Рішення

від 10.09.2013 по справі 911/2943/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 911/2943/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат «Молпродукти», м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія плюс», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка

про стягнення 10393,26 грн.

за участю представників:

від позивача: Старина О.М. (дов. від 20.08.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат «Молпродукти» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія плюс» (далі - відповідач) про стягнення 12393,26 грн., з яких: 11800,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 100712 від 10.07.2012 р., 143,84 грн. пені, 18,90 грн. інфляційних втрат та 430,52 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 100712 від 10.07.2012 р. в частині зобов'язання з оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 11800,00 грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 9.6. договору нараховано відповідачу 143,84 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 18,90 грн. інфляційних втрат та 430,52 грн. 3% річних.

27.08.2013 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 10393,26 грн. грн., з яких 9800,00 грн. заборгованості, 143,84 грн. пені, 18,90 грн. інфляційних втрат та 430,52 грн. 3% річних.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 10393,26 грн., з яких 9800,00 грн. заборгованості, 143,84 грн. пені, 18,90 грн. інфляційних втрат та 430,52 грн. 3% річних.

Представник позивача в судових засіданнях 27.08.2013 р. та 10.09.2013 р. позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання 27.08.2013 р. та 10.09.2013 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 38716210 та № 38718485. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат «Молпродукти» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Плюс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 100712 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, сировину для харчової промисловості, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.4. договору поставка продукції за договором може здійснюватись партіями. Під партією продукції розуміється кількість продукції, що зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються сторонами згідно з видатковими накладними в межах строку дії даного договору. Загальна кількість продукції, що поставляється за договором, визначається як підсумок всіх фактично переданих постачальником покупцеві партій продукції.

Строк, умови поставки та місце поставки погоджуються сторонами під час передачі заявок покупцем (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору продукція передається покупцеві разом з необхідними супровідними документами. Датою поставки продукції вважається дата підписання покупцем видаткової накладної або відповідного документу про прийняття цієї продукції.

Загальна вартість продукції за договором складається із вартості всіх партій продукції, поставлених за договором (п. 4.1. договору).

В силу п. 4.2. договору ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін, погоджується сторонами на певний період чи на окрему партію та відображається у рахунках-фактурах та видаткових накладних і вказується з ПДВ.

Згідно з п. 4.3. договору розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює у безготівковій формі в гривнях, протягом 21 календарного дня з дати поставки продукції. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 7.1. договору продукцію постачальник зобов'язаний передати покупцю у строки, вказані в заявках покупця. За домовленістю сторін обсяги та строки поставки можуть бути змінені.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. договору та закінчується 31.12.2012 р. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір не продовжувати його, то строк дії договору буде продовжений, про що сторони укладають додаткову угоду (п. 10.2. договору).

На виконання умов договору позивачем за період з 10.07.2012 р. по15.08.2012 р. було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 37800,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000109 від 10.07.2012 р. на суму 36000,00 грн. та № РН-0000134 від 15.08.2012 р. на суму 1800,00 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Для отримання товару відповідачем видано довіреність № 49 від 10.07.2012 р. на ім'я директора Петровського Б.Ф.

Проте, відповідач в порушення п. 4.3. договору розрахувався за отриманий товар частково на загальну суму 28000,00 грн.. що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками позивача за період з 03.10.2012 р. по 21.08.2013 р., в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 9800,00 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем в судовому засіданні 10.09.2013 р. надано суду банківську виписку, з якої вбачається, що 30.08.2013 р. відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем на суму 1000,00 грн., в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, оскільки на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 8800,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9800,00 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 8800,00 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 143,84 грн. пені за прострочення оплати товару, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням часткових проплат за загальний період з 01.08.2012 р. по 28.02.2013 р.

Пунктом 9.6. договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що сторонами у п. 9.6. договору передбачено нарахування неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та порядком нарахування встановлена договором неустойка є пенею.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що він здійснений з урахуванням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій. При цьому, передбачений п. 9.6. договору розмір пені (1% від несплаченої суми за кожен день прострочення) перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що суперечить ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Проте, як вбачається з наданого розрахунку, позивачем при нарахуванні пені застосовано інший розмір пені, ніж передбачений п. 9.6. договору, а саме 0,000027397% від несплаченої суми за кожен день прострочення, який не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 143,84 грн. пені підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 18,90 грн. інфляційних втрат та 430,52 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 18,90 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з 01.08.2012 р. по 28.02.2013 р. на заборгованість по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням часткових проплат.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично невірним.

Відповідно до арифметично вірного розрахунку, здійсненого судом за період з 01.08.2012 р. по 28.02.2013 р. на заборгованість по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням часткових проплат, сума інфляційних втрат є від'ємною і становить 6,60 грн., в зв'язку з чим вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 430,52 грн. 3% річних, що нараховані за період з 01.08.2012 р. по 28.02.2013 р. на заборгованість по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням часткових проплат.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є вірним, то вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Плюс» (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Лісна, 6-Б, код 31901974) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат «Молпродукти» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, приміщення 20, код 37070047) 8800,00 грн . (вісім тисяч вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості, 143,84 грн. (сто сорок три грн. 84 коп.) пені, 430,52 грн. (чотириста тридцять грн. 52 коп.) 3% річних та 1551,83 грн . (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну грн. 83 коп.) судового збору.

2. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 1000,00 грн. заборгованості припинити.

3. В частині позовної вимоги про стягнення 18,90 грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 16.09.2013 р.