Рішення

від 11.09.2013 по справі 910/15855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15855/13 11.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна колекторська група» Простягнення 76 481,34 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бірюков А.В. - дов. № б/н від 10.07.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна колекторська група» про стягнення 76 481,34 грн. боргу.

Ухвалою суду від 15.08.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.09.2013 року.

06.09.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києві від позивача надійшли додаткові пояснення по справі та документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2013 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 09.09.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна колекторська група» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» (виконавець) був укладений договір № 28/09-12/1, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з кур'єрської доставки кореспонденції замовника по поштовим скринькам одержувачів, на підставі заявки на розповсюдження кореспонденції та у відповідності до адресної бази замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконанні належним чином роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами п. 2.1.4. договору та розділу 3 договору встановлено, що прийняття наданих послуг замовником від виконавця здійснюється за актами надання послуг.

Підпунктом 2.2.1. договору встановлено, що замовнику надано право, в разі наявності зауважень, щодо наданих виконавцем послуг не підписувати акти наданих послуг.

За Актом надання послуг № 308 від 31 грудня 2012 року позивач передав, а відповідач прийняв послуги з доставки кореспонденції та послуги з доставки кореспонденції через Укрпошту вартістю 70 341,66 грн. Підписання Акту надання послуг №308 від 31 грудня 2012 року відповідачем та факт відсутності зауважень з його боку, свідчать про належність виконання позивачем його обов'язків за договором.

Підпунктом 2.1.3. договору встановлено обов'язок замовника приймати та оплачувати виконавцю послуги в розмірі, на умовах та в строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 3.2. договору, всі розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту.

31 травня 2013 року відповідач частково сплатив вартість наданих позивачем послуг в розмірі 341,66 грн.

Таким чином, станом на 13 серпня 2013 року заборгованість замовника перед виконавцем становить 70000,00 грн.

05 липня 2013 року позивач направив відповідачу претензію № 1072-1 від 04 липня 2013 року, в якій вимагав сплатити вартість наданих послуг. Зазначена претензія позивача відповідачем залишена без належного на те реагування.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 70 000,00 грн. боргу, 5 204,19 грн. пені, 70,61 грн. інфляційних втрат та 1 206,54 грн. три відсотки річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 3.2. договору, всі розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного Акту.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 29/09-12/1 від 28.09.2012 р. позивачем були виконані роботи з кур'єрської доставки кореспонденції замовника по поштовим скринькам одержувачів на суму 70 341,66 грн., що підтверджується актом надання послуг № 308 від 31 грудня 2012 року. Разом з тим, позивач здійснив оплату наданих послуг частково на суму 341,66 грн., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за надані послуги становить 70 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 70 000,00 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідачем була прострочена оплата за надані послуги, то позивач, керуючись пунктом 5.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 204,19 грн.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого платежу, за кожен день прострочення.

У зв'язку з тим, що позивачем невірно було визначено початок прострочення виконання зобов'язань (враховуючи святкові та вихідні дні в січні 2013 р. прострочення виконання зобов'язань розпочалося 11.01.2013 р.), то судом самостійно в межах періоду зазначеного позивачем було здійснено розрахунок пені відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню 5 059,65 грн. пені.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1 206,54 грн. та 70,61 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 206,54 грн. та 70,61 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна колекторська група» (місцезнаходження : 04080, м. Київ, Подільський р-н, вул. Костянтинівська, будинок 73, код ЄДРПОУ 34926473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур'єр» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, бульвар Дружби народів, 3-А, код ЄДРПОУ 36017637) 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 5 059 (п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. пені, 1 206 (одна тисяча двісті шість) грн. 54 коп. три відсотки річних та 1 699 (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 68 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.09.2013 р.

Суддя Спичак О.М.