Рішення

від 10.09.2013 по справі 925/1078/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 925/1078/13

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача - Крикун О.А. (за довіреністю);

від відповідача - не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м.Черкаси,

до приватного акціонерного товариства "Черкасиводпроект", м.Черкаси,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 306 000 грн. як безпідставно набутих грошових коштів перерахованих позивачем в якості авансового та проміжних платежів відповідачу за виготовлення технічної документації із землеустрою по договору від 17.07.2007 № 62-07ІМВ (№ 475-01) через відсутність правових підстав, передбачених договором.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог вважаючи їх безпідставними посилаючись на те, що відсутність заборгованості за даним договором підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2008 по 31.01.2012 підписаний уповноваженими особами, а технічну документацію позивач отримав за довідками про виконаний обсяг робіт.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.02.2013 у відповідача було вилучено фінансово-господарські документи щодо виготовлення технічної документації.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, приходить до наступного.

27 липня 2004 року між відкритим акціонерним товариством "Черкасиводпроект" (Виконавець) та відкритим акціонерним товариством „Черкасиобленерго" (Замовник) було укладено договір № 62-07ІМВ (№ 475-01) на надання послуг (далі - Договір), згідно пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов"язки по наданню послуг на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення документ, що посвідчує право ВАТ «Черкасиобленерго» користування земельними ділянками під об?єктами електромереж в адмінмежах Шполянського району (ТП 6-20/0,4 кВ, РП-10, ПЛ-6-20 кВ, згідно додатку № 1).

Кінцевий термін здачі робіт по договору - 31.07.2008 (а.с.9-11).

Із досліджених у судовому засіданні Статутів сторін вбачається, що Публічне акціонерне товариство (далі - ПА) «Черкрасиобенерго» є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (а.с.85-111), а Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Черкасиводпроект» (а.с.60-83).

П. 3.1. договору визначено, що строк виконання роботи установлюється сторонами згідно Календарного плану виконання робіт, зазначеного в Додатку № 2 до договору, що є його невід"ємною частиною.

П.4.1 договору сторони визначили вартість робіт, яка складала 651262 гривень (в т.ч. ПДВ 108543 грн.).

Відповідно до п.п. 4.2. - 4.3 договору форма оплати - безготівкове поетапне перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, що здійснюється на протязі 4-х місяців.

П.4.6 договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється на протязі 15 днів після виконання положень п.5.2 та п. 5.3 цього договору.

Відповідно п. 5.1, п.5.2 договору виконання кожної наступної частини робіт оформляється Актом приймання - передачі робіт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін та один примірник, для банківської установи.

При завершенні всього обсягу робіт Виконавець передає Замовнику техдокументацію по накладній.

Факт виконання позивачем своїх зобов?язань по вищевказаному договору підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- платіжними дорученнями від 16.11.2007 на суму 100000 грн., № 3749 від 23.07.2007 на суму 200000 грн.; № 4110 від 13.08.2007 на суму 200000 грн.; № 4426 від 29.08.2007 на суму 144000 грн.; № 188 від 25.09.2007 на суму 207614 грн.; № 566 від 30.01.2008 на суму 100000 грн.; № 2251 від 22.04.2008 на суму 250000 грн. (а.с.19-25);

- рахунками-фактурами за технічну документацію (а.с. 12-18).

22.07.2010 позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 4280/14, у якому позивач повідомив останнього про відмову від договору та з вимогою про відшкодування збитків у вигляді втрачених коштів в розмірі 306000 грн. (а.с.26-27).

Вищеназваний лист суд вважає вимогою позивача.

У відповідь на вищезгадану вимогу позивач отримав лист № 01-5/96 від 29.07.2010, у якому відповідач по суті вищезазначену суму коштів повертати відмовився (а.с.28-30).

Зобов'язання у відповідності з ст.526 Цивільного Кодексу (далі - ЦК) України та ст. 193 Господарського Кодексу (далі - ГК) України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Ст.901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Порядок розірвання господарських договорів визначено ст.188 ГК України.

За приписами ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У наданих суду письмових поясненнях відповідач стверджує, що відповідачем було передано до позивача технічна документація із землеустрою по інвентаризації згідно накладних (а.с.70).

Перевіряючи доводи відповідача, суд з?ясував наступне:

До відзиву на позов відповідач додав незавірену копію Акту звірки взаємних розрахунків (.с.44).

