Рішення

від 10.09.2013 по справі 915/1377/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 915/1377/13

Cуддя Черногуз А.Ф., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА-97" до Товариства з додатковою відповідальністю "БУДИНОК ТОРГІВЛІ "ПІВДЕННИЙ БУГ" про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Середенко Є.В. (доруч. №55 від 09.09.2013);

відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

З господарського суду Миколаївської області до господарського суду Київської області за встановленою підсудністю надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА-97" до Товариства з додатковою відповідальністю "БУДИНОК ТОРГІВЛІ "ПІВДЕННИЙ БУГ" про стягнення боргу у розмірі 2373,25 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 362-11Ю від 15.12.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.08.2013.

Ухвалою від 27.08.2013 розгляд справи було відкладено на 10.09.2013.

В судовому засіданні 10.09.2013 суд заслухав пояснення представника позивача. Він підтримав позов у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Оскільки, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

15.12.2011 між Товариством з додатковою відповідальністю "БУДИНОК ТОРГІВЛІ "ПІВДЕННИЙ БУГ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА-97" (постачальник) було укладено договір поставки № 362-11Ю. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник зобов'язується по замовленню покупця поставляти товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору. Предметом поставки, відповідно до умов договору, є товар, асортимент та ціна якого визначається у специфікаціях (прайс-листах), які підписуються сторонами в момент підписання договору та надсилаються покупцю по e-mail в форматі електронного документу не пізніше дня підписання договору, оформленого згідно вимог викладених у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п.п. 5.1. договору загальну суму договору складає сума договору, отриманого покупцем по всім товарним накладним. Оплата за товар здійснюється після реалізації товару покупцем третім особам через власну торгівельну мережу не пізніше 7 банківських днів з дати реалізації товару (п. 5.5. договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до умов договору поставлявся обумовлений товар, що був сплачений відповідачем лише частково. Відповідачем не надавалося суду жодних скарг або заперечень щодо якості, комплектності, строків поставки тощо. Отже, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо поставки товару відповідачу. Відповідно до акту звіряння розрахунків за 01.01.2012-19.10.2012, що був погоджений сторонами, борг відповідача перед позивачем станом на 20.10.2012 становив 6373,25 грн.

Відповідачем було здійснено часткове погашення боргу шляхом перерахування на рахунок позивача 4000,00 грн. Вказаний факт підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, наданою Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк».

Отже, залишок непогашеної суми поставки становив 2373,25 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 07.02.2013 № 13 у якій просив погасити існуючу заборгованість.

У відповідь на зазначену претензію позивач надіслав відповідачу лист № 332 від 13.02.2013 у якому зазначив наступне. За твердженням відповідача він звертався до позивача з проханням вивезти частину товару, чого позивачем зроблено не було. Проте, відповідачем не було подано суду доказів таких звернень.

Відповідно до п. 4.7. договору повернення товарів здійснюється силами, транспортом та за рахунок постачальника протягом 3 календарних днів з моменту отримання останнім письмового повідомлення від покупця про таке повернення товарів.

Водночас, до даного листа № 332 від 13.02.2013 відповідач додав перелік товарів, які підлягають поверненню на суму 658,45 грн. Тобто фактично, відповідач звернувся до позивача з вимогою про повернення товару у письмовій формі відповідно до вимог п. 4.7. договору. Позивачем свого обов'язку з вивезення товару виконано не було.

Отже, позивач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання у частині вивезення товару.

Відтак, відповідач посилався на п. 6.4. договору, відповідно до якого у випадку невиконання постачальником своїх зобов'язань за договором покупець має право вжити оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від свого обов'язку по оплаті поставленого товару на весь строк затримки виконання постачальником його обов'язків.

Однак, суд вважає безпідставною відмову відповідача з оплати товару, якого нема в переліку того, що підлягає поверненню, оскільки сам факт прийняття товару відповідачем створює для нього обов'язок щодо оплати останнього.

А відтак, заявлена до стягнення сума підлягає зменшенню на суму не вивезеного позивачем товару

Так, фактична підтверджена сума боргу відповідача перед позивачем становить 1714,80 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 1714,80 грн боргу є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

В стягненні з відповідача 658,45 грн суд відмовляє.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "БУДИНОК ТОРГІВЛІ "ПІВДЕННИЙ БУГ" (код ЄДРПОУ 02770535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА-97" (код ЄДРПОУ 24755766) 1714,80 грн боргу, а також 1243, 15 грн судового збору.

3. В решті заявлених позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз