50 грн. та витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов договору поставки товару №237 від 23.03.2012, укладеного між позивачем та відповідачем, останньому було передано у власність товар. В порушення умов договору відповідач його вартість оплатив частково і станом на день подачі позову до суду за ним рахується борг з оплати за товар в сумі 7 172,23 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, ухвала суду від 19.08.2013 направлена судом за адресою, яка зазначена у витягу з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, виходячи із того, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку. Неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

23 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Фарм" (постачальник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Феліція" (надалі - покупець, відповідач у справі) було укладено договір №237, предметом якого є поставка постачальником та отримання і оплата покупцем товарів у строки встановлені договором. Асортимент, одиниця виміру і вартість товару, який постачається за договором, визначається видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.3 договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару у гривнях у формі готівкового чи безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов вказаного договору згідно видаткових накладних №РН00001420 від 28.03.2012; №РН00001421 від 28.03.2012; №РН00001602 від 03.04.2012; №РН00003789 від 11.07.2012; №РН00003806 від 11.07.2012; №РН00003843 від 11.07.2012; №РН00003787 від 11.07.2012; №РН00003967 від 18.07.2012 (а.с. 13-25) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 528,21 грн.

Відповідач частково оплатив поставлений товар, згідно виписок по рахунку №26003000023984, 31.05.2012 2 000,00 грн. за товар медичного призначення по рах. РН 1421 від 28.03.2012 без ПДВ; 04.07.2012 - 1555,98 грн. за медикаменти по рах. РН 1421 від 28.03.2012; 31.10.2012 - 500,00 грн. за товар медичного призначення по рах. РН 3787 від 11.07.2012; 20.02.2013 - 400,00 грн. за медикаменти по рах. РН 117664 від 05.07.2012; 27.03.2013 - 400,00 грн. за медикаменти по рах. РН 117664 від 05.07.2012; 30.04.2013 - 500,00 грн. за медикаменти по рах. РН117664 від 05.07.2012 (а.с. 27-41). За доводами позивача, загальна сума оплати становить 5 355,98 грн.

Порушення відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення залишку заборгованості у сумі 7 172,23 грн., пені в сумі 358,38 грн. та 3% річних в сумі 246,83 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №237 від 23.03 2012, зміст якого відповідає положенням ст. 712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виконання договірних зобов'язань щодо поставки товару позивачем підтверджено видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 13-25), факт прийняття товару відповідачем на загальну суму 12 528,21 грн., підтверджується його підписом та печаткою у даних накладних.

Порядок проведення розрахунків визначений п. 2.3 договору, відповідно до якого покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Відповідач повністю, за отриманий товар не розрахувався, сплативши лише 5 355,98 грн., залишок заборгованості становить 7 172,23 грн.

Належне виконання позивачем договірних зобов'язань по договору та визнання відповідачем заборгованості, підтверджено також актом взаєморозрахунків між сторонами від 25.12.12, який скріплений підписами та печатками обох сторін.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів належного виконання його зобов'язань перед позивачем щодо оплати товару, позовна вимога про стягнення 7 172,23 грн. заборгованості підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідальність за порушення строку оплати поставленого товару, сторони встановили у п. 3.4 договору, згідно якого, у випадку прострочення оплати за поставлений товар постачальник в односторонньому порядку нараховує на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати за товар, що постачається по даному договору.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем (а.с. 9), останнім не вірно визначено порядок нарахування пені, оскільки позивач нарахував пеню за період з 21.02.13 по 02.08.13 у розмірі 358,38 грн., в той час, виходячи з положень п.2.3 договору (враховуючи 30-ти денний строк оплати), право на нарахування пені виникло у позивача (з урахуванням останньої поставки) з 18.08.2012 і припинилось через шість місяців, тобто 19.02.2013, що не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, відтак, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені за вказаний період до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 8), останнім допущено помилку при здійсненні розрахунку в частині визначення кількості днів нарахування 3%, так за період з 18.08.2012 по 31.10.2012, позивачем зазначений 105 днів, в той час, як кількість днів за цей період становить 73 дні. Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення 3 % річних підлягає до часткового задоволення в сумі 226,78 грн. за період з 18.08.2012 по 02.08.2013.

Відповідачем всупереч положенням ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку за поставлений товар, тому суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 7 172,23 грн. заборгованості та 226,78 грн. 3 % річних

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, витрат, пов'язаних з оплати послуг адвоката. За приписами цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у випадку, якщо вони сплачені адвокату, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. На підтвердження послуг адвоката позивачем надані докази, які суд вважає достатніми для підтвердження повноважень представника, як адвоката та оригінал платіжного доручення про оплату адвокатських послуг .

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1 636,78 грн. витрат на сплату судового збору та 475,67 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Феліція" (20300, Черкаська обл. м. Умань, вул. Шевченка, буд. 21, інд. код 31860730 р/р 26007301791577 в філії відділення ПАТ "ПІБ" в м. Черкаси, МФО 354091) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Фарм" (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 4, інд. код 37509516, р/р 26003000023984 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) - 7 172,23 грн . заборгованості, 226,78 грн. 3% річних, 1 636,78 грн. судового збору, 475,67 грн . витрат на оплату послуг адвоката.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 12.09.2013

Суддя О.І. Кучеренко