Рішення

від 09.09.2013 по справі 910/14204/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14204/13 09.09.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК САЛЮТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток"

про стягнення 14 653,07 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Прохоренко А. О. - представник за довіреністю

від відповідача: Шинкарук М. М. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" заборгованості за договором № UA 056/04/13 від 10.04.2013 на транспортне обслуговування в розмірі 14 653,07 грн., в тому числі 14000,00 грн. основного боргу, 529,75 грн. пені, 109,32 грн. 3% річних, 14,00 грн. збитків від інфляції.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № UA 056/04/13 від 10.04.2013 на транспортне обслуговування позивачем надано на користь відповідача послуги з перевезення вантажу на суму 14000,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору, зобов'язання з оплати послуг відповідач не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 порушено провадження у справі № 910/14204/13 та призначено розгляд справи на 09.09.2013.

Представник позивача у судове засідання 09.09.2013 з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2013.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2013 з'явився, письмового відзиву не надав, проте в судовому засіданні надав пояснення по суті позовних вимог.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.09.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013 між ТОВ "ТРАК САЛЮТ" (експедитор 2) та ТОВ "Трейдінг Восток" (експедитор 1) укладено договір на транспортне обслуговування № UA 056/04/13 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1 Договору за даним договором експедитор 2 здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором 1, а експедитор 1 бере на себе зобов'язання оплачувати послуги експедитору 2 в порядку і на умовах, викладених в даному договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором 1 зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг експедитора 2 - зазначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними частинами даного договору і надаються експедитором 1 експедитору 2 перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка-замовлення на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками експедитора 2 і експедитора 1. Сторони визнають юридичну силу заявки-замовлення на перевезення, переданої шляхом факсимільного зв'язку.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору оплата вартості послуг експедитора 2, що надаються за даним договором здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок експедитора 2, якщо інше не обумовлено в заявці. Оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів - рахунку експедитора 2, виставленого згідно умов даного договору, акту виконаних робіт та оригіналу CMR. Оплата здійснюється через 5-20 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п. 4.2. Банківські витрати по переведенню коштів експедитору 2 відносяться на рахунок експедитора 1, якщо інше не передбачено в заявці

На підставі Договору, 10.04.2013 між сторонами було укладено заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 510075/13, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом: м. Шпола, Черкаська область (Україна) - м. Ліпецьк (Росія).

Відповідно до умов Заявки вартість перевезень становить 14000,00 грн., а оплата проводиться у безготівковій формі протягом 2-3 днів після вивантаження автомобіля. Обов'язково надаються оригінали документів.

На виконання умов Договору та Заявки позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А № 0566280.

За наслідками здійсненого перевезення сторонами було підписано акт надання послуг № БН0000340 від 16.04.2013 на суму 14000,00 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунок № БН000344 від 16.04.2013 на оплату за надані послуги з перевезення вантажу на суму 14000,00 грн.

Пакет документів, передбачений умовами договору та заявки, було відправлено за відповідачу та отримано останнім 03.07.2013, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 14000,00 грн.

Договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі Договору та Заявки по перевезенню вантажів підтверджується актом надання послуг № БН0000340 від 16.04.2013 на суму 14000,00 грн., копією CMR А № 0566280.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Вартість наданих послуг по перевезенню вантажу погоджена сторонами в Заявці і становить 14000,00 грн.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Заявки розрахунки за здійснені перевезення вантажу проводяться відповідачем протягом 2-3 днів після вивантаження автомобіля.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Заявки та Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав, а заборгованість відповідача становить 14000,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 14000,00 грн. на підставі Договору за надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Трейдінг Восток" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 14000,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 529,75 грн. пені, 3 % річних в розмірі 109,32 грн. та інфляційних витрат в розмірі 14,00 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 4.4. Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати рахунків експедитора 2, експедитор 1 виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором на транспортне обслуговування № UA 056/04/13 від 10.04.2013, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 529,75 грн. та 3 % річних в розмірі 109,32 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Проте, при здійсненні перерахунку збитків від інфляції за заявлений позивачем період, судом встановлено, що в зазначений період існувала дефляція. А тому, суд відмовляє позивачу у задоволені позову в часті стягнення 14,00 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А; ідентифікаційний код 36058165) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК САЛЮТ" (08033, Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Леніна, 4-Б; ідентифікаційний номер 37341624) основну заборгованість у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 32 коп., судовий збір у розмірі 1 718 (одну тисячу шістсот вісімнадцять) грн. 86 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Дата підписання: 13.09.2013