Постанова

від 04.09.2013 по справі 826/10816/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2013 року справа № 826/10816/13-а

о 15 год. 25 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллерс Ком»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києва

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 2979-19 від

20.06.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача Дейнеко В.С.,

від відповідача Мильнікової М.М., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Аллерс Ком» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 2979-19 від 20.06.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги від 20.06.2013 року № 2979-19 позивач оскаржував у встановленому законом порядку податкові повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання. Позивач зазначає, що з урахуванням приписів норм чинного податкового законодавства, податкова вимога та право на податкову заставу виникає у разі наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженого податкового зобов'язання, тому за таких обставин відповідач не мав підстав для направлення на адресу позивача податкової вимоги.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів. Відповідно до п.п.4.2 п.4 Наказу ДПА України від 18.07.2005 року № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» (далі - Наказ № 276), податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, вносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Відповідач зазначив, що статтею 55 Податкового кодексу України встановлено, що порядок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення здійснюється на рівні вищого органу, а тому внесення інформації до автоматизованої інформаційної системи щодо оскарження вноситься саме органом, який здійснює розгляд скарги. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформації системи державної податкової служби. (а.с.38)

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд у задоволенні позову позивачу відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллерс Ком» зареєстровано як юридична особа Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.09.2007 року за № 10701020000011544, ідентифікаційний код юридичної особи 35362286, про що свідчить Статут підприємства. (а.с.18-31)

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Також, керуючись п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у випадках передбачених у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.57.3 ст.57 кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (акт від 23.05.2013 року № 1659/22-119/35362286) прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 0000922210 яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 16 743,00грн. та № 0000932210 яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 15 946,00грн. (а.с.6-7)

Відповідно до ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.56.5 ст.56 цього кодексу, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, керуючись вимогами ст.56 Податкового кодексу України оскаржив ці рішення в порядку адміністративного оскарження шляхом направлення до Головного управління Міндоходів у м. Києві скарги від 07.06.2013 року вих. № 12, яка отримана останнім 14.06.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.8-15)

Водночас, своїм листом від 07.06.2013 року № 11 позивач повідомив відповідача про оскарження податкових повідомлень-рішень від 01.06.2013 року № 0000922210 та № 0000932210 до Головного управління Міндоходів у м. Києві, який отримано податковою інспекцією 07.06.2013 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції. (а.с.16)

Скарга позивача від 07.06.2013 року розглянута Головним управлінням Міндоходів у м. Києві та за результатами розгляду прийнято рішення від 12.08.2013 року № 3106/10/26-15-10-04-04 про залишення без змін оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а скаргу директора ТОВ «Аллерс Ком» - без задоволення. (а.с.63-66)

Суд зауважує, що відповідно до вимог п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. (п.п.56.16, 56.17 ст.56 Податкового кодексу України)

Таким чином, як витікає із обставин справи, суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 01.06.2013 року № 0000922210 та № 0000932210 з дати їх прийняття до 12.08.2013 року були неузгодженими відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що згідно даних облікової картки позивача по податку на додану вартість, інші суми податкових зобов'язань нараховані за період 2013 рік та не сплачені підприємством, відсутні. (а.с.44-48)

Але, незважаючи на оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 01.06.2013 року № 0000922210 та № 0000932210, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві сформовано, підписано та направлено на адресу позивача податкова вимога від 20.06.2013 року № 2979-19 яка отримана останнім 02.07.2013 року. (а.с.49)

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Судом не приймаються доводи відповідача з приводу того, що порядок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення здійснюється на рівні вищого органу, а тому внесення інформації до автоматизованої інформаційної системи щодо оскарження вноситься саме органом, який здійснює розгляд скарги, оскільки жодним нормативним документом вказана норма не прописана.

Навпаки, як зазначено в 4.1 Порядку обліку в органах державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, отриманих платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, після вручення (отримання інформації про вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податків структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, передає корінець податкового повідомлення-рішення з відміткою щодо вручення платнику податків структурному підрозділу, який його склав (у разі направлення податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення - разом із таким повідомленням про вручення або щодо невручення поштового відправлення).

Структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, вносить дані до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень:

у день отримання корінця податкового повідомлення-рішення;

у день отримання (реєстрації) скарги у відповідній інформаційній системі.

У разі подання платником податків скарги щодо податкового повідомлення-рішення структурний підрозділ, який здійснював розгляд такої скарги, надає копію вмотивованого рішення за скаргою платника податків, в тому числі рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків, органу державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржується. Протягом процедури адміністративного оскарження сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (п.п.4.2, 4.3 Порядку)

За таких підстав суд приходить до висновку, що податкова вимога ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 20.06.2013 року № 2979-19 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем у судовому засіданні не доведено та непідтверджено матеріалами справи правомірність прийняття податкової вимоги № 2979-19 від 20.06.2013 року.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Аллерс Ком».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аллерс Ком» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 2979-19 від 20.06.2013 року Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аллерс Ком» витрати по сплаті судового збору у розмірі 159 гривні 23 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04 вересня 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 11 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова