Постанова

від 04.09.2013 по справі 826/9193/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2013 року справа № 826/9193/13-а

о 14 год. 25 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Компаньйон»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2013 року

№ 0004312240,

за участю представників сторін:

від позивача Мазепа Н.М.,

від відповідача Ціленка В.О., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Компаньйон» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0004312240.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 12.04.2012 року між позивачем та ТОВ «Ліга» укладені договори підряду № 12-04/12 та 17.04.2012 року та № 17-04/12 від 17.04.2012 року, і з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» укладений договір підряду № 17/4-12 від 17.04.2012 року. Як зазначає позивач, сторонами складені та підписані всі первинні документи, які підтверджують факт виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, а саме: акти виконаних будівельних робіт, довідки за формами КБ-2, КБ-3 та податкові накладні. Оплата послуг по договорам здійснювалася в безготівковій формі. Зазначені документи були надані відповідачу під час проведення документальної перевірки. Контрагенти ТОВ «Ліга» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» на момент здійснення господарських операцій, зафіксованих в договорах, не мало ознак фіктивності та були діючими підприємствами. Позивач зазначає, що жодний нормативний акт не містить вказівок на обов'язок або можливість контролювати підприємствами звітність або своєчасність сплати податків іншими особами та не може нести відповідальність як за дії його контрагентів, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої. Будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ «Ліга» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, в акті перевірки співробітниками податкового органу не наведено.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІБК Компаньйон» перевіряючим встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за травень, червень та липень 2012 року на суму 515 567,00грн., у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ «Ліга» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», по яким актами перевірки ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року було встановлено, що у зазначених підприємств відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ. За результатами проведення документальної перевірки не підтверджено реальність поставки послуг від ТОВ «Ліга» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» на користь позивача. Отже, на думку представника відповідача, фактично контрагентами позивача проводились безтоварні операції, спрямовані на мінімізацію податкових зобов'язань контрагентам-покупцям. (т.2 а.с.87-93)

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Компаньйон» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Компаньйон», зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.11.2009 року № 10741020000034993, ідентифікаційний код юридичної особи 36798525, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема будівництво житлових і нежитлових будівель. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1 а.с.115-127, 161-164)

На час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Компаньйон» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 19.11.2009 року (індивідуальний податковий номер - 367985226591), номер свідоцтва платника ПДВ - 100255452, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

П.86.3 ст.86 названого Кодексу, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 18.03.2013 року № 731/22-40/36798525. (т.1 а.с.10-41)

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що в травні - липні 2012 року ТОВ «ІБК Компаньйон» придбано у ТОВ «Ліга» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» послуги на загальну суму 3 093 396,50грн., у тому числі ПДВ - 515 567,00грн. на підставі договорів підряду № 12-04/12 від 12.04.2012 року, № 17-04/12 від 17.04.2012 року та № 17/4-12 від 17.04.2012 року.

Для роботи відповідачем були використані акти ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7212/224/33972398 та № 7199/22-4/24609852 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» відповідно, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку, згідно яких встановлено, що господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Крім того, в висновках актів перевірки зазначено, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту та валових витрат, у ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствами-покупцям. (т.1 а.с.134-159)

Відповідачем у висновках акту перевірки позивача зазначено, що перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку з порушеннями встановлено порядку, а саме: п.198.6 ст.198 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 515 567,00грн., в т.ч. за травень 2012 року 159 696,00грн., за червень 2012 року в сумі 239 402,00грн. та за липень 2012 року в сумі 116 469,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.03.2013 року №0004312240 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 644 459,00грн. з якої основний платіж 515 567,00грн. та штрафна санкція 128 892,00грн. (т.1 а.с.42)

Спір виник через висновки податкового органу про те, що договори підряду від 21.12.2012 року є нікчемними, оскільки сторони договору не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту при відсутності фактичного постачання товарів (послуг).

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарської операції між ТОВ «ІБК Компаньйон» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» і ТОВ «Ліга», мету придбання послуг, обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарських операцій (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини у сфері підряду регулюються вимогами Цивільного кодексу України, а саме главою 61 «Підряд».

Відповідно до ст.ст.837, 838 цього кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ліга» (Підрядник) 12.04.2012 року укладено договір № 12-04/12, за умовами якого Підрядник приймає на себе якісно і у встановлені строки виконати роботи по виконанню комплексу робіт на другій черзі будівництва житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького в Печерському рай оні м. Києва. Будівля згідно генерального плану № 7, згідно з затвердженою ПКД та встановленої договірної ціни, а Замовник прийняти виконані роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору. В п.п.1.2, 2.1 договору встановлено, що Підрядник виконує роботи, згідно додатку № 1 (договірна ціна), що є невід'ємною частиною даного договору, в якому зазначена загальна вартість робіт з використанням матеріалів. Пунктом 3.2.5 передбачений обов'язок Замовника своєчасно приймати виконані роботи та оформлювати відповідні акти виконаних робіт Ф.КБ-2 та довідки по Ф.КБ-3. Акти виконаних робіт по Ф. КБ-2 та довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат Ф.КБ-3 Підрядник готує та надає їх до 25 числа звітного місяця. (п.4.1 договору) Оплата виконаних робіт за договором проводиться на підставі зазначених документів. В п.6.1 договору вказано, що договір діє з моменту його підписання і до повного виконання зобов'язань. (т.1 а.с.56-57)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 12-04/12 від 12.04.2012 року підписаний директорами ТОВ «ІБК Компаньйон» і ТОВ «Ліга» та скріплений печатками.

На виконання умов договору сторонами підписана договірна ціна на будівництво станом на 05.04.2012 року з переліком витрат та вартістю робіт (витрат) на загальну суму 445 335,60грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за травень 2012 року за формою КБ-3 за виконання оздоблювальних робіт на загальну суму 445 335,60грн. у т.ч. ПДВ 74 222,60грн.; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року з переліком найменування робіт та витрат на загальну суму 445 335,60грн. (т.1 а.с.43-48, 58-59)

Підприємством контрагентом ТОВ «Ліга» позивачу виписана податкова накладна №200 від 31.05.2012 року на будівельно-монтажні роботи на загальну суму 445 335,60грн. (т.1 а.с.49)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані виписки з банківського рахунку за 22.06.2012 року на суму 250 000,00грн., від 26.06.2012 року на суму 53 113,00грн., від 27.06.2012 року на суму 808,00грн., від 04.07.2012 року на суму 100 000,00грн. та від 24.07.2012 року на суму 41 415,66грн. які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Ліга» за будівельні роботи за договором № 12-04/12 від 12.04.2012 року у загальному розмірі 445 335,60грн. у т.ч. ПДВ 74 222,60грн. (т.1 а.с.50-54)

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ліга» (Підрядник) 17.04.2012 року укладено договір № 17-04/12, за умовами якого Підрядник приймає на себе якісно і у встановлені строки виконати роботи по виконанню комплексу робіт на другій черзі будівництва житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького в Печерському районі м. Києва. Будівля згідно генерального плану № 9, згідно з затвердженою ПКД та встановленої договірної ціни, а Замовник прийняти виконані роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору. (т.1 а.с.77-78)

Інші умови по договору аналогічні вищевикладеним за договором № 12-04/12 від 12.04.2012 року.

Договір № 17-04/12 від 17.04.2012 року підписаний директорами ТОВ «ІБК Компаньйон» і ТОВ «Ліга» та скріплений печатками.

На виконання умов договору сторонами підписані договірна ціна на будівництво станом на 05.04.2012 року з переліком витрат та вартістю робіт (витрат) на загальну суму 1 949 246,96грн. (т.1 а.с.60-61) та:

- договірна ціна на будівництво станом на 10.04.2012 року з переліком витрат та вартістю робіт (витрат) на загальну суму 512 837,12грн., довідка від 31.05.2012 року про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за травень 2012 року за формою КБ-3 за виконання оздоблювальних робіт на загальну суму 512 837,12грн. у т.ч. ПДВ 85 472,85грн.; акт № 1 від 31.05.2012 року приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року з переліком найменування робіт та витрат на загальну суму 512 837,12грн. (т.1 а.с.60-67, 79-80)

- довідка від 27.06.2012 року про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за червень 2012 року за формою КБ-3 за виконання оздоблювальних робіт на загальну суму 1 436 409,84грн. у т.ч. ПДВ 239 401,64грн.; акт № 2 від 27.06.2012 року приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року з переліком найменування робіт та витрат на загальну суму 1 208 954,64грн. та акт № 3 від 27.06.2012 року на суму 227 455,20грн. (т.1 а.с.82-92)

Підприємством контрагентом ТОВ «Ліга» позивачу виписані податкові накладні №116 від 27.06.2012 року на будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1 436 409,84грн. у т.ч. ПДВ 239 401,64грн., №199 від 31.05.2012 року на будівельно-монтажні роботи на загальну суму 512 837,12грн. у т.ч. ПДВ 85 472,85грн. (т.1 а.с.75, 81)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані виписки з банківського рахунку за 06.07.2012 року на суму 200 000,00грн., від 11.07.2012 року на суму 471 317,00грн., від 13.07.2012 року на суму 500 000,00грн., від 17.07.2012 року на суму 200 000,00грн. та від 19.07.2012 року на суму 200 000,00грн., від 23.07.2012 року на суму 200 000,00грн., від 24.07.2012 року на суму 177 929,96грн. які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Ліга» за будівельні роботи за договором № 17-04/12 від 17.04.2012 року у загальному розмірі 1 949 246,96грн. у т.ч. ПДВ 324 874,50грн. (т.1 а.с.68-74)

Зазначені господарські операції відображені позивачем по рахунку 631 бухгалтерського обліку. (т.1 а.с.55, 76)

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (Підрядник) 17.04.2012 року укладено договір № 17/4-12, за умовами якого Підрядник приймає на себе якісно і у встановлені строки виконати роботи по виконанню комплексу робіт на другій черзі будівництва житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького в Печерському районі м. Києва. Будівля згідно генерального плану № 9, згідно з затвердженою ПКД та встановленої договірної ціни, а Замовник прийняти виконані роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору. (т.1 а.с.97-98)

Інші умови по договору аналогічні вищевикладеним за договором № 12-04/12 від 12.04.2012 року укладеного позивачем з ТОВ «Ліга».

Договір № 17/4-12 від 17.04.2012 року підписаний директорами ТОВ «ІБК Компаньйон» і ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та скріплений печатками.

На виконання умов договору сторонами підписані договірна ціна на будівництво станом на 09.04.2012 року з переліком витрат та вартістю робіт (витрат) на загальну суму 698 814,28грн. у т.ч. ПДВ 116 469,05грн., довідка від 31.07.2012 року про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2012 року за формою КБ-3 за виконання оздоблювальних робіт на загальну суму 698 814,28грн.; акт № 1 від 31.05.2012 року приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року з переліком найменування робіт та витрат на загальну суму 698 814,28грн. (т.1 а.с.99-109)

Підприємством контрагентом ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» позивачу виписана податкова накладна №726 від 31.07.2012 року на будівельно-монтажні роботи на загальну суму 698 814,28грн. у т.ч. ПДВ 116 469,05грн. (т.1 а.с.96)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані виписки з банківського рахунку від 16.10.2012 року на суму 646 402,29грн., від 29.08.2012 року на суму 52 412,00грн., які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» за будівельні роботи за договором № 17/4-12 від 17.04.2012 року у загальному розмірі 698 814,28грн. у т.ч. ПДВ 116 469,05грн. (т.1 а.с.94-95)

Зазначена господарська операція відображена позивачем по рахунку 631 бухгалтерського обліку. (т.1 а.с.93)

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ «ІБК Компаньйон» здійснює діяльність, зокрема будівництво житлових і нежитлових будівель.

Відповідно до договорів субпідряду № 23-05/11-Д9 від 23.05.2011 року, № 23-05/11-Д7 від 23.05.2011 року Генпідрядником виступає ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива», а Субпідрядником виступає позивач. Об'єктами будівництва в договорах є будинок № 7 та № 9 Другої черги будівництва Житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького в Печерському районі міста Києва. За цими договорами Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати роботи, відповідно до затвердженої проектної документації і передати їх результати останньому у встановлені цими договорами строки, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідряднику фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником робіт та проводити оплату робіт відповідно до умов цих договорів. (т.2 а.с.1-13, 55-67) Із складеної зазначеними сторонами договірної ціни станом на 30.03.2011 року вбачається, що вартість робіт за одним договором становить у загальній сумі 22 187 128,56грн. та за другим договором у сумі 13 945 472,64грн.(т.2 а.с.14-15, 68-69) На виконання указаних договорів позивачем надані локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних будівельних робіт. (т.2 а.с.16-54, 70-86)

Із вищезазначеного вбачається, що послуги по виконанню будівельних робіт отримані від ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» було реалізовано ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива», у зв'язку з чим позивачем отримано доход.

