Рішення

від 11.09.2013 по справі 915/1401/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 915/1401/13

за позовом управління державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Шевченка, 52, м.Миколаїв, 54001,

до відповідача приватного підприємства «ЛЄАС», вул. Леонтовича, 7, м.Миколаїв, 54003,

про стягнення 2184,40 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача: Павленко П.В., довіреність №19/1-1948 від 18.05.2013р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «ЛЄАС» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 2184,40 грн. за договором №053/419 від 01.04.2013р., а також витрат пов'язаних із сплатою судового збору в розмірі 1720,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору відповідач не розрахувався за надані охоронні послуги за травень - липень 2013 року на загальну суму 2184,40 грн.

Відповідач в судове засідання з невідомих причин не з'явився, відзив по суті позову не надав. Ухвала суду від 13.08.2013р., що направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернута до суду органом поштового зв'язку з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Так, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «за закінченням терміну зберігання», з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву, спір розглянутий за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

11.09.2013р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013р. між сторонами було укладено договір № 053/419 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом державної служби охорони при МВС України (далі - договір, а.с. 9-12), відповідно до п.2.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався здійснювати охорону майна відповідача на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Відповідно до п.13.5 договору додатки є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1 договору передбачено, що об'єктом охорони є майно, вказане у Дислокації (додаток № 1 до договору, а.с. 13) .

01.04.2013 р. управлінням державної служби охорони було взято під охорону магазин «Бджілка», розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 45/1.

За умовами п. п. 10.1, 10.2 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і є чинним до 31.12.2013р. Договір вважається продовженим на тих же умовах на кожний наступний місяць, якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагала його припинення.

Розділом 3 договору встановлена сума договору та умови розрахунку.

Так, п. 3.1. договору сторони передбачили, що ціна охоронних послуг за договором є договірною і визначається сторонами на підставі розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№ 2,4 до договору, а.с. 14, 16).

Згідно п. 3.2. договору, яким передбачено, що вартість охоронних послуг за договором розраховується сторонами на кожний окремий місяць на підставі дислокації та розрахунку (додатки №№ 1, 2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг та їх вартості.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що оплата послуг по охороні об'єкта проводиться відповідачем на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором він виконував в повному обсязі.

Між сторонами були складені відповідні акти здачі-прийому виконаних робіт по охороні об'єкта: №МВ-0011980 за травень 2013 року, № МВ-0014729 за червень 2013 року та № МВ-0017631 за липень 2013 року, які свідчать про те, що відповідач погодився з вартістю охоронних послуг. Борг станом на 25.07.2013р. становить 2184,40 грн. (а.с. 20 - 22), про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 19).

Відповідно до пп. 5.3.2. договору відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за цим договором.

Відповідач, в порушення умов договору, за послуги з охорони за травень - липень 2013 року не розрахувався.

Пунктами 3.4, 3.4.1, 3.4.2, 3.5 договору сторони обумовили, що перший платіж по договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць надання послуг здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами цього договору. Усі наступні платежі за послуги по договору здійснюються замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони. Замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунку на оплату, акту виконаних робіт та інших необхідних для замовника фінансових документів.

25.07.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 19/1-2778 погасити заборгованість в розмірі 2184,40 грн. протягом п'яти днів, яка виникла за надані охороні послуги (а.с. 18). Відповідачем вимога отримана, однак оплату за отримані послуги за травень - липень 2013 року у зазначений строк не здійснив, чим змусив позивача звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 2184,40 грн.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі наведеного, проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені умови договору та приписи діючого законодавства, у зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 2184,40 грн. обґрунтовані нормами чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області - задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «ЛЄАС» (вул. Леонтовича, 7, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 36622061) на користь управління державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 08596966) заборгованість в розмірі 2184,40 грн. (дві тисячі сто вісімдесят чотири грн. 40 коп.) та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст складено і підписано суддею 13 вересня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв