Рішення

від 13.08.2013 по справі 917/1332/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.08.2013р. Справа № 917/1332/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", провулок Нестерівський, 3-5, м.Київ, 04053

до Приватного підприємства "Полтавапромобладнання", вул.Миру, 6, кв.94, м.Полтава, Полтавська область, 36037

про стягнення 32 205,60 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Шевченко В.О. дов. № 10/714/д від 06.12.12 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 32 205,60 грн., за договором купівлі-продажу № 20/1433-МТР від 06.04.2012 року.

15.07.2013 року за вхідним № 10017(канцелярії суду) представник ПАТ "Укртатнафта" А.В.Кеда, на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи, а саме світлокопії: договору купівлі-продажу від 06.04.2012 № 20/1433-МТР; додатку до договору купівлі-продажу від 06.04.2012 № 20/1433-МТР; акту приймання передачі від 28.08.2012 № 277; акту приймання передачі від 29.08.2012 № 227; видаткової накладної від 21.09.2012 № РН-0000053; видаткової накладної від 28.09.2012 № РН-0000057; претензії ПАТ "Укрнафта" від 20.12.2012 № юр-2268; листа ПП " Полтавапромобладнання " від 22.02.2013 № 12; Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ПАТ "Укрнафта"; витягу з Статуту ПАТ "Укрнафта"; платіжного доручення про сплату судового збору; довіреності на ім'я особи, що підписала позовну заяву; довіреності на ім'я особи, що посвідчила вірність копій документів, доданих до позовної з заяви; розрахунок суми штрафу; Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ПАТ "Укрнафта"; банківської виписки по рахунку ПП "Полтавапромобладнання" від 08.05.2012р.; платіжного доручення від 03.05.2012 № 4248-ПБ12; податкової накладної від 08.05.2012 № 5; акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачам з зазначенням бухгалтерських проводок по рахунках.(а. с. 31-58). Суд подані документи прийняв до розгляду та доучив їх до матеріалів справи.

18.07.2013 року за вхідним № 10217(канцелярії суду) представник позивача Шевченко В.О. подав додаткові документи, а саме світлокопії: видаткової накладної № РН - 0000057 від 28.09.2012 року;видаткової накладної № РН - 000005 від 21.09.2012 року(а.с. 63-66). Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

05.08.2013 року за вхідним № 10921(канцелярії суду) представник ПАТ "Укртатнафта" А.В.Кеда, на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи, а саме світлокопії: посадової інструкції завідувача центрального складу Гнідинцівського ГПЗ ПАТ "Укрнафта"; посадової інструкції інженера відділу МТЗ та комплектації обладнання Качанівського ГПЗ ПАТ "Укрнафта"; договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.11.2001 № 161; договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.05.2004; наказу від 30.10.2001 № 145-к; наказу від 05.05.2004 № 00141-КК; довіреності від 27.12.2011 р.

№ юр-1188/д; постанови Верховного Суду України від 28.1 1.2011р.; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ПП "Полтавапромобладнання" /а. с . 72-98/. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

13.08.2013 року за вхідним № 11320(канцелярії суду) представник позивача Шевченко В.О. подав додаткові документи, а саме світлокопії: свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Полтавапромобладнання"; виписки банку № 305299 від 07.05.2012 року; податкової накладної від 08.05.2012 року; платіжного доручення № 4248-ПБ від 03.05.2012 року. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, ухвала від 03.07.2013 року яка була направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві 17.07.2013 року за вхідним № 10504(канцелярії суду) повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 року №01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд встановив слідуюче :

06.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (надалі -Позивач) та Приватним підприємством "Полтавапромобладнання" (надалі -Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 20/1433-МТР (надалі - Договір ).

Відповідно до пункту 1.1. якого Відповідач (Продавець) передає, а Позивач (Покупець) приймає і оплачує продукцію (товар), згіідно до додатку, який є його невід'ємною частиною Договору.

Згідно до вищевказаного додатку до договору купівлі-продажу, Продавець зобов'язався поставити структурним одиницям Покупця: Качанівському та Гнидинцівському газопереробним заводам Позивача (вантажоотримувачі) на умовах поставки DDP (інкотермс-2000) Товар: трубопровідну арматуру - крани кульові трьохходові в загальній кількості 24 штуки (надалі - Товар), загальною вартістю 214 704,00 гривень (в т.ч. ПДВ на суму 35 784,00 гривень) згідно з графіком поставки, встановленого пунктом 5 додатку до Договору купівлі-продажу: перший та другий квартали 2012 року, тобто поставка товару мала відбутись у строк до 30.06.2012 /див. а.с. 9-16; 33- 40/.

На виконання приписів пункту 6 додатку до договору купівлі-продажу, Позивачем 08.05.2012 р. та видаткових накладних № РН- 0000053 від 21 вересня 2012 року та № РН- 0000057 від 28 вересня 2012 року здійснено попередню оплату коштів за товар в сумі 214 704,00 гривень, що становило 100 % від його загальної вартості /а.с.17-18; 41- 42; 55-57; 64-65; 101-103/.

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки Товару відповідачем належним чином не виконано, і на адреси структурних одиниць Позивача вона здійснена з запізненням, саме:

- поставку Товару (крану кульового трьохходового WK-HT/TB 100х2,5МПа з фланцями

виконання) на суму 9 912 гривень (в т.ч. ПДВ) здійснено 28.08.2012 (натомість мало бути здійснено не пізніше 30.06.2012 );

- поставку Товару двадцятитръох кранів кульових тръохходових WK-HT/TB Ду 100 мм Ру 2,5МПа) на суму 204 792,00 гривень (в т.ч. ПДВ) здійснено 29.08.2012 натомість мало бути здійснено не пізніше 30.06.2012 ), що свідчить про прострочення виконання Продавцем зобов'язань, встановлених пунктом 6.3.1. Договору купівлі-продажу, а також пунктом 5 додатку до Договору купівлі-продажу.

Факт несвоєчасної поставки товару підтверджується актами приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 28.08.2012 № 277 та від 29.08.2012 № 227 (копії актів додаються), а також примірниками видаткових накладних від 21.09.2012

№ РН-0000053 та від 28.09.2012 № РН-0000057/а. с. 12-18; 41-42;55-57; 64-65/.

Приписами статей 655 та 663 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (статті 549, 611 ЦК України).

В зв'язку з тим, що ПП "Полтавапромобладнання" несвоєчасно поставлено структурним одиницям ПАТ "Укрнафта": Качанівському та Гнидинцівському газопереробним заводам Товар на загальну суму 214 704 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот чотири) гривень 00 копійок позивач, керуючись вищезазначеними приписами норм цивільного та господарського кодексів України, а також з урахуванням пункту 8.7. Договору:

"За порушення терміну поставки або недопоставки Товару Продавець виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку Товару", набув право вимагати від Відповідача сплати штрафу в розмірі 15 % від суми (вартості) товару поставку якого прострочено.

Розмір штрафу, що підлягає сплаті ПП "Полтавапромобладнання" Позивачу становить 32 205,60 гривень, який обчислюється наступним чином: 214 704,00 грн. * 15 % = 32 205,60 гривень, де:

214 704,00 грн. - загальна вартість Товару, поставка якого прострочена, 15 % - розмір штрафу відповідно до пункту 8.7. Договору купівлі-продажу.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то, відповідно до статті 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 525 ЦК України встановлює заборону односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі приписів положень статті 222 Господарського кодексу України, та статті 6 Господарського процесуального кодексу України позивачем дотримано порядок досудового врегулювання спору та направлено відповідачу претензію від 20.12.2012 № юр-2268

(а. с. 19-20,43) з вимогою сплатити на рахунок ПАТ "Укрнафта" суму штрафу в розмірі 32 205,60 гривень за договором купівлі-продажу № 20/1433-МТР від 06 квітня 2012 року.

Відповідач у листі за вих. № 12 від 22.02.2013визнав наявність підстав для задоволення вимог ПАТ "Укрнафта", і вказав що згідний виплатити сума претензії частками ( протягом 1-2 кварталів 2013 року ) - а. с. 21,44.

Статями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до приписів статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статями 549-552 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Згідно до приписів статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статями 33- 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, у розумінні приписів статей 32, 33-34,36 ГПК України єдиним належним доказом на підтвердження факту отримання Відповідачем грошових коштів за договором і передачі товару можуть бути лише банківські проводки господарських операцій і виписки з рахунків позивача та відповідача та інші первинні бухгалтерські документи - див а. с. 101-103.

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 '' Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи,що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідже- ними в судовому засіданні.

Зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до приписів статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. .

У нарадчій кімнаті суд прийшов до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази на підставі яких доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, і підтвердив обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідач відповідно до статей 21-22, 32-34, 36, 38 ГПК України не використав надані йому процесуальні права та обов'язки, не забезпечив явку свого представника в судовий процес, не повідом суд про поважність причин неявки його в засідання, не подав витребуваних судом доказів та документів і не спростував доводів позивача на підставі яких останній доводив обставини заявлених вимог, та на підставі статті 614 ЦК України не довів відсутності вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про задоволення позову.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позов задоволено.

Зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд приходить до висновку про стягнення витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,51 грн. з відповідача

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5, 4-7,21, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47 1 , 49,75,77, 81 1 , 82, 82 1 , 83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавапромобладнання", ідентифікаційний код 30336178 (вул. Миру, 6, кв.94, м. Полтава, Полтавська область, 36037) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390 ( провулок Нестерівський, 3-5, м. Київ, 04053), п/р № 26009050006252 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) штраф в розмірі 32 205,60 грн. за договором купівлі - продажу № 20/1433-МТР від 06.04.2012 року та витрати по сплаті судового збору - 1720,51 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Т. Іваницький

Повне рішення складено 20.08.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю за недоведеністю та безпідставністю.