З наведеного слідує, що господарські операції між ТОВ «ІБК Компаньойн» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» і ТОВ «Ліга» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року щодо перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» якими встановлено, що господарські операції поставки товарів цим підприємствам не підтверджуються, оскільки вказані документи не позбавляють юридичного значення складених ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» первинних документів.

Водночас, як встановлено у судовому засіданні постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпопетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року, визнані протиправними дії ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ліга» в результаті яких було складено акт від 21.12.2012 року № 7199/224/24609852 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Ліга» під час здійснення господарських операцій із платниками податків. (т.1 а.с.179-191)

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року, визнані протиправними дії ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.12.2012 року № 7212/224/33972398 щодо документального підтвердження господарських операцій із платниками податків та визнаний протиправним наказ ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська ДПС «Про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи»» № 1455 від 20.12.2012 року. (т.1 а.с.212-233)

Відповідач також не надав суду доказів, які б свідчили, що ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Суд зазначає, що відповідно наданих відповідачем до матеріалів справи податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою № 1 ДФ, у ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» за 2 квартал 2012 року працювало у штаті 13 осіб, за 3 квартал 2012 року - 12 осіб та у ТОВ «Ліга» за 1 квартал 2012 року працювало у штаті 14 осіб, за 2 квартал 2012 року - 13 осіб. (т.2 а.с.102-112)

ТОВ «Ліга» має ліцензію № 614217 видану Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, зі строком дії з 24.02.2012 року по 24.02.2015 року. (т.2 а.с.113-115)

Також, ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» має ліцензію № 595161 видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, зі строком дії з 12.10.2011 року по 12.10.2016 року та дозвіл виданий Територіальним Управлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки зі строком дії з 19.10.2011 року по 19.10.2016 року. (т.1 а.с.168-172)

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» були зареєстровані як юридичні особи, про що сторонами в судовому засіданні не заперечувалося.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість, позивач за травень, червень та липень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга», у зв'язку з придбанням у них послуг. (т.2 а.с.117-144)

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада за № 1333/20071 (далі - Порядок), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставина фактичного надання будівельних послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, довідки про договірну ціну, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних кількісних одиницях, вартості, найменування та дат.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані нотаріально засвідчені заяви директорів ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» Іончикова О.Д. та ТОВ «Ліга» Полякова Є.А., якими вони підтверджують, що дійсно ними з позивачем укладалися спірні договори підряду в квітні 2012 року, на виконання цих угод біло виконано комплекс робіт на другій черзі будівництва житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького в Печерському районі міста Києва, згідно генерального плану №7 і № 9 та затвердженої ПКД. Всі необхідні первинні документи на виконання договорів були ними, як директорами, оформлені, підписані та надані ТОВ «ІБК Компаньйон». Зобов'язання за договорами перед ТОВ «ІБК Компаньйон» виконані у повному об'ємі, підтвердженням чого є відсутність будь-яких претензій з їх сторони. (т.1 а.с.175, 204)

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Суд бере до уваги, що перевіряючим податкового органу під час дослідження податкових накладних, виписаних ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга» на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 Податкового кодексу України, або інші недоліки в їх оформлені.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних, травень-червень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «Ліга» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 246098504622, номер свідоцтва платника ПДВ - 03991490, видане 16.03.1999 року). (т.1 а.с.211) Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ліга» анульовано 18.09.2012 року, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням, а тому зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг.

На момент складання податкової накладної, липень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 339723904621, номер свідоцтва платника ПДВ - 04032528, видане 26.01.2006 року), а тому зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг. (т.1 а.с.167)

Зазначена інформація підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).

В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит в період з травня по липень 2012 року, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, як вбачається із додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість підприємств контрагентів - ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга», вони за травень, червень та липень 2012 року відобразили в складі податкових зобов'язань суми податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних на адресу позивача, у зв'язку з наданням будівельних послуг. (т.1 а.с.176-178, 205-210)

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «ІБК Компаньйон» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ліга», а висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28.03.2013 року №0004312240 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про відсутність реальності господарських операцій по виконанню будівельних робіт згідно договорів від 12.04.2012 року та від 17.04.2012 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ІБК Компаньйон».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Компаньйон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0004312240 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві № 0004312240 від 23.05.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 644 459,00грн. з якої основний платіж у розмірі 515 567,00грн. та штрафна санкція у розмірі 128 892,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Компаньйон» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294 гривні 00 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04 вересня 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 11 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова