Рішення

від 04.09.2013 по справі 910/13879/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13879/13 04.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД» доТовариства з обмеженою відповідальністю «САНКО» простягнення 48 614,40 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кнутарев С.О. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИАД» (надалі - ТОВ «ДИАД») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКО» (надалі - ТОВ «САНКО») про стягнення 48 614,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №15/10 від 15.10.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 48 614,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.09.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25033624, отриманим представником відповідача 06.08.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2012 р. між ТОВ «САНКО» (замовник) ТОВ «ДИАД» (виконавець) було укладено договір №15/10 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник доручає, а виконавець надає комплекс послуг із своєчасної та якісної доставки вантажів на території, яка визначена в заявці (специфікації).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що вартість послуг виконавця зазначається в заявці (специфікації), яка надається замовником.

Згідно з п. 5.2 Договору розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця на умовах відстрочки платежу - 10 календарних днів після отримання замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку, видаткової та товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та даного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки).

На виконання умов Договору у період з жовтня 2012 року по травень 2013 року позивачем надавались, а відповідачем приймались та частково оплачувались послуги, що підтверджується актами надання послуг, підписаними сторонами у спірний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 48 614,40 грн.

Договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (акти надання послуг за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 142 707,40 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 10 календарних днів після отримання замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акти надання послуг за вказаний період, а тому суд приходить до висновку, що відповідач отримував оригінали документів, передбачених п. 5.2 Договору саме в момент підписання таких актів.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 48 614,40 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 48 614,40 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ДИАД» про стягнення з ТОВ «САНКО» заборгованості у розмірі 48 614,40 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКО» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31; ідентифікаційний код 36843724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД» (83117, м. Донецьк, вул. Бахметьева, 46; ідентифікаційний код 30701488) заборгованість у розмірі 48 614 (сорок вісім тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн.50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя В.П. Босий