Рішення

від 09.09.2013 по справі 910/15834/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15834/13 09.09.13

За позовомФірми «Європейська школа кореспондентської освіти» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Еко інвест групп» Простягнення 11 168,80 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко Є.С. -дов. № 791 від 25.07.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фірма «Європейська Школа Кореспондентської Освіти» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко інвест групп» про стягнення 11 168,80 грн. боргу.

Ухвалою від 19.08.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.09.2013 року.

Представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 09.09.2013 року надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

09.09.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання усної домовленості про придбання продукції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко інвест групп» (відповідач) було виставлено Фірма «Європейська школа кореспондентської освіти» (позивач) рахунок-фактуру № 1903-1302 від 19.03.2013 р. на оплату товару, а саме: система запису телефонних переговорів на комп'ютер SP Record на загальну суму 10 800,00 грн.

Відповідно до виставленого рахунку позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 10 800,00 грн., що засвідчується платіжним дорученням № 472 від 25.03.2013 року, проте відповідач після отримання вказаних коштів не здійснив поставку вказаного товару.

19.06.2013 р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про виконання зобов'язання в натурі, а у випадку неможливості здійснення поставки - повернути попередньо сплачені кошти у сумі 10 800,00 грн.

Даний лист позивача залишений відповідачем без задоволення.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 10 800,00 грн., які були перераховані за поставку товару на підставі рахунку-фактури № 1903-1302 від 19.03.2013 р. та стягнути з останнього 107, 40 грн. три відсотки річних та 261,40 грн. процентів річних у розмірі облікової ставки НБУ на підставі статтей 536, 1048 та 692 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за поставку товару згідно рахунку-фактури № СФ-472 від 25.03.2013 р. перерахував на рахунок відповідача 10 800,00 грн., в свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.

19.06.2013 р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про виконання зобов'язання в натурі, а у випадку неможливості здійснення поставки - повернення попередньо сплачені кошти у сумі 10 800,00 грн. Зазначена вимога позивача відповідачем отримана 03.07.2013 р.

Оскільки вимога позивача отримана відповідачем 03.07.2013 р., то враховуючи вимоги статті 530 Цивільного кодексу України, остання мала бути виконана у строк до 10.07.2013 р.

Разом з тим, відповідачем не було а ні поставлено товар, а ні повернуто суми попередньої оплати.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 10 800,00 грн.

Фірма «Європейська школа кореспондентської освіти» просить суд також стягнути з відповідача 107,40 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних в межах періоду зазначеного позивачем, з урахуванням того, що прострочення відповідача з повернення суми попередньої оплати розпочалося 11.07.2013 р., господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню частково у розмірі 16,87 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 261,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі частини 3 статті 692, статей 536 та 1048 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до положень статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки між сторонами угода щодо встановлення розміру процентів не укладена, а частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України регулює відносини позики, то господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко інвест плюс» (місцезнаходження : 01054, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Гоголівська, 8, код ЄДРПОУ 37355972) на користь Фірми «Європейська школа кореспондентської освіти» (місцезнаходження: 61140, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 70, код ЄДРПОУ 14346268) 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. боргу, 16 (шістнадцять) грн. 87 коп. три відсотки річних та 1 666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 27 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.09.2013 року

Суддя О.М. Спичак