Постанова

від 12.09.2013 по справі 827/2190/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 рокуСправа №827/2190/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Козька М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі південного центру радіотехнічного спостереження про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб з невиплати одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби, та зобов'язання нарахувати та виплатити винагороду за 15 років безперервної військової служби у сумі 1 676,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має стаж безперервної служби в Збройних Силах України понад 15 років та набув право на отримання додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 15 років безперервної військової служби, а 02.08.2013 він був повідомлений, що нарахування та виплата винагороди за безперервну військову службу у Південному центрі радіотехнічного спостереження Національного центру управління та випробувань космічних засобів не передбачена Порядком і нормами грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104, та Наказом Національного космічного агентства України від 20.09.2005 №228 «Про умови оплати праці працівників Національного центру управління та випробувань космічних засобів, представництв генерального замовника - Національного космічного агентства України».

Ухвалами суду від 30.08.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач письмової думки щодо суті спору суду не надав.

11.09.2013 від позивача до суду надійшла заява (вх. №8282) про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності /а.с.27/.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 12.09.2013 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому суд розглядає справу у відсутність представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України № 2232-XIІ від 25.03.1992 "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Всі правовідносини, що виникають між сторонами у справі, з приводу проходження і звільнення з військової служби, виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді інженера групи автоматизації відділу радіотехнічного центру Південного центру радіотехнічного спостереження (філії Національного центру управління та випробувань космічних засобів), військове звання - майор.

Отже, даний спір є публично-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді інженера групи автоматизації відділу радіотехнічного центру Південного центру радіотехнічного спостереження /а.с.6-11/. Південний центр радіотехнічного спостереження є відокремленим структурним підрозділом та входить до складу Національного центру управління та випробувань космічних засобів /а.с.9, 14/.

Станом на 31.07.2013 строк безперервної військової служби позивача склав 15 років, що підтверджується Витягом з графи 9 його особової справи /а.с.7/.

На звернення позивача від 31.07.2013 про виплату йому одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби, листом від 02.08.2013 за вих. №567 начальник Південного центру радіотехнічного спостереження повідомив, що нарахування та виплата винагороди за тривалість безперервної військової служби для військовослужбовців, відряджених до НКАУ, не передбачена Постановами КМУ № 104 від 07.02.2001, № 1298 від 30.08.2002 та Наказом Національного космічного агентства України №228 від 20.09.2005 /а.с.13/.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.

Статтею 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частини перша та друга статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Пунктами 1 - 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством оборони України. Крім того, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25 - 28.

Згідно з додатком 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 військовослужбовцям, (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Зокрема, за 15 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1 розмір посадового окладу та окладу за військовим званням.

За правилом частини четвертої статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294, Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 р. за № 638/15329, та погодженим з Міністром праці та соціальної політики України, затверджено Інструкцію «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», яка застосовується з 01.01.2008.

Згідно з пунктом 32.1 вказаної Інструкції (розділ XXXII "Правила виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби") особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 15 років складає 1 посадовий оклад і оклад за військовим званням.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.

Грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Відповідно до пункту 78 Положення «Про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України», затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 р. N 1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

Згідно з витягом з наказу начальника південного центру радіотехнічного спостереження №33-ос від 03 червня 2013 року, майору ОСОБА_1 встановлений оклад за посадою у розмірі 1 551,00 грн. на місяць /а.с.11/.

Згідно з додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.1.2007 № 1294 за військовим званням «майор» встановлений оклад у розмірі 125 грн.

Таким чином, позивач має право на одержання суми винагороди за 15 років безперервної військової служби у розмірі 1 676,00 грн. (1 551,00 грн. + 125 грн.).

Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача не підлягає задоволенню, оскільки бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи. Відповідач зробив певні дії щодо відповідного права позивача, а саме, відповіддю від 02.08.2013 повідомив позивача про відсутність підстав для виплати йому матеріальної винагороди за 15 років безперервної служби у Збройних Силах України, тому не має підстав вважати такі дії бездіяльністю.

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання одноразової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині права позивача на отримання винагороди є обґрунтованими.

Щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що видання наказу про нарахування та виплату винагороди є формою управлінського рішення й перебуває у виключній компетенції відповідного органу (посадової особи), у зв'язку з чим, належним способом захисту права позивача буде стягнення суми винагороди з відповідача, а не зобов'язання останнього вчинити певні дії щодо її нарахування та виплати.

Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даному випадку суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог для повного захисту права позивача й стягнути з відповідача на користь позивача суму винагороди за 15 років безперервної військової служби у розмірі 1 676,00 грн.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку.

Тобто позивач є особою, звільненою від сплати судового збору за подання позову, за яким було відкрито провадження в адміністративній справі №827/2190/13-а.

До адміністративного позову додана квитанція Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 1689.549.4 від 29.08.2013 про сплату судового збору у розмірі 114,70 грн.

З урахуванням вищенаведеного положення Закону України «Про судовий збір» позивачем судовий збір був внесений помилково (в більшому розмірі, ніж встановлено законом), у зв'язку з чим, на підставі пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону підлягає поверненню позивачеві.

В судовому засіданні 12.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 13.09.2013.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (97419, м. Євпаторія - 19; 96581, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Вітине, ідентифікаційний код 24507442) в особі Південного центру радіотехнічного спостереження (99024, м. Севастополь, вул. Військових будівельників, 1, ідентифікаційний код 33719765) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) суму одноразової грошової винагороди за 15 календарних років безперервної військової служби у розмірі 1 676,00 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят шість грн. 00 коп.).

3. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) з Державного бюджету міста Севастополя (банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22030001) надміру сплачену за квитанцією Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 1689.549.4 від 29.08.2013 суму судового збору у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

4. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров