Рішення

від 16.09.2013 по справі 1203/10800/12

АРТЕМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬКА

16.09.2013

Справа № 1203/10800/2012

Провадження № 2/434/443/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

/заочне/

10 вересня 2013 року м. Луганськ

Артемівський районний суд міста Луганська у складі: головуючого судді - Река А.С., при секретарі - Малько А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення, -

Встановив:

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», від імені якого діє представник за довіреністю, пред'явив дійсний позов. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGH1GI0000004130 від 14.12.2007 року, у розмірі 813562,94 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки, а також виселити відповідача та інших зареєстрованих осіб із спірної квартири.

В судове засідання представник позивача не з'явилась. Подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, на задоволені позовних вимог наполягала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час слухання справи, заперечень проти позову не надав.

У відповідності із ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи в заочному порядку.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № LGH1GI0000004130, відповідно до умов якої Банк надав відповідачу кредит в розмірі 295425,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% річних з кінцевим терміном повернення 14.12.2019 р. (а.с.7-10).

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 14.12.2007 року між Банком і ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме - 4-кімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з нерухомим майном загальною площею 84,7 кв.м, житловою площею 54,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності (а.с. 11-13).

На момент розгляду справи договір про іпотечний кредит є діючим, сторони його не розірвали.

Таким чином між сторонами склалися правовідносини щодо договору кредиту, забезпеченого іпотекою, які регулюються положеннями укладених між сторонами договорів, нормами ЦК України та інших законів, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статей 1054, 1056 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконуючи умови договору, Банк належним чином виконав свої обов'язки, надавши ОСОБА_1 обумовлені кредитним договором грошові кошти у розмірі 295425,00 грн. Відповідач в свою чергу, належним чином не виконує своїх зобов'язань перед Банком щодо повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст.ст. 525 та 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В результаті неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, станом на 07.08.2012 р. у нього виникли зобов'язання перед Банком щодо оплати простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 813562, 94 грн., зокрема: 333577,08 грн. - заборгованість за кредитом; 249511,07 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 156514,52 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 73960, 27 грн. - штраф.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зі змісту п.2.1.2, п.3.2 Договору іпотеки від 14.12.2007 року вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту, Банк має право задовольнити свої, забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодержателем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання-звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У своєму рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином довів свої позовні вимоги, в зв'язку з чим позов в частині звернення стягнення на майно підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що Банк направив на адресу відповідача ОСОБА_1 письмову вимогу № 30.01.0.0/2 від 24.07.2012 року (а.с.20-21), згідно якої останній повідомлявся про наявність заборгованості за кредитним договором та прийняте ПАТ КБ "Приватбанк" рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про добровільне виселення з житлового будинку на протязі тридцяти днів.

Отже, процедура та порядок попередження відповідача про наступне звільнення іпотечного майна банком дотримані, і тому є усі законні підстави для задоволення вимог позивача про виселення відповідача зі спірної квартири, але без зобов'язання його вчинити дії щодо скасування реєстрації, оскільки відповідно до довідки МКП «Центржилком» № 1399 від 03.09.2013 року, ОСОБА_1 дійсно проживає у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на даній житловій площі зареєстрованих осіб не значиться, а відповідач зареєстрований, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25).

Окрім того, позивачем не вказано конкретних осіб, крім власника житла, які підлягають виселенню з квартири із зняттям з реєстраційного обліку, не надано доказів у підтвердження проживання та реєстрації цих осіб, позовні вимоги до них не пред'являлися, в ході розгляду справи вони до участі у справі у якості співвідповідачів не притягувались, таким чином у задоволенні позовних вимог щодо виселення та зняття інших осіб з реєстрації суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 12, 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 525, 526, 530, 589, 610, 1054, 1056 1 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224- 227 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGH1GI00004130 від 14.12.2007 року, у розмірі 813562 (вісімсот тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 94 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 84,70 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) вказаного предмету іпотеки (відповідно до договору іпотеки № LGH1GI00004130 від 14.12.2007 року) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. та 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

В задоволенні інших вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Артемівського районного суду м. Луганська.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Повний текст заочного рішення складено 13.09.2013 року.

Суддя А.С. Река