Рішення

від 28.08.2013 по справі 910/12024/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12024/13 28.08.13

За позовом Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Адреналин»

про стягнення 3 941,92 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бакуменко А.П. - дов. № 1043-07/11 від 01.07.13 р.

Щербанюк А.В. - дов. № 1044-07/44 від 01.07.13 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Адреналин» про стягнення 3 941,92 грн., з яких: 3 474,00 грн. основного боргу, 174,67 грн. пені, 116,86 грн. інфляційної складової боргу, та 176,40 грн. трьох процентів річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з вивезення сміття № 157/1 від 01.01.10 р.

Ухвалою суду від 26.06.13 р. було порушено провадження у справі № 910/12024/13 та призначено її розгляд на 05.08.13 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 05.08.13 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні та заявив клопотання про продовження строку розгляду спору для надання йому можливості надати суду додаткові докази у справі.

Розглянувши вищезазначене клопотання представника позивача, суд його задовольнив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору у даній справі № 910/12086/13 спливає 26.08.13 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Представники відповідача в судове засідання 05.08.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 26.06.13 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку - «інші причини, що не дали змоги виконати».

У пункті 3.9.1 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для витребування у позивача додаткових доказів у справі, що перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, то господарський суд ухвалою від 05.08.13 р. відклав розгляд даної справи на 28.08.2013 р.; клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи задовольнив та продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 10.09.13 р.; повторно зобов'язав позивача надати суду: докази надання послуг за заявлений до стягнення період (табуляграми, акти прийому-передачі виробників теплової енергії, постачальників води тощо); обґрунтований розрахунок позовних вимог з детальним викладенням кожного виду наданих послуг окремо, з посиланням на кількість та вартість послуг, застосований тариф, проплати відповідача, за кожний місяць окремо; пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку суми боргу з належними доказами у їх обґрунтування; банківські виписки, засвідчені установою банку, про надходження грошових коштів від відповідача за договором; рахунки, які виставлялись відповідачу за весь період, за який заявлено борг до стягнення, та докази їх виставлення. Також даною ухвалою суд повторно зобов'язав відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

23.08.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 28.08.13 р. надав суду витяг з ЄДРПОУ на відповідача, який залучено до матеріалів справи, та оригінали документів для огляду, копії яких було додано до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.13 р. повторно не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

В судовому засіданні 28.08.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адреналин» (замовник) та Комунальним підприємством «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради (виконавець) був укладений договір про надання послуг з виведення сміття № 157/1 від 01.01.2010 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, за заявкою замовника надавати за відповідну плату послуги з вивезення побутового сміття в місцях накопичення відходів у замовника за адресою: м. Київ, вул. Фучика, 17.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2.1. договору № 157/1 від 01.01.2010 р., виконавець зобов'язаний: за письмовою заявкою замовника надавати визначені цим договором послуги у строк не пізніше 2-х днів з моменту отримання вказаної заявки; забезпечувати якість надання послуг; при неможливості надати послуги у визначений цим договором строк, негайно у письмовій формі повідомити про це замовника із зазначенням причин неможливості їх виконання; усувати недоліки наданих послуг у разі їх виникнення та вести облік претензій, які пред'являє замовник у зв'язку з допущеними порушеннями виконавцем умов даного договору; надавати необхідну достовірну, доступну та своєчасну інформацію про тарифи на послуги, умови оплати.

Пунктом 2.3. вищевказаного договору передбачено, що замовник зобов'язаний: приймати від виконавця результати наданих послуг шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, і оплачувати їх у розмірі та в строки визначені даним договором; забезпечувати виконавця інформацією, необхідною для надання послуг.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься не пізніше 5-го числа наступного за розрахунковим місяця (п. 3.1. договору № 157/1 від 01.01.10 р.).

У відповідності до п. п. 3.2. - 3.4. договору № 157/1 від 01.01.10 р., вартість наданих послуг визначається, виходячи з кількості фактично вивезених відходів; вартість вивезення одного контейнера обсягом 1,1 куб.м. ТПВ становить 48,25 грн., в т. ч. ПДВ - 8,04 грн.; орієнтована кількість вивезення контейнерів об'ємом 1,1 куб.м. за місяць становить 2 (два).

Згідно з п. п. 3.5. та 3.6. вищевказаного договору, надані послуги оформляються актом приймання-передачі, який підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця; жодна із сторін не має права відмовитись від підписання актів приймання-передачі наданих послуг; у разі наявності розбіжностей підтверджених письмово, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг із вказівкою на фактичні розбіжності.

Пунктами 4.1. та 4.4. договору № 157/1 від 01.01.10 р. визначено, що у разі порушення зобов'язань, що виникають із цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) законодавством України; у різі прострочення оплати за даним договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до розділу 5 договору № 157/1 від 01.01.10 р., даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами; термін дії даного договору встановлюється в один рік; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії даного договору; дія даного договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін за місяць до його закінчення не попередить іншу сторону про припинення договору.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобов'язання за договором № 157/1 від 01.01.10 р., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг виконував неналежним чином. З 01.04.13 р. припинено дію договору № 157/1 від 01.01.10 р. та одночасно було припинено надання послуг позивачем відповідачу. Станом на 01.06.13 р. у ТОВ «Адреналин» існує заборгованість за період з 01.01.10 р. до 01.04.13 р. за договором № 157/1 від 01.01.10 р. у розмірі 3 474,00 грн.

За таких обставин, Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві державної реєстрації до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреналин» про стягнення 3 474,00 грн. основного боргу, 174,67 грн. пені, 116,86 грн. інфляційної складової боргу та 176,40 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 157/1 від 01.01.10 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином за договором № 157/1 від 01.01.2010 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за вказаним договором виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у нього станом на 01.06.13 р. виникла заборгованість у розмірі 3 474,00 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3 474,00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреналин» суми основного боргу за договором № 157/1 від 01.01.10 р. у розмірі 3 474,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації просить суд також стягнути з відповідача 116,86 грн. інфляційної складової боргу та 176,40 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 157/1 від 01.01.10 р. за період з лютого 2010 р. до березня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Таким чином за розрахунком позивача, перевіреним суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача116,86 грн. інфляційних нарахувань та 176,40 грн. три відсотки річних за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати послуг за договором № 157/1 від 01.01.2010 р. за період з лютого 2010 р. до березня 2013 р.

Позивач просить стягнути з відповідача 174,67 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг за договором № 157/1 від 01.01.2010 р. за період з вересня 2012 р. до лютого 2013 р.

Пунктами 4.1. та 4.4. договору № 157/1 від 01.01.10 р. визначено, що у разі порушення зобов'язань, що виникають із цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) законодавством України; у різі прострочення оплати за даним договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином за розрахунком позивача, перевіреним суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 174,67 грн. пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати послуг за договором № 157/1 від 01.01.2010 р. за період з вересня 2012 р. до лютого 2013 р.

Враховуючи наведене, позов Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреналин» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 626, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреналин» (03035, м. Київ, вулиця Механізаторів, 2, код ЄДРПОУ 30631270) на користь Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, 3 А, код ЄДРПОУ 35756945) 3 474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 67 коп. пені, 116 (сто шістнадцять) грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 176 (сто сімдесят шість) грн. 40 трьох відсотків річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.