Постанова

від 29.07.2013 по справі 801/5816/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2013 р. (11:16)м.Сімферополь Справа №801/5816/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Бордуленко Н.О. та представників сторін:

від позивача - Летанина Н.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеко"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеко" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) із урахуванням уточнень про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002681501 від 13.03.13 та №0009531502 від 14.06.2013.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентом БВП «Строитель плюс» недійсними, а також безпідставністю застосовування наслідків цього. Крім того зазначили, що в рамках іншої адміністративної справи визнано протиправним та скасовано наказ відповідача про проведення перевірки, у зв'язку із чим спірні рішення прийняті із порушеннями норм діючого законодавства, а також по рішенню №0009531502 від 14.06.2013 пропущено передбачений законом строк про нарахування податкових зобов'язань.

Ухвалами суду від 04.06.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно письмових заперечень, позовні вимоги не визнавали у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд керуючись ст.ст. 122,128 КАС України розглянув справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕКО» (ЄДРПОУ 34700692) зареєстровано 14.11.2006 та перебуває на податковому обліку у відповідача.

13.02.2013 наказом начальника ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС прийнято наказ №623 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕКО» з питань дотримання вимого податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» за період з 01.01.2010 по 31.03.2010», яка проведена 15.02.2013 протягом 5 робочих днів.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 1239/15.2/34700692 від 27.02.2013. Перевіркою встановлені наступні порушення:

- пп.5.1 пп. 5.2.1, п. 5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 58706 грн., у т.ч. за 1 квартал 2010 у сумі 58706 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Розділу V «Податку на додану вартість» Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755- VI, що привело до завищення податкового кредиту за заниження суми ПДВ до сплаті в бюджет у сумі 46302 грн.

На підставі вказаного відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення рішення № 0002681501 від 13.03.13 яким донараховано податку на прибуток в загальному розмірі 73382,50грн. із яких 58706 грн. - за основним платежем та 14676,50грн.- фінансові санкції, а також №0009531502 від 14.06.2013 яким донараховано ПДВ в загальному розмірі 41 195грн. із яких 32956 грн. - за основним платежем та 8239грн. - фінансові санкції.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладені ті обставини, що відповідачем отримано акт зустрічної перевірки БВП «Строитель Плюс» про не можливість її проведення та не додержання в момент вчинення правочину із контрагентами вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Тому відповідач прийшов до висновку про нікчемність укладених між позивачем та БВП «Строитель Плюс» господарських зобов'язань, які не можуть створювати наслідків у їх податковому обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Як же вбачається із постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.03.2013 року, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2013, судом визнано протиправним і скасовано наказ Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 13.02.13 №6235 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Катеко".

Проаналізувавши вказані рішення судів, а також акт перевірки, суд робить висновок про те, що перевірка відповідачем проводилась без наявних на то підстав, а також без фактичного дослідження первинної бухгалтерської документації позивача, перевірки товарності угод, що в свою чергу говорить про її неповноту та не об'єктивність.

Позивачем при проведені господарських операцій із вказаними вище контрагентом оформлені первинні бухгалтерські документи, які відображені в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем.

Так представником позивача надано до суду бухгалтерську документацію про реальне виконання сторонами правочинів сумісних обов'язків, сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг, що підтверджується журналами-ордерів та відомостей за рахунком 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», видатковими накладними, платіжними дорученнями та податковими деклараціями. Недостовірність жодного з вказаних документів не встановлена.

В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення, оскільки останні фактично не перевірялись під час невиїзної перевірки.

Судом також встановлено та ніким не оскаржено той факт, що БВП «Строитель Плюс» в перевіряємий період часу був зареєстрований у якості юридичної особи та являвся платником ПДВ.

Вказаному під час перевірки не було надано жодної оцінки.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до норм діючого ПК України прийняття податкового повідомлення-рішення є наслідком вчинення контролюючим органом (податковою інспекцією - відповідачем) правомірних дій по призначенню та проведенню перевірки і виявлення факту порушень. Як же судом зазначалось вище, то наказ по проведенню перевірки визнано судом протиправним та скасований.

Частиною 3 статті 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Отже суд робить висновок про те, що оскільки докази порушення норм діючого законодавства з боку позивача під час перевірки одержані з порушенням закону, останні не можуть бути покладені у обґрунтування спірних податкових повідомлень-рішень, а також говорять про порушення діючої процедури їх прийняття.

Крім вищевикладеного судом встановлено, що відповідачем при прийнятті спірного рішення №0009531502 від 14.06.2013 пропущено строки передбачені діючим податковим законодавством на нарахування податкової заборгованості.

До вказаного висновку суд прийшов з тих підстав, що виявлені відповідачем порушення з боку позивача мали місце в січні-березні 2010 року.

Статтею ж 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно досліджених податкових декларацій, за якими встановлено порушення, вони подавались своєчасно в період січня-квітня 2010 року та остання подана 19.04.2010 року. Уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючому органу позивачем не подавалось.

З огляду на викладене, відповідач мав право самостійно визначити суму грошових зобов'язань позивача не пізніше кінця квітня 2013 року. Як же зазначено вище, останнє вчинено відповідачем тільки 14.06.2013.

Таким чином, в порушення викладеного, а також ст.71 КАС України, відповідачем не надано відповідних та належних доказів правомірності прийняття спірних рішень, а також дотримання процедури і вимог діючого ПК України під час їх прийняття, у зв'язку із чим рахує позовні вимоги мотивованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 05.08.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0002681501 від 13.03.2013 та №0009531502 від 14.06.2013.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеко" судовий збір у розмірі 1145,78 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.