Рішення

від 09.09.2013 по справі 760/10998/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-3605/13

(№760/10998/13-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 вересня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Ляш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АПК ГМБХ» про стягнення заборгованості по договору оренди та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду до відповідача та просив стягнути з ТОВ «АПК ГМБХ» на його користь 18000,00 грн. в рахунок відшкодування боргу за договором оренди транспортного засобу від 13.03.2008 року.

Стягнути з ТОВ «АПК ГМБХ» на користь позивача 17532,00 грн. пені від суми боргу за 974 дні прострочення оплати боргу.

Стягнути з ТОВ «АПК ГМБХ» на користь позивача 50000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.03.2008 року між ним та ТОВ «АПК ГМБХ» було укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду автомобіль марки «КАМАЗ 5410», який зареєстрований в МРЕВ ДАІ м. П. Хмельницький 04.02.1999 року, випуску 1992 року, двигун НОМЕР_2, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, сідловий тягач - Е, реєстраційний НОМЕР_4, терміном на один рік до 13.12.2008 року, та використовувати автомобіль в межах України.

Орендна плата за користування автомобілем встановлена сторонами в розмірі 100 грн., за один місяць, сума договору складає 1200,00 грн. Оплата проводиться орендарем до першого числа кожного місяця готівкою через касу орендаря.

Відповідно до п. 13 вищевказаного договору термін оренди між сторонами було пролонговано за взаємною згодою на ще один рік.

В зв'язку з виявленими ушкодженнями в орендованому автомобілі, за взаємною згодою сторін, суму орендної плати було встановлено в розмірі 3000,00 грн. за один місяць.

Зазначив, що ТОВ «АПК ГМБХ» з червня 2009 року по листопад 2009 року, всупереч умовам договору оренди транспортного засобу від 13.03.2008 року, припинив проводити оплату за оренду автомобіля. Автомобіль привели до технічно непридатного для його експлуатації стану, не сплачували податки за автомобіль та інші платежі до бюджету.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист-попередження, який отримано останнім 24.03.2011 року, проте він був залишений без уваги.

З акту за січень 2010 року прийому-передачі автомобіля КАМАЗ 54310, вбачається, що автомобіль доведено до технічно непридатного для його експлуатації стану. Орендарем не виплачена позивачу орендна плата в сумі 18000,00 грн.

Відповідно до п. 9 договору оренди транспортного засобу від 13.03.2008 року орендар у випадку прострочення по сплаті орендних платежів сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення, що станом на 01.08.2012 року становить 17532,00 грн.

Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 50000,00 грн.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував позивач.

Вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 749 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що 13.03.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АПК ГМБХ» було укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду автомобіль марки «КАМАЗ 5410», який зареєстрований в МРЕВ ДАІ м. П. Хмельницький 04.02.1999 року, випуску 1992 року, двигун НОМЕР_2, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, сідловий тягач - Е, реєстраційний НОМЕР_4, терміном на один рік до 13.12.2008 року, та використовувати автомобіль в межах України.

Орендна плата за користування автомобілем встановлена сторонами в розмірі 100,00 грн., за один місяць, сума договору складає 1200,00 грн. Оплата проводиться орендарем до першого числа кожного місяця готівкою через касу орендаря.

Відповідно до п. 13 вищевказаного договору термін оренди між сторонами було пролонговано за взаємною згодою на ще один рік.

В зв'язку з виявленими ушкодженнями в орендному автомобілі, за взаємною згодою сторін, суму орендної плати було встановлено 3000,00 грн. за один місяць.

Вказане підтверджується видатковими касовими ордерами від 08.06.2009 року, 15.06.2009 року та 22.06.2009 року.

ТОВ «АПК ГМБХ» з червня 2009 року по листопад 2009 року, всупереч умовам договору оренди транспортного засобу від 13.03.2008 року, припинив проводити оплату за оренду автомобіля. Автомобіль привели до технічно непридатного для його експлуатації стану.

З акту прийому-передачі КАМАЗ 5410 від 11.01.2010 року вбачається, що орендарем ТОВ «АПК ГМБХ» автомобіль доведено до технічно непридатного для його експлуатації стану. Орендарем не виплачена позивачу орендна плата в сумі 18000,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь орендну плату в сумі 18000,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 13.08.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АПК ГМБХ» був укладений договір оренди транспортного засобу, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.

Таким чином, заборгованість ТОВ «АПК ГМБХ» за період червень 2009 року - листопад 2009 року, становить 18000,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 9 договору оренди транспортного засобу від 13.03.2008 року сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору згідно діючого законодавства України: орендар у випадку прострочення по сплаті орендних платежів сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що відповідач прострочив внесення орендної плати, з нього підлягає стягненню сума пені, у відповідності до умов вказаного договору в розмірі 17532,00 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Період прострочення сплати орендної плати з 01.12.2009 року по 01.08.2012 року становить 974 дні;

0,1% від 18000,00 грн. становить 18,00 грн.;

18,00 грн. * 974 дні = 17532,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що ТОВ «АПК ГМБХ» порушив умови договору оренди транспортного засобу від 13.03.2008 року, а тому з нього слід стягнути на користь позивача пеню в сумі 17532,00 грн.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами носять договірний характер і відшкодування моральної шкоди в такому випадку законом не передбачено. Крім того, позивач не надав суду доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 355,32 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 550, 589, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «АПК ГМБХ» про стягнення заборгованості по договору оренди та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «АПК ГМБХ», код ЄДРПОУ 33748655, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 18000,00 грн. та пеню в сумі 17532,00 грн.

Стягнути з ТОВ «АПК ГМБХ», код ЄДРПОУ 33748655, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 суму сплаченого судового збору 355,32 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя