Ухвала

від 18.07.2013 по справі 2-а-7798/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 р.Справа № 2-а-7798/09/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія Уран-інвест» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія Уран-інвест» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2009 року ТОВ «Консалтингова компанія Уран-інвест» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22 квітня 2009 року № 0000262301, № 0000272301/0.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 25 березня 2009 року по 31 березня 2009 року та з 01 квітня 2009 року по 02 квітня 2009 року, Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Консалтингова компанія Уран-інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27 жовтня 2006 року по 30 червня 2008 року.

За твердженням позивача, висновок податкового органу, про порушення ТОВ «Консалтингова компанія Уран-інвест» п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» є неправомірним, висновок податкового органу щодо безоплатної передачі замовнику послуг з проведення проектних робіт на загальну суму 224.930,66 грн. не відповідає документам, що були надані для перевірки та висновки щодо безоплатної передачі послуг є безпідставними; висновок про заниження валового доходу шляхом заниження показників приросту балансової вартості запасів є помилковим оскільки визначена сума є вартістю послуг та за своєю природою не має матеріальної складової.

Відповідач позов не визнав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 20 квітня 2011 року, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Консалтингова компанія Уран-інвест» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ «Консалтингова компанія Уран-інвест» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ „УРАН-ІНВЕСТ" зареєстровано виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, свідоцтво про державну реєстрацію №496059 серія А01 від 27.10.2006. На податковий облік взято 02.11.2006 року за №2882 в ОДПІ. Зареєстроване платником ПДВ 16.06.2007 року (т.1 а.с.30-41, т.2 а.с.2-17).

З 25.03.2009 року по 02.04.2009 року, працівниками податкового органу була здійснена виїзна позапланова перевірка ТОВ „УРАН-ІНВЕСТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.10.2006 року по 30.06.2008 року, про що 07.04.2009 року складено Акт №34/23-10/346552293 (т.1 а.с.9-32). Акт позивачем був підписаний з запереченнями, які не в повному обсязі були прийняти до уваги.

На підставі Акту від 07.04.2009 року ОДПІ 22.04.2009 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0000262301/0, за яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 260181,00 гривень (173454,00 грн. за основним платежем, 86727 грн. штрафні (фінансові) санкції) за встановлені перевіркою порушення пп.4.1.1,пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 статті 5 Закону України №334/94-ВР (т.1 а.с.7); №0000272301/0 від 22.04.2009 року, за яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91295,00 гривень (60863,00 грн. - за основним платежем, 30432,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) за встановлені перевіркою порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4,п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР (т.1 а.с.8).

У висновку Акту перевірки зазначено, що в результаті встановлених перевіркою порушень позивачем пп.4.1.1,пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 статті 5 Закону України №334/94-ВР ним занижено податок на прибуток на суму 180168грн., у тому числі: 3 квартал 2007 року-130515грн.,4 квартал 2007 року 9762грн., 1 квартал 2008 року 30563грн., 2 квартал 2008 року 28825грн.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія Уран-інвест», виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі, як і в позові, Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія Уран-інвест» зазначало, що висновки відповідача стосовно заниження позивачем зобов'язань з податку на прибуток шляхом заниження валового доходу на суму 304 323 грн. 00 коп., є безпідставними, з чим судова колегія не може погодитись.

В порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. (із змінами та доповненнями) підприємством не включено до складу валового доходу безоплатно надані послуги замовнику будівництва - Громадській організації «Житлово-Будівельному Об'єднанню «Загор'є», код 34508079, а саме автопослуги та послуги механізмів. Послуги отримано від ППФ «Рута» (код 20927470), СПД ОСОБА_2, ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4 на підставі видаткових накладних та актів виконаних робіт, які наведено у додатку №4 до акту перевірки.

Твердження підприємства, що під час проведення перевірки надані до огляду акти приймання виконаних підрядних робіт, складовою частиною яких є відомість ресурсів, яка містить відповідні розділи "відпускна ціна", "транспортна складова", "складські витрати" і тому передача транспортних послуг проведена на оплатній основі є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до первинних документів ТОВ «Консалтингова компанія «Уран-Інвест» виступає як генпідрядник.

Відповідно актів №КВ-2в, №КВ-3 генпідрядник передає замовнику будівництва (Громадська організація «Житлово-Будівельне Об'єднання «Загор'є»), тільки виконані будівельні роботи, отримані від субпідрядних організацій, а саме: ТОВ «Південьбуд-1», ТОВ «Раум», ТОВ «Мрія».