До письмових пояснень представник позивача додала незавірену копію карточки здачі технічної документації в архів та замовнику (далі-карточка), як доказ отримання позивачем технічної документації по договору № 62-07 ІМВ від 17.07.2007 (а.с.57).

В судовому засіданні 27.08.2013 представник відповідача подала суду як докази передачі позивачу технічної документації із землеустрою - Довідки про виконаний обсяг проектно-вишукувальних робіт (далі - Довідка) станом на 24.04.2008, та станом на 18.01.2008 (а.с.118-119).

Дослідивши вищеназвані матеріали в судовому засіданні, суд оцінює їх в якості доказів критично, з наступних мотивів.

За приписами ст. 32, ст.34, ст.36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Ухвалою від 08.07.2013 суд попередив сторони про наступне: письмові докази подаються до суду в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії (ст.36 ГПК України). В разі подання копії документу, вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", або ін.). Відповідно до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (підприємця - за наявності) (а.с.2).

Проте, додаючи до відзиву на позов копію вищеназваної карточки, а в судовому засіданні 27.08.2013 - Довідки, відповідач не засвідчив їх відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши в судовому засіданні копії вищевказаної карточки та Довідок, суд констатує, що відповідач не надав суду їх оригіналів посилаючись, то на те, що нібито ці документи вже знищені, або на те, що їх вилучили представники органів внутрішніх справ.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів (Актів, оформлених відповідно до Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Держкомархіву України від 16.03.2001 №16) того, що позивачем у встановленому порядку знищені саме оригінали накладних, або Карточки здачі технічної документації, або Акт приймання-передачі виконаних робіт, або Довідки про виконані роботи по договору № 62-07 ІМВ від 17.07.2007.

Вищевказана копія карточки не містить відомостей:

- про те, як кількість (шт.) документації нібито передавалася;

- про те, ім?я та посада особи, яка підписала карточку від імені одержувача (а.с.57).

Вищевказані довідки також не містять відомостей, за якими можна було б ідентифікувати особу, яка підписала ці довідки від імені позивача (а.с.118-119).

Відтак, суд позбавлений можливості вирішити питання про відібрання зразків почерку та про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Крім того, суд приходить до переконання, що Карточка є внутрішнім документом відповідача і не є належним та допустимим доказом, визначеним договором, який би підтвердив факт отримання технічної документації Замовником.

Суд приходить до переконання, що Довідки є лише підтвердженням розміру вартості робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою, і, не є доказом прийому-передачі цієї документації між сторонами.

Дослідивши в судовому засіданні копію Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2008 по 31.01.2012, суд з?ясував, що цей Акт не містить жодних відомостей ні про договір № 62-07 ІМВ від 17.07.2007, ні про Акти приймання-передачі робіт, ні про Звіт виконаних робіт, ні Довідки, ні про карточки, ні про накладні, які б підтверджували факт приймання замовником технічної документації (а.с.44).

Відтак, суд не визнає Акт звірки взаєморозрахунків в якості належного і допустимого доказу приймання технічної документації позивачем від відповідача по договору № 62-07 ІМВ від 17.07.2007.

Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що докази, які підтверджують факт отримання представниками позивача документів виконаних робіт за договором № 62-07 ІМВ від 17.07.2007, були вилучені представниками органів внутрішніх справ при виконанні постанови слідчого судді від 04.02.2013 (а.с.41-43).

Перевіряючи вищенаведені твердження, суд з?ясував таке.

Суд звернувся за інформацією до Управління МВС в Черкаській області щодо надання інформації, чи вилучались слідчими Слідчого управління УМВС України в Черкаській області (або інших підрозділів УМВС) у ПАТ "Черкасиводпроект" Акти приймання-передачі виконаних робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою для ПАТ "Черкасиобленерго" та оригінал договору від 17.07.2007 № 62-07ІМВ (№ 475-01) при виконанні слідчих дій відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 лютого 2013 р. номер справи 711/922/13-к, провадження № 1-кс 711/202/13р (а.с.126).

Із дослідженої в судовому засіданні відповіді слідчого управління (далі - СУ) УМВС України в Черкаській області від 04.09.2013 № 9587/1 та поданого представником відповідача Опису документів, вилучених 19.02.2013 (а.с.102-105; 147-152) вбачається, що на виконання 19.02.2013 року було проведено тимчасовий доступ до документів ПрАТ «Черкасиводпроект», про що, згідно ст. 165 КПК України, було складено протокол та опис вилучених документів, який було залишено представнику ПАТ «Черкасиводпроект» Первак Оксані Миколаївні.

