Рішення

від 11.09.2013 по справі 149/2715/13-ц

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2715/13-ц

Провадження №2/149/883/13

Номер рядка звіту 36

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.2013 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Слободонюк М.В.

при секретарі Коломієць В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_3, який до дня своєї смерті проживав без реєстрації разом з нею в АДРЕСА_1. Після його смерті залишилась спадщина, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_2 та земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1333 га., для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1329 га., та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1987 га.

Спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 та син покійного (брат позивача) ОСОБА_2, який спадщину не приймав та на неї не претендує.

Будучи спадкоємцем за заповітом та претендуючи на спадщину вона зверталася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на нього за покійним ОСОБА_3 Також відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки через те, що у державних актах ВН №155333 та ВН №155334 наявні підтертості у написанні площ земельних ділянок.

Тому за захистом своїх невизнаних прав позивач вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_4 не з'явилися, попередньо клопотавши суд розглядати справу у їх відсутність. Вказали, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача - Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області в судове засідання також не з'явився, надавши суду заяву в якій не висловлював своїх заперечень щодо задоволення позовних вимог та просив розглядати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 до суду теж не з'явився, однак надіслав на адресу суду електронне повідомлення, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає повністю, майнових претензій до позивача не має та просить розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Вінниці помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 17.01.2011 року (а.с. 4).

Ще за життя ОСОБА_3 12.07.2010 року склав заповіт, відповідно до якого все своє майно заповів в рівних частках своїм дітям: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 20).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі на належний померлому житловий будинок в АДРЕСА_2 та земельні ділянки:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1333 га, кадастровий номер 0524880600:05:000:0013, що розташована в АДРЕСА_2, яка належала спадкодавцю згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №155333 виданого 26 травня 2004 року на підставі рішення Великомитницької сільської ради від 04 березня 1994 року;

- для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3316 га, в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 0524880600:05:000:0014 площею 0,1329 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 0524880600:05:000:0015 площею 0,1987 га, що розташовані в АДРЕСА_2 які належали спадкодавцю згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ВН №155334 виданого 26 травня 2004 року на підставі рішення Великомитницької сільської ради від 04 березня 1994 року.

Позивач, являючись спадкоємцем за заповітом прийняла спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України шляхом постійного проживання разом спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 31.05.2013р. № 149/1196/13-ц (а.с. 6-7) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с.30-32). Інші спадкоємці спадщину не приймали.

Однак, у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями нотаріусом відмовлено з підстав відсутності документів, які б посвідчували право власності спадкодавця на нерухоме майно, про що надано письмове повідомлення № 873/02-17 від. 13.08.2013р. (а.с. 24). Також нотаріусом відмовлено і у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, позаяк у державних актах ВН №155333 та ВН №155334 на право власності на земельні ділянки наявні підчистки та виправлення у написанні площ земельних ділянок (а.с. 23).

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування", судам роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вирішуючи питання щодо визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на вказаний житловий будинок суд виходить із наступного.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-ІV, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

На час виникнення спірних правовідносин діяла Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, згідно із ст. 1, ст. 6 якої встановлено, що реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Відповідно до пп. 6-7 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12.05.1985 року № 5-24/26, дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Як вбачається з матеріалів справи спірний житловий будинок АДРЕСА_2 побудований в 1972 році, а господарські будівлі та споруди на протязі 1970-1975 років. Його належність спадкодавцю ОСОБА_3 доведена наступними доказами, а саме довідкою Великомитницької сільської ради № 605 від 11.06.2012 року, з якої слідує, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, був власником житлового будинку АДРЕСА_2. Також даний факт підтверджується випискою з погосподарської книги Великомитницької сільської ради за 1974-1976 роки та технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим станом на 25.10.2012 року Хмільницьким РСП КП ВООБТІ на ім'я власника - ОСОБА_3 При цьому суд враховує, що у технічному паспорті відсутні відмітки що про те, що дане нерухоме майно є самочинно побудованим, наявний лише запис про відсутність правовстановлюючих документів, які ОСОБА_3 не встиг оформити за життя.

Також суд враховує ту обставину, що житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2 побудований на земельній ділянці, яка призначена для відповідних цілей.

Таким чином здобуті докази свідчать про те, що при житті спадкодавець ОСОБА_3 володів, користувався та розпоряджався вищевказаним житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, а отже він перебував у його власності, і вказане право власності зареєстроване за ним згідно вимог діючого на той момент законодавства. У зв'язку з цим суд вважає, що спірний житловий будинок з господарськими спорудами може бути об'єктом спадкових прав.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Єдиною підставою відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, належні спадкодавцю згідно державних актів про право власності на земельні ділянки серії ВН №155333 та ВН №155334 від 26 травня 2004 року, є наявність у вказаних державних актах підчисток та виправлень у площі земельних ділянок.

Так, надаючи оцінку даним обставинам суд виходить із наступного.

Дійсно, державні акти мають механічні виправлення, що стосуються розміру земельних ділянок. Однак, як слідує з матеріалів справи, розміри земельних ділянок, які зазначені на лицьовій стороні Державних актів серії ВН №155333 та ВН №155334, ідентичні розмірам, вказаним на звороті, де зображений план меж земельних ділянок, що також підтверджується Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель № 9135 від 04.03.2013р. та № 9136 від 04.03.2013р. Крім того, відповідність площі земельної ділянки згідно державного акту серії ВН № 155333, яка належала гр. ОСОБА_3 і розташована по АДРЕСА_2, кадастровий номер 0524880600:05:000:0013 - 0,1333 га; та площі земельних ділянок згідно державного акту серії ВН № 155334, які належали гр. ОСОБА_3 і розташовані в АДРЕСА_2 - 0,3316 га, в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 0524880600:05:000:0014 площею 0,1329 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 0524880600:05:000:0015 площею 0,1987 га, підтверджуються довідкою Управління Держземагенства у Хмільницькому районі Вінницької області від 10.09.2013р. № 3008.

Таким чином судом встановлено, що розміри земельних ділянок зазначених у державних актах серії ВН №155333 та ВН №155334 відповідають їхнім дійсним розмірам, а отже є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на належні спадкодавцю земельні ділянки.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено викладені в позовній заяві обставини, що підтверджують її право як спадкоємця за заповітом на успадкування майна спадкодавця ОСОБА_3, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим суд звертає увагу на той факт, що позивачем в якості співвідповідача визначено ОСОБА_2, який, як з'ясовано в процесі розгляду справи спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймав, відтак позовні вимоги до нього не можуть бути спрямовані.

Керуючись ст.ст. 392, 1218, 1220, 1222-1223, 1234, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 213-215, 223, 294 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на:

- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1333 га., з кадастровим номером 0524880600:05:000:0013, що розташована в АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_3 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №155333, виданого 26 травня 2004 року на підставі рішення Великомитницької сільської ради від 04 березня 1994 року;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3316 га, в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 0524880600:05:000:0014 площею 0,1329 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 0524880600:05:000:0015 площею 0,1987 га, що розташовані в АДРЕСА_2 та належали ОСОБА_3 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ВН №155334, виданого 26 травня 2004 року на підставі рішення Великомитницької сільської ради від 04 березня 1994 року.

У задоволені позову до ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особі, яка не була присутня при його проголошенні - з дня отримання його копії.

Суддя Слободонюк М.В.