Отже "транспортна складова", визначена у первинних документах, що передаються замовнику є отриманою від субпідрядних організацій ТОВ "Південьбуд-1", ТОВ "Раум", ТОВ "Мрія", а не від ППФ «Рута», СПД ОСОБА_2, ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4. У зв'язку з тим, що фактично надані генпідрядником замовнику будівництва послуги механізмів, які отримані від ППФ «Рута» (код 20927470), СПД ОСОБА_2, ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4 не включено до складу вартості робіт переданих замовнику згідно актів №КВ-2в, №КВ-3 та не передано окремими актами, дані послуги є безоплатно наданими замовнику будівництва.

У періоді, що перевіряється підприємство ТОВ «Консалтингова компанія «Уран-Інвест» як генпідрядник здійснювало роботи по будівництву житлового масиву на території, розташованій в межах мікрорайонів «Південний-1», «Південний-2», «Південний-4» м. Б.-Дністровський Одеської області для замовника будівництва - ГО ЖБО «Загор'є», код 34508079, шляхом залучення субпідрядних організацій.

Генпідрядником - ТОВ «Консалтингова компанія «Уран-Інвест» у періоді, що перевіряється надані послуги замовнику будівництва з розроблення проектної документації шляхом залучення сторонніх організацій. При цьому, ним зазначені роботи (проектні роботи, послуги механізмів) не включено до вартості робіт, переданих замовнику, виконаних у відповідних періодах згідно актів:

- №КВ-2в "Акт прийомки виконаних підрядних робіт";

- №КВ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти" затвердженого Наказом Мінфіну України від 28.04.01р. №205, зареєстрованого в Мінюсті України 21.05.01р. за №433/5624 із змінами і доповненнями, витрати за будівельним контрактом включають: витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням даного контракту, тобто, витрати з розроблення проектної документації та послуги механізмів є витратами за будівельним контрактом.

У зв'язку з тим, що фактично надані генпідрядником замовнику будівництва послуги з розроблення проектної документації та послуги механізмів не включено до складу вартості робіт переданих замовнику згідно актів №КВ-2в, №КВ-3 та не передано окремими актами, дані послуги є безоплатно наданими замовнику будівництва.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції прирівняв правові положення та їх наслідки пп. 4.1.1 та пп. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та застосував до позивача норми пп. 4.1.6, які не мають до нього відношення.

Однак з цією позицією судова колегія погодитися не може, враховуючи наступне.

Перевіркою проведено розрахунок відповідності списання використаних у будівництві матеріалів для замовника згідно даних бухгалтерського обліку у співставленні з вартістю матеріалів, переданих субпідряднику та використаних при здійсненні будівельних робіт для замовника (форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», форми КВ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», підсумкових відомостей ресурсів).

За результатами розрахунку встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку щодо списання матеріалів, використаних у будівництві, даним наведеним у первинних документах (форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», форми КВ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», підсумкових відомостей ресурсів), а саме за даними бухгалтерського обліку списано матеріалів на меншу суму, ніж зазначено у первинних документах, зокрема: 4 кварталі 2007 року списано будівельних матеріалів у виробництво проводкою 1т23Кт20 у сумі 253988,83грн. тоді, як згідно первинних документів (форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», форми КВ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт») отриманих від субпідрядної організації ТОВ «Південьбуд-1» вартість матеріальних ресурсів поставки замовника - ТОВ «КК «Уран-Інвест» у листопаді 2007 року складає 183939грн., у грудні 2007 року складає ~1137грн. Поставка матеріалів замовника будівництва - ГО ЖБО «Загор'є» згідно первинних документів відсутня. Таким чином, надлишок будівельних матеріалів, які фактично використано у будівництві та передані замовнику будівництва, але за даними бухгалтерського обліку не оприбутковані та відсутні на балансі підприємства, є безоплатно отриманими матеріалами, а тому позивачем на суму цих послуг (304323грн.) занижено валовий дохід.

Також методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 року №205. Згідно з п.18 цього Положення сума визнаних доходу і витрат за будівельним контрактом відображається відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291. Одночасно визнаний дохід за будівельним контрактом без суми непрямих податків відображається за дебетом субрахунку 238 «Завершені етапи по незакінчених будівельних контрактах» і кредитом субрахунку 239 «Проміжні рахунки» рахунка 23 «Виробництво». Після завершення будівельного контракту сальдо на зазначених субрахунках списується зворотною кореспонденцією субрахунків. Вказаною Інструкцією встановлено, що рахунок 23 «Виробництво» класу 2 «Запаси» призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Зокрема цей рахунок використовується на окремих субрахунках витрат, у тому числі підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт.

На підставі вищезазначеного судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо не допущення ним заниження суми валових доходів у розмірі 388406грн. на суму заниження задекларованих показників приросту балансової вартості запасів.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія Уран-інвест» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.