Під час проведення тимчасового доступу до документів ПАТ «Черкасиводпроект», згідно складеного протоколу, було вилучено в оригіналах тільки технічну документацію із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право ВАТ «Черкасиобленерго» на коистування земельними ділянками під спорудами електромереж.

Також, у вищевказаному листі зазначено, що в протокол було внесено пояснення представника ПАТ «Черкасиводпроект» Первак О.М. про те, що ніяких інших документів, які стосуються укладання договорів між ПАТ «Черкасиводпроект» та ПАТ «Черкасиобленерго» упродовж 2001 - 2009 р. р. на даний час на підприємстві не збереглося; самі договори та всі бухгалтерські документи були знищені в зв'язку з закінченням строку їх зберігання. Актів знищення бухгалтерської документації на підприємстві немає, так як при знищенні документів такі акти не складалися. В зв'язку з цим, під час проведення тимчасового доступу, ніякі фінансово-господарської документи ( в тому числі і акти приймання-передачі виконаних робіт) щодо виготовлення технічної документації із землеустрою для ПАТ «Черкасиобленерго» у ПАТ «Черкасиводпроект» не вилучалися (а.с.128-132).

Суд приходить до висновку, що 19.02.2013 працівниками УМВС України в Черкаській області у відповідача не вилучались ні Акти приймання та здачі робіт, ні Звіт виконаних робіт, ні будь-які інші документи, які б підтверджували саме факт приймання позивачем від відповідача технічної документації із землеустрою по договору № 62-07 ІМВ від 17.07.2007 (а.с.475-01).

Відтак, суд приходить до висновку, що викладене у відзиві на позов клопотання відповідача про залучення до розгляду судом матеріалів справи № 13/1557 є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що оригіналів накладних, довідок, карточок чи двосторонніх Актів приймання та здачі виконаних робіт по їх кожному етапу чи Акта про виконану роботу при завершенні всього обсягу робіт, відповідно до умов договору, відповідач ні позивачу, ні суду не надав.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на сплив строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, згідно ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов?язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов?язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред?явити вимогу про виконання зобов?язання (ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що згідно п. 3.2. Договору строк виконання роботи установлюється сторонами згідно Календарного плану виконання робіт, зазначеного в Додатку № 2 до договору, що є його невід?ємною частиною.

П.7.2 договору передбачено, що взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регулюються законодавством України.

Порядок продовження строку дії договору сторони не визначили.

Обставини взаємовідносин сторін вказують на те, що сторони продовжували строк дії договору на той же період.

Позивач 22.07.2010 року направив на адресу відповідача лист № 4280/14 з вимогою про відшкодування коштів за договором в розмірі 306000 грн. і лише отримавши від відповідача лист № 01-5/96 від 29.07.2010 позивач дізнався про порушення його права.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що строк позовної давності підлягає поновленню.

Аналізуючи зміст листа, суд приходить до висновку, що він по суті є вимогою про повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів, в т.ч. по договору № 62-07 ІМВ від 17.07.2007 на суму 306000 грн.

Дослідивши в судовому засіданні відповідь відповідача від 29.07.2010 № 01-5/96, суд приходить до висновку, що відповідач не заперечував проти розірвання договору. Відтак, суд приходить до висновку, що сторони досягли згоди щодо розірвання договору № 62-07 ІМВ від 17.07.2007 у розумінні ст. 188 Господарського кодексу України.

Враховуючи відсутність у відповідача належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт передачі відповідачем позивачу технічної документації із землеустрою, яка була предметом договору № № 62-07 ІМВ від 17.07.2007, суд приходить до висновку про відсутність у ПрАТ «Черкасиводпроект» правових підстав для набуття грошових коштів від ПАТ «Черкасиобленерго» у розмірі 306000 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 306 000 грн. перерахованих позивачем грошових коштів за виготовлення технічної документації по інвентаризації земель по договору № 62-07 ІМВ від 17.07.2007 (475-01).

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6 120 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 306 000 грн. та 6 120 грн. витрат по сплаті судового збору з приватного акціонерного товариства "Черкасиводпроект" (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, код ЄДРПОУ 01039613) на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735).

Стягнути 6 120 грн. витрат по сплаті судового збору з приватного акціонерного товариства "Черкасиводпроект" (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, код ЄДРПОУ 01039613) на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України після складення повного тексту рішення.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Повне рішення складено і

підписано 16.09.2013 (понеділок).