Рішення

від 10.09.2013 по справі 911/3173/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 911/3173/13

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Екотрейд-88" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес" про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Наказнюк Є.О. (дов. № 5 від 20.06.2013);

відповідача: Михайлуца О.В. (дов. № 06/08/13-2 від 06.08.2013);

Кулачко Т.М. (дов. № 06/08/13-1 від 06.08.2013).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Екотрейд-88" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес" про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1/7 від 01.04.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.08.2013.

Ухвалою від 27.08.2013 розгляд справи було відкладено на 10.09.2013.

В судовому засіданні 10.09.2013 суд заслухав пояснення представників сторін. Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представники відповідача проти задоволення позову заперечували.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

01.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП "Екотрейд-88" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес" (покупець) було укладено договір поставки № 1/7. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вартість товару (продукти харчування) на умовах цього договору. Ціна, асортимент товару, що постачаються, зазначаються в узгодженій сторонами специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу у період з 05.04.2013 по 20.05.2013 відповідно видаткових накладних № 141 від 05.04.2013, № 144 від 08.04.2013, № 142 від 09.04.2013, № 143 від 18.04.2013, № 210 від 07.05.2013, № 214 від 14.05.2013, № 221 від 20.05.2013, оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні, товар на загальну суму 65468,25 грн. Факт прийняття товару відповідачем підтверджується печаткою відповідача на зазначених накладних, а також підписом особи, що прийняла товар (копії накладних з печатками відповідача містяться у матеріалах справи).

Оскільки відповідачем не робилося зауважень щодо якості, комплектності товару тощо, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання за договором поставки № 1/7 від 01.04.2013.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар в гривнях безготівковим розрахунком на рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів від дати поставки такого товару покупцю. Відповідачем даної умови договору виконано не було.

Як вбачається з банківської виписки з рахунку позивача, наданої Акціонерним товариством «Сбербанк Росії», відповідачем було здійснено часткову оплату за договором № 1/7 від 01.04.2013 у сумі 10000,00 грн.

Крім того, відповідно до накладних на повернення від покупця № 85 від 27.06.2013 та № 86 від 27.06.2013 відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 4776,94 грн.

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становить 50691,31 грн.

В своєму відзиві № 21-01 від 27.08.2013 відповідач стверджував, що жодного товару, окрім того, що був поставлений відповідно до видаткової накладної № 144 від 08.04.2013, не отримував. З цим твердження відповідача суд не погоджується та не бере його до уваги, оскільки наявність відбитку печатки відповідача на видаткових накладних є достатнім доказом прийняття останнім товару, зазначеному у них.

Отже, господарським судом було зроблено висновок, що відповідач приймав поставлений йому позивачем товар, внаслідок чого в нього виник обов'язок оплатити вказаний товар. В супереч умовам договору, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання, у результаті чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 50691,31 грн.

Вказаний факт також підтверджується довідкою № 96/5/46-1 від 21.08.2013, виданою Акціонерним товариством «Сбербанк Росії», у якій вказано, що за період з 01.04.2013 по 15.08.2013 на рахунок позивача від відповідача надійшли грошові кошти у сумі 10000,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 50691,31 грн обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами,

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес" (код ЄДРПОУ 38047270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Екотрейд-88" (код ЄДРПОУ 37770647) 50691,31 грн боргу, а також 1720,50 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз