Ухвала

від 01.02.2008 по справі 33ц-39кс/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01

лютого 2008 року                                                                                        м.  Дніпропетровськ

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

апеляційного

суду Дніпропетровської області у складі:

Віхрова В. В.,  Гайдук В. І., 

Дерев'янко О. Г.,

розглянувши

відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про

судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від 22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому

судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Планета Земля» до

ОСОБА_1про стягнення суми за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2004 року,  що залишене без змін ухвалою апеляційного

суду Київської області від 04 квітня 2005 року, 

-

ВСТАНОВИЛА:

ТДВ «СК

«Планета Земля» (код ЄДРПОУ 31353200, 

м.  Київ) звернулося до суду з

позовом до ОСОБА_1,  посилаючись на те,  що на підставі договору майнового страхування

товариством виплачено страхове відшкодування шкоди,  завданої пошкодженням застрахованого

автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  що сталася через дії та за вини ОСОБА_1,  у зв'язку з чим товариство просило стягнути

на свою користь 3 051 гривень 05 коп.

Справа

розглядалася неодноразово.

Рішенням

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2004

року,  яке ухвалою апеляційного суду

Київської області від 04 квітня 2005залишене без змін,  позов ТДВ «СК «Планета Земля» задоволений

повністю і на його користь стягнуто з ОСОБА_1 З 051 гривень 05 коп.; судові

витрати в розмірі 451 гривні віднесені на рахунок відповідача.

У

касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на недостовірність доказів позивача і

порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо

з'ясування обставин справи,  та порушення

права на справедливий судовий розгляд апеляційним судом,  з огляду на що просить скасувати судові

рішення та передати справу на новий судовий розгляд.

Колегія

суддів,  заслухавши

суддю-доповідача,  вивчивши матеріали

справи в межах касаційної скарги,  дійшла

висновку,  що підстави для перегляду

судових рішень місцевого та апеляційного судів та їх скасування відсутні,  виходячи з наступного.

Судами

встановлено,  що 29.12.2002 в 00 год. 55 хв. на вулиці

Н.Ужвій в м.  Києві відповідач,  керуючи автомобілем «ГАЗ-31028»,  д/н НОМЕР_1, 

перестроївся з крайньої правої смуги руху в крайню ліву,  не переконавшись у безпеці маневру,  і в порушення п. 10.3 Правил дорожнього руху

не дав дороги застрахованому у позивача за договором від 12.07.2002 автомобілю

«ДЕУ-Ланос»,  д/нНОМЕР_2, 

внаслідок чого останній був пошкоджений,  через що 10.02.2003 позивач виплатив

страхувальнику пошкодженого автомобіля 3 051 гривень 05 коп. страхового відшкодування.

Апеляційний

суд,  залишаючи рішення місцевого суду

без змін,  навів докази та мотиви,  за яких він дійшов своїх висновків,  та, 

серед іншого,  відзначив,  що суд першої інстанції вірно встановив

фактичні обставини у справі,  надав

належну оцінку зібраним доказам.

Відповідно

до ч. 2  ст.  320 ЦПК України (1963 року) підставами

касаційного оскарження є порушення норм процесуального права і неправильне

застосування норм матеріального права.

Суд

згідно зі  ст.  335 ЦПК України (2004 року) під час розгляду

справи в межах касаційного провадження вирішує питання права і не може

вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого

доказу,  про перевагу одних доказів над

іншими. Відповідно,  доводи

Справа №

33ц-39 кс/08;                                                                                             6-12081

кс05

Головуючий

у першій інстанції  Коцюрба М.  П.                                           Категорій

40

Суддя-доповідач:

Віхров В. В.

2

касаційної

скарги про недоведеність позивачем характеру і розміру шкоди через ненадання

ним достовірних і переконливих доказів судом касаційної інстанції не приймаються

до уваги.

Колегія

суддів вкотре наголошує,  що згідно

зі  ст. 

6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за практикою

тлумачення її положень Європейським Судом з прав людини право на справедливий

судовий розгляд вимагає від суду вмотивовувати своє рішення,  що одначе не може тлумачитися як відповідь на

кожний аргумент чи довід сторони,  і

обсяг чого визначається в залежності від обставин справи,  коли справедливість процесу вимагає,  що б мотиви рішення,  хоч би і лише це включені мотиви суду першої

інстанції чи будь-які інші,  реально

розв'язували питання,  що поставлені

перед судом у зв'язку зі спором,  а не

полягали у беззастережному переліку тверджень суду першої інстанції.

Як

вбачається з протоколу судового засідання апеляційного суду (а.с.  116 і зворот),  відповідач визнав,  що він не клопотав про проведення експертизи

для спростування наданого позивачем акту товарознавчого дослідження,  рівно як не надав апеляційному суду такого

роду докази,  пояснюючи,  що місцевим судом не з'ясовувалося,  що можливо експертом-оцінювачем допущена

помилка. Заперечення на цей протокол судового зсідання не приносилися.

Звідси,  суд касаційної інстанції не знаходить

порушень у цій справі права відповідача, 

як апелянта,  на справедливий

судовий розгляд,  а апеляційний суд повно

і всебічно переглянув справу в межах апеляційного провадження.

Колегія

суддів відзначає,  що згідно зі  ст.  27

Закону України «Про страхування» зі сплатою страхувальнику страхового

відшкодування до позивача у межах його фактичних витрат перейшло право

вимоги,  яке страхувальник відповідно

до  ст. 

440 ЦК УРСР має до

відповідача,  як до відповідального за

завдані збитки,  що є заміною кредитора у

деліктному зобов'язанні в порядку суброгації за 

ст.  ст.  4, 

151,  197,  372 ЦК

УРСР,  коли відповідач

вправі висувати проти вимоги нового кредитора всі заперечення,  які він мав проти первісного кредитора. Проте

у цій справі відповідач не виконав свого обов'язку з доказування своїх

заперечень,  а доказування не може

ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки, 

позивачем з цих підстав пред'являвся позов,  що за встановлених судами фактичних обставин

знайшли своє підтвердження,  то спір по

суті вирішений правильно і ухвалені справедливі судові рішення,  а помилка судів у правовій кваліфікації

цивільних відносин не може бути підставою для скасування цих судових рішень.

Встановлено

і це вбачається з матеріалів справи,  що

передбачені ч. 1  ст.  338 ЦПК України підстави для обов'язкового

скасування судового рішення відсутні,  а

оскаржувані судові рішення ухвалені з суворим додержанням норм процесуального

права,  правильні по суті та справедливі

і згідно з  ст.  337 ЦПК України не можуть бути скасовані з

одних лише формальних міркувань. Наведені ж у касаційній скарзі доводи

висновків місцевого та апеляційного судів не спростовують.

Керуючись,   ст. 

ст.  323,  332, 

336,  343-345 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу

ОСОБА_1відхилити.

Рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2004 року

та ухвалу апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2005 року залишити

без змін.

Ухвала набирає

законної сили з моменту оголошення, 

остаточна і оскарженню не підлягає.