Рішення

від 15.07.2013 по справі 914/1853/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 р. Справа № 914/1853/13

за позовом Прокурора Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі:

Позивач : Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, пл. Галицька, 15, м. Львів; ідентифікаційний код 25558625)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бістро" (79000, вул. Театральна, 10, м. Львів; ідентифікаційний код 23955486)

про стягнення

ціна позову 40896,40грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Прокурора: Телюк Г.В. - прокурор;

Позивача : Романяк М.О. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача : не з'явився

Суть спору:

Прокурором Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістро" з вимогою стягнення боргу у сумі 40896,40грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за оренду нерухомого майна), передбачених умовами Договору №Г-7418-9 від 25.12.2009 року, та звільнити і повернути нежитлові приміщення.

20.05.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16год. 30хв. 11.06.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі від 11.06.2013р., 19.06.2013р. та 01.07.2013р.

Протягом розгляду справи представникам Учасників процесу по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20,22,28,29,38 ГПК України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20,22,28,29,38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Прокурор в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення по суті спору. В судовому засіданні подала витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістро".

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань.

Згідно ч.1 ст.64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду надсилались Відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та витязі про включення Відповідача в ЄДРПОУ, в тому числі на момент розгляду справи, - 79000, м.Львів, вул.Театральна, 10.

Крім того, зазначена адреса місцезнаходження Відповідача вказана ним же у Договорі №Г-7418-9 від 25.12.2009р., який є підставою позовних вимог. При цьому суд зазначає, що відповідно до п.13.2 Договору №Г-7418-9 від 25.12.2009р., у випадку зміни юридичної адреси, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобов'язуються у 10-ти денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися; у разі невиконання цього пункту повідомлення, які направлені за попередньою адресою, вважаються врученими.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи вручені Відповідачу належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

25.12.2009р. між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна №Г-7418-9 (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1), Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 05.10.2009р. №257-О, договору оренди від 29.09.2006р. №Г-4707-6 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛМКП «Айсберг» (надалі - Балансоутримувач).

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, пл.Катедральна, 2, загальною площею 26м 2 з індексами приміщень першого поверху II, другого поверху 8-1, 8-2, відповідно до даних технічного паспорта ЛОДК БТІ та ЕО від 11.03.2003р. №865.

Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 16.11.2009р. №519-е, станом на 01.10.2009р. становить 83170грн. без ПДВ.

Відповідно до п.2 Договору, Об'єкт оренди буде використовуватись Орендарем для бухгалтерії .

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розмір орендної плати за Об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 09.04.2009р. №2569 і складає (83170 * 0,15) / 12 * 1,009 * 1,011 = 1060,52грн. без ПДВ за перший місяць оренди; розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік); нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством України; врахувати індекс інфляції за грудень місяць 2009р.

Відповідно до п.5.3 Договору, орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 20 числа за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. Пунктом 7.2 Договору встановлено, що Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Приписами п.3 Договору встановлено, що приймання-передача Об'єкта оренди здійснюється Орендарем та Балансоутримувачем; при передачі Об'єкта оренди складається Акт здачі-приймання, який підписується Орендарем та Балансоутримувачем; у зв'язку з фактичним використанням Орендарем Об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору.

Згідно п.4.1 Договору, термін Договору оренди визначений на 2 роки - з 25.12.2009р. до 25.12.2011р. включно .

Відповідно до п.4.3 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Приписами п.4.8 Договору встановлено, що чинність Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено .

Пунктом 9 Договору встановлено, що повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання . Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди . Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 Договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується Сторонами. Об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Приписами п.10 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Спори, які виникають між сторонами за Договором або у зв'язку з ним вирішуються у порядку встановленому чинним законодавством України.

06.01.2012р. Позивачем, як Орендодавцем, скеровано Відповідачу повідомлення №2302-вих-36 від 05.01.2012р. про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії Договору - 25.12.2011р. (підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи список №611 рекомендованих листів з відбитком поштового штемпеля від 06.01.2012р. та фіскальний поштовий чек №8387 від 06.01.2012р.) в порядку, визначеному ст.764 ЦК України, ч.2 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» та п. 4 Договору.

У вказаному Повідомленні містилась вказівка повернути орендоване приміщення у належному стані по акту приймання-передачі та сплатити орендну плати за користування приміщенням.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що Орендодавцем належним чином у відповідності до умов Договору в місячний строк після закінчення терміну дії Договору повідомлено Орендаря про припинення договірних стосунків та Договір припинив свою дію 26.12.2011р.

Проте, Відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання зазначеного вище Повідомлення та не звертався до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та/або Балансоутримувача спірних нежитлових приміщень з приводу продовження строку дії Договору та/або прийняття-передачі об'єкта оренди. Натомість продовжував користуватись орендованим приміщенням.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Пунктом 2 ч.1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна позиція викладена у ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору , він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено .

Приписами ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди .

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення .

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведеного розрахунку неустойки, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15.07.2013 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 19.07.2013р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістро" (79000, вул. Театральна, 10, м. Львів; ідентифікаційний код 23955486) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, пл. Галицька, 15, м.Львів; ідентифікаційний код 25558625) - 40896,40грн. неустойки.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Бістро" (79000, вул. Театральна, 10, м. Львів; ідентифікаційний код 23955486) звільнити та повернути орендодавцеві нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Катедральна, 2, загальною площею 26,0кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістро" (79000, вул. Театральна, 10, м. Львів; ідентифікаційний код 23955486) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 2763,50грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.