Рішення

від 27.08.2013 по справі 464/8047/13-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/8047/13-ц

пр.№ 2/464/1817/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2013року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі : головуючого-судді Борачка М.В.,

при секретарі Гарасимович Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського управління юстиції, Відділу Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства у Львівській області Держземагенства України про визнання права власності на нерухоме майно ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просить визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0432га, кадастровий номер 4610136800:01:004:0009, в зв'язку із втратою документу, який засвідчує це право. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона та її покійна мама ОСОБА_4 спільно володіли вказаною земельною ділянкою та житловим будинком на праві спільної сумісної власності. Після смерті матері вона, як єдина спадкоємиця успадкувала її ? частину будинку та земельної ділянки, тому є власником усього будинку загальною площею 139,8 кв.м. та усієї земельної ділянки. На даний час має намір відчужити це майно, однак може розпорядитись тільки ? часткою майна, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку нею втрачено. Зазначає, що зверталась у Відділ Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства у Львівській області Держземагенства України із заявою про видачу його дублікату, однак отримала відмову, у зв'язку з тим, що з введенням в дію Закону України «Про державний земельний кадастр» та «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відділом не може бути виданий дублікат державного акту. Відтак єдиним способом захисту її права вважає визнання за нею права власності на земельну ділянку, тому вимушена звернутись до суду.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, пояснення дали аналогічні викладеним в позовній заяві. Просять позов задоволити.

Представник відповідача Відділу Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства у Львівській області Держземагенства України в судовому засіданні проти позову не заперечив, пояснив, що Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку дійсно видавався, однак із введенням в дію Закону України «Про державний земельний кадастр» та «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відділом не може бути виданий дублікат втраченого державного акту. Зазначив, що на даний час немає процедури видачі дубліката державного акту, оскільки раніше дані повноваження належали органам земельних ресурсів Держкомзему України, які на даний час ліквідовані, а до правонаступника зазначені повноваження не перейшли. Крім того, з 01 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчується свідоцтвом про право власності, яке видається згідно Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Представник відповідача Львівського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її покійна мама ОСОБА_4 спільно володіли земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0864 га на праві спільної сумісної власності, що не заперечується сторонами та підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно якого підставою для виникнення права власності була Ухвала Львівської міської ради №1642 від 08 липня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем її ? частини вищевказаної земельної ділянки є позивач ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.02.2010 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7486717 від 02.08.2013 року позивач ОСОБА_1 є власником ? частини спірної земельної ділянки.

Згідно 5.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999року, яка втратила чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 3 липня 2013 року №404 , при втраті (псуванні) державного акта на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

При цьому, згідно Листа Державної реєстраційної служби України № 12-06-15-13 від 15.01.2013 року "Щодо видачі дублікатів втрачених або зіпсованих документів" лише суб'єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат. При цьому, втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі якого відповідний суб'єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб'єктом, який видав такий документ, це ліквідація (припинення діяльності) такого суб'єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб'єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.04.2013р. зверталася із заявою про видачу дублікату втраченого Державного акта до Відділу Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства у Львівській області Держземагенства України, яке листом №Б/87 від 30.04.2013 року повідомило її про те, що у зв'язку із введенням в дію Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відділом не може бути виданий дублікат державного акту.

Таким чином, внаслідок ліквідації суб'єкта, що видавав державний акт (Держкомзем України) та відсутності правонаступника до повноважень якого входить видача даного документу, позивач позбавлений можливості отримати дублікат втраченого документу.

Листом Державної реєстраційної служби України № 404-06-15-13 від 09.01.2013 "Щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004року.

Також, статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зокрема, п.1 ч.1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує за ним право власності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що єдиним способом захисту цивільного права позивача є визнання за нею права власності на ? частину земельної ділянки, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.15, 16, 321, 392 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0432га, кадастровий номер 4610136800:01:004:0009.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Борачок М.В.