Справа № 689/1665/13-ц
2/689/373/13
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.08.2013 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
судді Соловйова А.В. ,
при секретарі Цмикайло Т.В.,
за участю
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - 1 не з'явився
відповідача - 2 - Галазюк С.А.
відповідача - 3 - Навроцької Н.А.
третьої особи - ПМП «Грант» - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці справу
за позовом ОСОБА_5, с. Кадиївка, Ярмолинецький район Хмельницької області
до відповідачів: Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району, с. Кадиївка, Ярмолинецький район Хмельницької області
Ярмолинецької районної державної адміністрації, смт. Ярмолинці Хмельницької області
Відділу Держземагентства у Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці Хмельницької області
треті особа на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, с. Кадиївка, Ярмолинецький район Хмельницької області, ПМП «Грант», смт. Ярмолинці, Хмельницька область,
про визнання недійсним Державного акту ЯК№267975 виданого 29.11.2011 р. на ім'я ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4300 га, яка розташована на АДРЕСА_1; скасування реєстрації цього державного акту, здійснену відділом Держкомзему у Ярмолинецькому районі Хмельницької області в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на території Ярмолинецького району та скасування запису в поземельній книзі Ярмолинецького району, -
встановив:
У відповідності до позовної заяви, позивач набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4300 га, яка розташована на території Кадиївської сільської ради на підставі Державного акту ЯК№267975 виданого 29.11.2011 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682580001000477. Однак, у відповідності до довідки відділу Держземагентства від 22.07.2013 р. з'ясувалось, що у вказаному державному акті була допущена технічна помилка: не правильно вказаний кадастровий номер.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю з аналогічних мотивів, уточнивши, що суть помилки полягала у тому, що фактично позивачу було видано державний акт на земельну ділянку НОМЕР_1, належну ОСОБА_2, у той час, як мали видати державний акт на земельну ділянку НОМЕР_2, внаслідок того, що кадастровий номер на технічній документації, виготовленій ПМП «Грант» був вказаний помилково. В інший спосіб, окрім визнання недійсним державного акту виправити помилку не можливо.
Відповідач 1 вимог ухвал суду не виконав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив. пояснень по справі не надав.
Представник відповідача - 2 позов визнав з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що на підставі довідки №47 від 31.01.2011 р. виконкому Кадиївської сільської ради, свідоцтва про право на спадщину за законом, сертифіката на земельну частку (пай) ХМ№0352746 було прийнято розпорядження від 09.03.2011 р. №107/2011 та видано позивачу державний акт. Визнав факт відповідної помилки у державному акті.
Представник відповідача - 3 позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Визнавши факт помилки у державному акті та під ставність позовних вимог по суті ствердив, що відповідач - 3 не порушував прав позивача, а тому його статус має бути змінений з відповідача на третю особу. Посилається на відсутність підстав для скасування державної реєстрації державного акту, а саме, передбачених в ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».
Третя особа на стороні відповідачів - 1 позов визнала, пояснила, що на належну їй земельну ділянку НОМЕР_1 помилково видано державний акт особі, яка мала бути власником земельної ділянки НОМЕР_2.
Третя особа на стороні відповідачів - 2 вимог ухвал суду не виконала, пояснень по справі не надала, участь уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечила.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.02.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за №159, позивач успадкувала право на земельну частку (пай) розміром 2,65 умовних кадастрових гектарів, що також підтверджується сертифікатом на земельну частку (пай) ХМ№0352746 від 06.05.1997 р..
На заміну вказаного сертифікату, на підставі розпорядження Ярмолинецької районної державної адміністрації №107/2011-р від 09.03.2011 р. «Про передачу у приватну власність в натурі (на місцевості) земельної ділянки гр. ОСОБА_5, власнику земельної частки (паю) на АДРЕСА_1» з урахуванням розпорядження №391/2012-р від 09.08.2012 р. «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 09.03.2011 р.», якими було вирішено передати позивачу у приватну власність в натурі (на місцевості) земельну ділянку НОМЕР_2 площею 2,4278 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивач набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кадиївської сільської ради згідно Державного акту ЯК№267975 виданого 29.11.2011 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682580001000477, що підтверджується вказаним актом. Кадастровий номер земельної ділянки визначений на плані меж земельної ділянки 6825883200:04:002:0065. При цьому, у відповідності до вказаного акту, площа земельної ділянки вказана 2,4300 га, що не враховує змін, які пізніше були внесені розпорядженням №391/2012-р від 09.08.2012 р.. Доказів оскарження чи визнання нечинним зазначених розпоряджень суду не надано.
Однак, у відповідності до довідки відділу Держземагентства від 22.07.2013 р. з'ясувалось, що у вказаному державному акті була допущена технічна помилка: не правильно вказаний кадастровий номер. У зв'язку, зокрема, із цим, позивач отримав державний акт фактично на земельну ділянку, належну ОСОБА_2 згідно із державним актом ЯБ№108968, зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на змелю, договорів оренди землі за №010676500028 і яка згідно із збірним кадастровим планом суміжних землевласників (землекористувачів) визначалась за НОМЕР_1. Зазначена обставина визнавалась сторонами в судових засіданнях.
Факт помилковості визначення кадастрового номера та видачі позивачу державного акту на іншу земельну ділянку підтверджується матеріалами справи, зокрема, технічною документацією із землеустрою, виготовленою ПМП «Гранд» у 2011 р., згідно із якою кадастровий номер земельної ділянки позивача вказаний 6825883200:04:002:0065 із зазначенням площі 2,4300 га, та у 2012 р., згідно із якою кадастровий номер тієї ж земельної ділянки вказаний 85200:04:002:0071 та площа визначена у відповідності до зазначених розпоряджень - 2,4278 га. При цьому, представники відповідачів визнали, що земельна ділянка НОМЕР_2, на яку підлягав видачі позивачу державний акт, залишається вільною, на нею державні акти іншим особам не видавались.
Згідно із п. 2.9. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, в редакції, чинній на дату складання зазначеного акту заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.
Згідно із п. п. 4.1., 4.2., 4.4. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. У разі виявлення орфографічних або технічних помилок на стадії заповнення, підписання та реєстрації бланка такий комплект бланків вважається зіпсованим. У разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта. Однак, зазначені положення не визначають такого наслідку помилковості записів у бланку державного акта як його недійсність.
Позивач вбачає порушення свого права у перешкодах в передачі в оренду земельної ділянки, яка мала б йому належати, оскільки саме на належну позивачу земельну ділянку державний акт виданий не був.
У той же час, третя особа, на стороні відповідачів - ОСОБА_2, на земельну ділянку якої фактично було видано державний акт позивачу, і право власності на землю якої цим було порушено, позовних вимог не заявляла.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що порушення прав позивача полягає не у стверджуваній недійсності фактично виданого їй державного акту, а у невидачі їй державного акту на іншу земельну ділянку, яка фактично мала б належати позивачу в силу успадкування права на земельну частку (пай). Однак, таких вимог, спрямованих на захист свого фактично порушеного права позивач не заявляла. Захист же стверджуваного позивачем права - на відмову від земельної ділянки, яка за твердженням позивача мала б належати іншій особі, підлягає здійсненню в порядку ст. 347 ЦК України, а набуття права власності на ту земельну ділянку, яка за твердженням позивача належить їй після цього підлягає здійсненню у загальному порядку. Відповідно, позивачем був помилково обраний спосіб захисту свого стверджуваного права.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, державний акт про право власності на земельну ділянку не належить до правових актів індивідуального характеру, а є лише правовстановлюючим документом, а тому у позовній заяві позивач безпідставно посилається на ст. 155 ЗК України як на підставу для його недійсності.
Керуючись ст. ст. 10, 212-215 ЦПК України, суд,
вирішив:
У позові відмовити повністю.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпи Копія вірна
Суддя А.В.Соловйов
Суд | Ярмолинецький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2013 |
Оприлюднено | 30.10.2013 |
Номер документу | 33486780 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Соловйов А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні