Постанова

від 01.08.2013 по справі 801/5916/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2013 р. (15:11)м.Сімферополь Справа №801/5916/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Гребенюк Є.В., представників сторін:

від позивача - Омельченко І.М., Окішева І.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Свєтокс"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору. Приватне підприємство "Свєтокс" (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі- відповідач) про визнання неправомірними дій, щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення №0004812201 від 24.05.2013.

Позов мотивовано безпідставністю та відсутністю повноважень, щодо проведення відповідачем перевірки, а також безпідставністю і необґрунтованістю прийнятого за результатами перевірки рішення.

Ухвалами суду від 05.06.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили останні задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судові засідання призначені на 04.07.2013, 18.07.2013, 01.08.2013 не забезпечив, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать власноручні розписки представників відповідача, а також підтвердження направлення електронних повісток, про причини неявки не повідомив. Також не надано і письмових заперечень проти позову, а також витребуваних судом доказів.

Враховуючи викладене, суд керуючись ст.ст. 122,128 КАС України розглянув справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач у справі є юридичною особою (ЄДРПОУ 30494645) та знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС.

Як вбачається із наданих суду документів, наказом начальника ДПІ в м.Сімферополі №1510 від 09.04.2013 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 16.04.2013 тривалістю 5 робочих днів.

Згідно наданого суду акту №2460/22.1/30494645 від 29.04.2013 Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань отримання імпортного товару та подальшої її реалізації за 2012 рік.

В результаті перевірки виявлено порушення п.66.4 ст.66 ПК України та п.9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, в частині не подачі реєстраційної заяви за ф.1-ОПП при зміні головного бухгалтера.

Далі, на підставі вказаного акту перевірки відповідачем 24.05.2013 прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0004812201 про накладення фінансових санкцій в розмірі 510 грн.

Позивач не згодний із вказаними діями відповідача, щодо проведення перевірки, а також прийняття рішення, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом за захистом порушених прав.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання дій та рішення протиправним, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Надаючи правової оцінки вчиненим діям відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 78 п.1 п.п.1 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 81 ПК України передбачено умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Так, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Із матеріалів справи, а також пояснень представників позивача вбачається, що відповідачем перед проведенням перевірки були надані вище перелічені документи на перевірку. При цьому порядок призначення перевірки позивачем не оскаржено, а також не оскаржено та не скасовано сам наказ про проведення перевірки.

В свою чергу, на думку позивача, протиправним є дії податкової інспекції по проведенню перевірки, оскільки згідно із ст.41 ПК України даний предмет перевірки відноситься до компетенції митних органів, а не органів державної податкової служби.

Як вбачається із ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є:

41.1.1. органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

41.1.2. митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

41.2. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

41.3. Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

41.4. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

41.5. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У відповідності ж до наказу про проведення перевірки позивача за №1510 від 09.04.2013 та акту перевірки, відповідачем здійснено перевірку питань отримання імпортного товару та подальшого його реалізації за 2012 рік.

Таким чином, оскільки відповідачем під час здійснення перевірки не перевірялось мито, акцизний податок, ПДВ, інші податки, під час ввезення товарів і предметів на митну територію України, а здійснено перевірку в межах наданих йому повноважень, щодо отримання та використанням позивачем в своїй господарській діяльності отриманого за кордоном товару та його використання, тому і вимоги позивача в частині протиправності дій відповідача по проведенню перевірки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що ж стосується вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0004812201 від 24.05.2013, то суд рахує за необхідне їх задовольнити з огляду на наступне.

Як вбачається ж із спірного рішення, фінансові санкції до позивача застосовані на підставі акту перевірки №2460/22.1/30494645 від 29.04.2013 та згідно із п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Статтею 54, п. 54.3, п.п.54.3.3 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Уважно дослідивши акт перевірки №2460/22.1/30494645 від 29.04.2013 судом не встановлено вказаних порушень з боку позивача, при цьому самим відповідачем виявлено порушення тільки п.66.4 ст.66 ПК України та п.9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів за не подачу реєстраційної заяви за ф.1-ОПП при зміні головного бухгалтера.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача під час розгляду справи жодним чином не доказано правомірності свого рішення, у зв'язку із чим, суд рахує за можливе захистити права позивача та визнати протиправним і скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи висновок про часткове задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам майнового характеру.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 06.08.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби №0004812201 від 24.05.2013.

3. В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Свєтокс" судові витрати в розмірі 114,70 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.