Рішення

від 10.09.2013 по справі 905/5062/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2013 Справа № 905/5062/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Трансстройобслуживание», м.Донецьк

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 6300,00 гривень, 3% річних у розмірі 149,20 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Дерев’янко А.М., Скопюк Д.В.

Від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Трансстройобслуживание» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6300,00 гривень, 3% річних у розмірі 149,20 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати, передбачених договором оренди нежитлового приміщення №7 від 01.09.2012р., у зв'язку з чим виникла стягувана заборгованість та підстави для нарахування 3% річних.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, вкладені у позовній заяві.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників позивача, суд-

ВСТАНОВИВ

01.09.2012р. позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення №7, згідно п.п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування споруду (об'єкт оренди), а саме приміщення та площу замощення, що знаходиться за адресою: 83042, АДРЕСА_2, загальною площею 100,00 кв.м.

Згідно п.п. 3.1., 3.4, та 3.5. договору риймання-передача об'єкта оренди здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. При передачі об'єкту оренди складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.09.2012р.

Строк оренди з моменту прийняття об'єкта оренди за актом здачі-приймання: з 01.09.2012р. (п. 4.1 договору).

Розмір орендної плати за весь об'єкт оренди визначається у розмірі складає 4200,00 гривень щомісячно (включаючи ПДВ) (п. 5.1договору).

Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця за поточний місяць не пізніше 5-го числа поточного місяця (п. 5.2 договору).

Листом від 15.10.2012р. позивач звернувся до відповідача із листом, у якому повідомляв про розірвання договору за 30 календарних днів та просив звільнити приміщення до 15.11.2012р. та здійснити повний розрахунок за весь строк оренди.

18.10.2012р. сторонами складено акт приймання-передачі з оренди нежитлових приміщень.

Через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №7 від 01.09.2012р. протягом вересня 2012р. - жовтня 2012р., позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 6300,00 гривень та 3% річних у розмірі 149,20 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди нежитлових приміщень №7 від 01.09.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором оренди нежитлових приміщень №7 від 01.09.2012р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нежитлових приміщень №7 від 01.09.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.ч.1,5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежів з орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідач зобов'язання зі сплати орендної плати у розмірі 6300,00 гривень за період вересень 2012 року - жовтень 2012 року (до дати припинення договору - 18.10.2012 року) не здійснив - жодних доказів іншого, всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку, що стягувана заборгованість обґрунтовано заявлена позивачем для примусового стягнення з відповідача, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 149,20 гривень.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд, перевіривши відповідність наданого позивачем розрахунку, дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, а саме у розмірі 148,97 гривень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України повністю покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Трансстройобслуживание» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (83027, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Трансстройобслуживание» (83042, м.Донецьк, вул. Купріна, 329, код 20338304) заборгованість у розмірі 6300,00 гривень, 3% річних у розмірі 148,97 гривень, судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 13.09.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник