Постанова

від 02.04.2013 по справі 2-а-13385/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 2-а-13385/12/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представників позивача - Єрьоменко А.В., Погорєлова А.В.

представника відповідача - Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та Приватного підприємства «Парфюм» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13385/12/2070

за позовом Приватного підприємства «Парфюм»

до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Парфюм», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 30.08.12 р. № 0000982212 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 127171,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 31793,0 грн., № 0000972212 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 123230,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 30808,0 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Парфюм» надміру сплачені грошові кошти в розмірі 154038,0 грн. з податку на прибуток.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.13 р. по справі № 2а-13385/12/2070 позов був задоволений частково: скасоване податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000982212 від 30.08.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 127171,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 31793,0 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.13 р. по справі № 2а-13385/12/2070 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач, Західна МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодився з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.13 р. по справі № 2-а-13385/12/2070 в частині задоволення позовних вимог і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, заяви про приєднання до апеляційної скарги Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не подав.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в яких просить залишити її без задоволення, а судове рішення в частині, що оскаржена відповідачем, без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційних скарг та пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга ПП «Парфюм» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1350/22-104/30236144 від 06.08.12 р. документальної планової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.03.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток за 1 кв. 2010 р. на 8608,0 грн., за 2 кв. 2010 р. на 38042,0 грн., за 3 кв. 2010 р. на 51731,0 грн., за 4 кв. 2010 р. на 24849,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з неправомірним віднесенням до складу валових витрат в декларації по податку на прибуток (рядок 04.1) витрат по вантажно-розвантажувальним роботам, які були надані ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_3), яка не є платником ПДВ, на підставі договору № 1ГР-07 від 03.01.07 р., згідно актів виконаних робіт № 1 від 31.01.09 р. у сумі 11916,43 грн., № 12 від 31.12.09 р. у сумі 34431,49 грн., № 1 від 29.01.10 р. у сумі 28612,95 грн., № 2 від 26.02.10 р. у сумі 34849,67 грн., № 3 від 31.03.10 р. у сумі 42742,5 грн., № 4 від 30.04.10 р. у сумі 34047,36 грн., № 5 від 31.05.10 р. у сумі 34827,8 грн., № 6 від 30.06.10 р. у сумі 41585,47 грн., № 7 від 31.07.10 р. у сумі 55649,06 грн., № 8 від 31.08.10 р. у сумі 37169,22 грн., № 9 від 30.09.10 р. у сумі 37690,3 грн., № 10 від 31.10.10 р. у сумі 37331,94 грн., № 11 від 30.11.10 р. у сумі 41910,83 грн., № 12 від 24.12.10 р. у сумі 20153,79 грн., по яким не підтверджений зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Також були встановлені порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України № 969 від 21.12.10 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.10 р. № 1401/18696, які призвели до завищення (слід розуміти - заниження платником податків) ПДВ за грудень 2011 р. на 127171,0 грн. та заниження (слід розуміти - завищення платником податків) суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд. 24, 26 декларації) за грудень 2011 р. в сумі 111732,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним віднесенням до податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ ВП «Технолог» (код ЄДРПОУ 21173466) № 13 від 15.11.11 р. на суму 50546,0 грн., у т.ч. ПДВ - 8424,0 грн., № 14 від 16.11.11 р. на суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ - 4958,0 грн., № 14 від 20.12.11 р. на суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ-4958,0 грн., отримані від ТОВ ВКФ «Золоте руно» № 39 від 31.12.11 р. на суму 3509,0 грн., у т.ч. ПДВ - 585,0 грн., отримані від ПП «Регіональна реклама» № 139 від 20.12.11 р. на суму 446,0 грн., у т.ч. ПДВ - 75,0 грн., які були оформленні неналежним чином.

Крім того, відповідач вважає безпідставним віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по погашеним податковим векселям у сумі 219903,0 грн.

Задовольняючи позов в частині вимог, суд першої інстанції навів зміст п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України і вказав на те, що з вищенаведених норм чинного законодавства йому вбачається, що перелічені податкові накладні оформлені належним чином, оскільки ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні відповідач не зазначив підстави визнання податкових накладних оформленими неналежним чином, тобто не зазначені конкретно, які саме порушення допущені, які обов'язкові реквізити не внесені або не вірно внесені до податкових накладних.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за належно оформленими податковими накладними, а отже податкове повідомлення-рішення № 0000982212 від 30.08.12 р. винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України.

В акті перевірки та апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що висновки про безпідставність формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ ВП «Технолог» (код ЄДРПОУ 21173466) № 13 від 15.11.11 р. на суму 50546,0 грн., у т.ч. ПДВ - 8424,0 грн., № 14 від 16.11.11 р. на суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ - 4958,0 грн., № 14 від 20.12.11 р. на суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ-4958,0 грн., отриманих від ТОВ ВКФ «Золоте руно» № 39 від 31.12.11 р. на суму 3509,0 грн., у т.ч. ПДВ - 585,0 грн., отриманих від ПП «Регіональна реклама» № 139 від 20.12.11 р. на суму 446,0 грн., у т.ч. ПДВ - 75,0 грн., ґрунтуються на тому, що перелічені податкові накладні на час включення їх в обрахування податкового кредиту не були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідно приписам п. 14.1.60 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлений постановою КМУ № 1246 від 29.12.10 р. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В наданих до матеріалів справи вище перелічених податкових накладних відсутні відмітки про включення їх до ЄРПН і позивачем не надані квитанції, які повинні підтвердити прийняття податкових накладних до ЄРПН. Наведене свідчить про те, що позивач не мав права формувати податковий кредит по вказаним податковим накладним, а висновки суду першої інстанції в цій частині є хибними.

В постанові суду першої інстанції зазначено, що позивач не заперечував проти висновків відповідача про порушення вимог чинного законодавства у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту ПДВ по погашенню податковими векселями в загальній сумі 219903,0 грн.

Слід відмітити, що дані обставини не спростовані в апеляційній скарзі позивача, а тому колегія суддів не досліджує правомірність даних висновків.

Відмовляючи у задоволенні частині позову, суд першої інстанції процитував зміст п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9, п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і вказав на те, що ним був досліджений укладений позивачем з ФОП ОСОБА_4 договір № 1ГР-07 від 03.01.07 р. між ПП «Парфюм» та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір № 1ГР-07 про надання вантажно-розвантажувальних послуг, в якому передбачено, що вартість послуг визначається з розрахунку фактично наданих послуг, зазначається в рахунку-фактурі, який складається після закінчення строку дії даного договору на підставі акту здачі-прийому послуг.

Позивачем на підтвердження надання підприємницею послуг до матеріалів справи надані акти виконаних робіт та додатки до них: № 1 від 31.01.09 р. на суму 11916,43 грн., № 12 від 31.12.09 р. на суму 34431,49 грн., № 1 від 29.01.10 р. на суму 28612,95 грн., № 2 від 26.02.10 р. на суму 34849,67 грн., № 3 від 31.03.10 р. на суму 42742,50 грн., № 4 від 30.04.10 р. на суму 34047,36 грн., № 5 від 31.05.10 р. на суму 34827,8 грн., № 6 від 30.06.10 р. на суму 41585,47 грн., № 7 від 31.07.10 р. на суму 55649,06 грн., № 8 від 31.08.10 р. на суму 37169,22 грн., № 9 від 30.09.10 р. на суму 37690,3 грн., № 10 від 31.10.10 р. на суму 37331,94 грн., № 11 від 30.11.10 р. на суму 41910,83 грн., № 12 від 24.12.10 р. на суму 20153,79 грн.

Проаналізувавши перелічені акти та додатки до них, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вони не містять у собі характеристики вантажно-розвантажувальних робіт, місце їх проведення, характеристики вантажу, кількість працівників ФОП ОСОБА_4, які виконували вантажно-розвантажувальні роботи. Крім цього позивачем не надані дані щодо виклику працівників ФОП ОСОБА_4 для проведення вантажно-розвантажувальних робіт та ознайомлення їх з технікою безпеки тощо. За таких підстав суд першої інстанції зробив висновок про те, що підприємством неправомірно вище зазначені суми були віднесені до складу валових витрат, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000972212 від 30.08.12 р. винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що до матеріалів справи позивачем були надані розрахунки вартості наданих послуг навантаження-розвантаження за січень та грудень 2009 р., січень-листопад 2010 р., в яких вказані характеристики вантажу, кількість, характеристика перевантаження, ставка оплати та загальна сума, операції з яким в подальшому підтверджені актами виконаних робіт.

В акті перевірки відповідач зазначив, що під час перевірки до актів виконаних робіт не були надані розрахунки вартості вантажно-розвантажувальних робіт, проте ці розрахунки позивачем були надані до матеріалів справи без пояснення чому вони не надавалися перевіряючим. З цього слід зробити висновок про те, що ці розрахунки у позивача при проведенні перевірки були відсутні, а тому мали місце факти порушення податкового законодавства, наведені в акті перевірки, і висновки відповідача в цій частині є правомірними.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

В позові позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь надміру сплачені грошові кошти в розмірі 154038,0 грн. з податку на прибуток. Але до матеріалів справи не були надані документи, які б підтвердили здійснення платежів на таку суму і не доведено право позивача на отримання коштів з Державного бюджету.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.13 р. по справі № 2а-13385/12/2070 в частині задоволення позову була прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування і прийняття в цій частині нової постанову про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Парфюм» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13385/12/2070 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13385/12/2070 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13385/12/2070 - скасувати в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000982212 від 30.08.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 127171,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 31793,0 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-13385/12/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.04.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська