Рішення

від 11.09.2013 по справі 922/3011/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р.Справа № 922/3011/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юасіті", м. Київ про стягнення заборгованості в розмірі 20 208,32 грн. за участю представників сторін:

позивача - Чайка І.І. за довіреністю № 3 від 16.07.2013 року;

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання", м. Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юасіті", м. Київ про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 20208,32 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на 1 го відповідача обов'язків за Договором поставки №П 103-1 від 05.01.2011 року, забезпеченого укладеним з 2-им відповідачем Договором поруки від 05.01.2011 року, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 16, 526, 530, 536, 599, 610, 624, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 19 732,00 грн., суму індексу інфляції в розмірі 92,88 грн., 3 % річних в розмірі 383,44 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 05.08.2013 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 11.09.2013 року о 11:00 годині.

До господарського суду Харківської області 11.09.2013 року від представника 2-го відповідача надійшло клопотання (вх. 33023), відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1. ч.1. ст. 80 ГПК України, в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19 732,00 грн., у зв'язку з його повною сплатою. В обґрунтування наданого клопотання додано копію платіжного доручення №0000000001 від 10.09.2013 року на суму 19732,00 грн.

Надані документи прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник 1-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102211763557.

Представник 2-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102211558708.

Отже, 1-й та 2-й відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

03.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юасіті", м. Київ (2-им відповідачем) було укладено договір поставки №П 103-1 (Договір поставки).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки, постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та в терміни, визначені даним Договором передати у власність покупцю (2-му відповідачу) товар, а покупець зобов'язується прийняти даний Товар і оплатити його на умовах і в порядку, передбаченому даним Договором.

Пунктом 2.1 Договору поставки, визначено, що ціни на товар є договірними і вказуються в рахунку та накладній на кожну партію Товару.

Згідно п. 3.1 Договору поставка, кожної партії Товару здійснюється на основі замовлення покупця та на підставі наданого рахунку позивача.

Відповідно до п. 3.6 Договору поставки, факт отримання товару покупцем підтверджується підписаною уповноваженим представником відповідача та скріпленою печаткою накладною. Отримання Товару покупцем свідчить про те, що сторони дійшли згоди щодо асортименту, кількості, якості та ціни Товару.

Відповідно до п.2.3. Договору поставки, покупець здійснює оплату за замовленням на протязі 10 (десяти) днів з моменту отримання рахунку від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 26 212,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, про що свідчить Видаткова накладна №3014 від 29.11.2012 року на суму 25732,00 грн., видаткова накладна №352 від 20.02.2013 року на суму 480,00 грн. Вказані видаткові накладні скріплені підписами уповноважених представників сторін та печаткою юридичних осіб підприємства. (арк.с. 15, 18)

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 2-ий відповідач отримав товар на загальну суму 26 212,00 грн., проте, сплачено лише заборгованість на загальну суму 6480,00грн., про що свідчить платіжне доручення №1 від 08.01.2013 року на суму 5000,00 грн., платіжне доручення №1 від 20.02.2013 року на суму 480,00 грн., платіжне доручення №1 від 27.03.2013 року на суму 1000,00 грн., таким чином, несплаченою залишилась сума в розмірі 19732,00 грн., яка була сплачена 2-им відповідачем, про що свідчить платіжне доручення №0000000001 від 10.09.2013 року на суму 19732,00 грн., проте після звернення позивача з позовом до суду, тому провадження у цій частині підлягають припиненню на підставі п.1-1. ч. 1 . ст. 80 ГПК України, а клопотання 2-го відповідача (вх. 33023) про припинення провадження у справі задоволенню.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 05.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків (позивачем) та ТОВ «Українське торговельно-промислове об'єднання» (поручителем, 1-им відповідачем) було укладено Договір поруки.

Відповідно до п.1.1. Договору, поручитель поручається перед кредитором за виконання всіх обов'язків ТОВ "Юасіті", за договором поставки №П 103-1 від 05.01.2011 року.

Відповідно до п.3.1. Договору поруки Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 3% річних в розмірі 383,44 грн. та суму індексу інфляції в розмірі 92,88 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань у розмірі 92,88 грн., 3% річних у розмірі 383,44 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що 2-ий відповідач сплатив суму заборгованості в розмірі 19732,00 грн. вже після звернення позивача з позовом до суду, з урахуванням чого, судовий збір покладається у повному обсязі на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юасіті", м. Київ (01034, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 8-А, оф. 204, п/р 26007000153856 в ПАТ «Універсалбанк» МФО 322001, код ЄДРПОУ 35745743) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання", м. Харків (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша 9А, п/р 26004210186785 у Банк ПАТ «Прокредит Банк» м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 36986178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша 9 А, п/р 26006210181432 в ПАТ «Прокредит Банк» м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 36989226) 3% річних в розмірі 383,44 грн., суму індексу інфляції в розмірі 92,88 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19732,00 грн. - провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/3011/13