Постанова

від 13.09.2013 по справі 815/6025/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6025/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Любашівського районного центру зайнятості Одеської області Гнидюк Л.В. - за довіреністю від 10.09.2013р. №1572/01-17.

Відповідач: ОСОБА_2 до суду не з'явилась, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Любашівського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 4572,03грн., -

ВСТАНОВИВ:

Любашівський районний центр зайнятості Одеської області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 незаконно отримане матеріальне забезпечення у загальному розмірі 4572,03грн.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання 11.09.2013р. не з'явилась, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма, складена відповідно до приписів ст.33 КАС України, яка завчасно була передана відповідачу, заперечення на позов не надала, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до п.6 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-IIІ (зі змінами та доповненнями) функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012року №5067-VI (зі змінами та доповненнями) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до п.п.1,2 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013року №19/2013 (зі змінами та доповненнями) Державна служба зайнятості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Міністра.

Згідно з п.3 означеного Положення основними завданнями Служби, у тому числі, є реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до п.п.28 п.4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013року №19/2013 служба відповідно до покладених на неї завдань представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за №232/16248 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.п.2,3 якого розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Таким чином, судом встановлено, що Любашівський районний центр зайнятості Одеської області наділений повноваженнями щодо звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 4572,03грн.

Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 16.01.2013р. ОСОБА_2 звернулась до Любашівського районного центру зайнятості Одеської області з відповідною письмовою заявою, в якій просила надати статус безробітного, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та, зокрема, повідомила, що на даний час видами діяльності, що визначенні частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» не займається, не отримує пенсію за віком, у тому числі пенсію на пільгових умовах та пенсію за вислугу років, не є членом особистого селянського господарства, та не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Також, судом встановлено, що 23.01.2013р. ОСОБА_2 звернулась до Любашівського районного центру зайнятості Одеської області з відповідною письмовою заявою, в якій просила призначити виплату допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та, зокрема, повідомила, що на даний час видами діяльності, що визначенні частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» не займається, не отримує пенсію за віком, у тому числі пенсію на пільгових умовах та пенсію за вислугу років, не є членом особистого селянського господарства, та не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до наказу Любашівського районного центру зайнятості Одеської області від 23.01.2013р. №НТ130123 ОСОБА_2 отримала статус безробітного, та призначено допомогу по безробіттю.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 зареєстрована як Фізична особа-підприємець Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області 09.01.2004р. за реєстраційним №25410000000001772, про що свідчить наявний у матеріалах справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2013р.

Також, судом встановлено, що 18.07.2013р. заступником директора Любашівського районного центру зайнятості Одеської області Кучерук Н.С., головним спеціалістом-юрисконсультом Любашівського районного центру зайнятості Одеської області Гнидюк Л.В., відповідно до п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 13.02.2009р. №60/62, та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, проведено звірку (перевірку) безробітної ОСОБА_2 щодо відношення її до зайнятого населення, за результатами якої складено Акт №13 від 18.07.2013р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у якому встановлено неподання ОСОБА_2 недостовірних відомостей при реєстрації в Любашівському районному центрі зайнятості Одеської області, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю за період з 23.01.2013р. по 20.06.2013р. у розмірі 4572,03грн.

У зв'язку з виявленням факту того, що ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 18.07.2013р. Любашівським районним центром зайнятості Одеської області прийнято Наказ №НТ130718 про повернення здійснених за період з 23.01.2013р. по 20.06.2013р. виплат у загальному розмірі 4572,03грн.

У зв'язку з чим, Любашівським районним центром зайнятості Одеської області на ім'я ОСОБА_2 25.07.2013р. було надіслано Претензію №1210/01-17, у якій зазначено, що у зв'язку з тим, що при реєстрації в Любашівському районному центрі зайнятості Одеської області як безробітного, ОСОБА_2 не було повідомлено про факт її реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, вона незаконно отримала за період з 23.01.2013р. по 20.06.2013р. допомогу по безробіттю у розмірі 4572,03грн. та підлягає поверненню. Означена претензія була отримана відповідачем 27.07.2013р., про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідним підписом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012року №5067-VI (зі змінами та доповненнями) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. №198 (зі змінами та доповненнями) статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", з першого дня реєстрації у територіальному органі на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

Так, судом встановлено, що 16.01.2012р. ОСОБА_2 звернулась до Любашівського районного центру зайнятості Одеської області з відповідними заявами, у яких просила надати статус безробітного та призначити виплату допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та повідомила, що на даний час видами діяльності, що визначенні частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» не займається, не отримує пенсію за віком, у тому числі пенсію на пільгових умовах та пенсію за вислугу років, не є членом особистого селянського господарства, та не зареєстрована як фізична особа-підприємець, у зв'язку з чим відповідача - ОСОБА_2 було взято на облік та проведено виплату допомоги по безробіттю за період з 23.01.2013р. по 20.06.2013р. у загальній сумі 4572,03грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою розрахунку заборгованості ОСОБА_2 від 14.08.2013р. №1395/01-17.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, судом з'ясовано, що в порушення даного припису Закону України відповідач - ОСОБА_2 при поданні до Одеського міського центру зайнятості заяв від 16.01.2013р. та від 23.01.2013р., та на протязі всього часу виплати їй допомоги по безробіттю не повідомила, що зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, та на момент подання означеної заяви, не знята з обліку, а навпаки зазначила, що на даний час видами діяльності, що визначенні частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» не займається, не отримує пенсію за віком, у тому числі пенсію на пільгових умовах та пенсію за вислугу років, не є членом особистого селянського господарства, та не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за №232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема, за період з 23.01.2013р. по 20.06.2013р. відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю у загальній сумі 4572,03грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, та як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, за ОСОБА_2 рахується заборгованість по поверненню коштів отриманих, у зв'язку з безробіттям у загальному розмірі 4572,03грн.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом па підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Любашівського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 4572,03грн., правомірні, документально підтверджені, відповідають приписам чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю, з вищенаведених підстав.

Керуючись ч.4 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Любашівського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 4572,03грн., задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент.НОМЕР_1) на користь Любашівського районного центру зайнятості Одеської області (66502, Одеська обл., смт.Любашівка, вул.Радянська,132-а, код ЄДРПОУ 20992890, р/р 37177300900329 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) суму допомоги по безробіттю в загальному розмірі 4572(чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві)грн. 03коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 13 вересня 2013 року .

Суддя Харченко Ю.В.

.