Рішення

від 27.08.2013 по справі 910/12330/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12330/13 27.08.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Леготерм»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн»

Про стягнення 46 796,22 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Куцевіл І.І. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Леготерм» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» про стягнення 46 796,22 грн., а саме: 41 230,00 грн. основного боргу, 4 384,73 грн. пені, 724,09 грн. трьох процентів річних, 457,04 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за договором поставки і монтажу № 19/11/12 від 19.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/12330/13 та призначено її до розгляду на 25.07.2013 р.

У судове засідання представники відповідача не з'явилися.

Ухвалою суду від 25.07.2013 р. було відкладено розгляд справи на 27.08.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та подав докази оплати заборгованості на суму 10 000,00 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Леготерм» (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ренейсанс Інжиниринг і Констракшн» (замовником) було укладено договір поставки і монтажу № 19/11/12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується поставити і передати у встановлений строк (строки) обладнання у власність замовника, на свій ризик виконати роботи (монтаж та пусконалагоджувальні роботи по завданню замовника, а замовник зобов'язується прийняти обладнання, роботу та її результати і сплатити за них визначену грошову суму.

Згідно з п. 2.2. Договору вартість обладнання, яке постачається виконавцем за цим Договором складає 228 699,22 грн. і остаточно визначається як сума вартостей всіх специфікацій (додатків до Договору), які є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що вартість робіт по Договору складає 82 460,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору порядок і строки сплати вартості обладнання та робіт визначається в кожній специфікації до Договору окремо. При цьому п. 3 специфікації № 1 повна оплата обладнання здійснюється протягом 3-х робочих днів.

Виконавцем було поставлено обладнання та виконані роботи за Договором на загальну суму 311 159,22 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Покупець свої обов'язки по оплаті за виконані роботи виконав повністю на суму 82 460,00 грн., а за поставлене обладнання - частково в розмірі 187 469,22 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 41 230,00 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 41 230,00 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлену продукцію, претензії залишені без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем на суму 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.08.2013 р., наданою в матеріали справи.

Таким чином, на момент розгляду справи основний борг становить 31 230,00 грн., а предмет спору щодо суми основного боргу на суму 10 000,00 грн. відсутній.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абзацу першого п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У абзаці четвертому п. 4.4. Постанови зазначено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва 27.06.2013 р., про що свідчить відбиток штемпеля на позовній заяві.

Таким чином, провадження у справі щодо частини позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 10 000,00 грн., яка була сплачена відповідачем 15.08.2013 р., тобто після звернення до суду з позовом, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 31 230,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 4 384,73 грн., 457,40 грн. інфляційних та 724,09 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10.3 Договору встановлено, що за порушення строку виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також пені в розмірі 0,05 % вартості обладнання (його частини) чи робіт за кожен день прострочення, стосовно яких припущене прострочення оплати.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зробив власний перерахунок та встановив, що до стягнення підлягає 3 583,37 грн. пені, 720,77 грн. трьох процентів річних, 228,66 грн. інфляційних.

У задоволенні вимог про стягнення 801,36 грн. пені, 228,74 грн. інфляційних, 3,32 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 31 230,00 грн., 3 583,37 грн. пені та 720,77 грн. трьох процентів річних, 228,66 грн. інфляційних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiсцi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем на підтвердження надання витрат на правову допомогу надано суду ордер серія ЧК № 014351, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 406 від 14.03.2011 р., договору про надання правових послуг від 25.06.2013 р.

Доказів оплати за надану правову допомогу позивачем не надано.

В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства в порядку ст.ст. 1, 44, ГПК України підлягають стягненню саме витрати на послуги адвоката, що були здійснені.

З огляду на зазначені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в сумі 4 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1 672,51 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» (03062, м. Київ, вул. Стрийська, 6, кімната 310, код 373188836) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Леготерм» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21, код 36630554) 31 230 (тридцять одну тисячу двісті тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 3 583 (три тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 37 коп. пені, 720 (сімсот двадцять) грн. 77 коп. трьох процентів річних, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 66 коп. інфляційних та 1 682 (одну тисячу шістсот сімдесят дві) грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн. припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 12.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова