Постанова

від 09.09.2013 по справі 19/75

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 19/75

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від прокуратури - Макогон Ю.І.

від Сокільницької сільської ради - не з'явився

від Пустомитівської районної ради - не з'явився

від Львівської обласної ради - Савчук І.В.

від відповідача (скаржника) - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, б/н від 09.08.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року, суддя Мазовіта А.Б.

у справі № 19/75

за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:

- Сокільницької сільської ради, с. Сокільники Львівської області,

- Пустомитівської районної ради, м. Пустомити,

- Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с.Лани Пустомитівського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Пісківська сільська рада, с. Піски Львівської області

про стягнення 222324 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року по справі №19/75 задоволено позов Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора, заявлений в інтересах Сокільницької сільської ради, Пустомитівської районної ради та Львівської обласної ради, стягнено з ФОП ОСОБА_4 на користь Сокільницької сільської ради 133394,40 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, на користь Пустомитівської районної ради - 33348,60 грн. втрат сільськогосподарського виробництва та на користь Львівської обласної ради - 55581 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Суд, беручи до уваги розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області від 31.08.2009 року за №594 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ФОП ОСОБА_4 з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування торгівельно-розважального комплексу на території Сокільницької сільської ради за межами населеного пункту», посилаючись на положення ст.ст.207, 208, 209 Земельного кодексу України, ст.69 Бюджетного кодексу України, постанову КМУ №1279 від 17.11.1997 року «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», враховуючи заборгованість відповідача із відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та відсутність доказів сплати таких, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року по справі №19/75, вказуючи на порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник (ФОП ОСОБА_4) стверджує, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки не отримувала відповідних ухвал суду, а також позовної заяви з додатками, а підписи на повідомленнях про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, належать не їй.

В апеляційній скарзі скаржник просить про відтермінування сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2013 року по справі №19/75 прийнято вказану апеляційну скаргу, справу призначено до розгляду - 27.08.2013 року та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2223,24 грн. до 27.08.2013 року, скаржника зобов'язано у вказаний строк подати докази сплати такого. Ухвалою суду від 27.08.2013 року розгляд справи відкладено до 09.09.2013 року та повторно зобов'язано скаржника подати суду докази сплати судового збору у порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Розпорядженням голови суду від 09.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Хабіб М.І., склад судової колегії змінено.

Представники відповідача (скаржника) Сокільницької сільської ради, Пустомитівської районної ради, відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.

06.09.2013 року на адресу суду від відповідача (скаржника) надійшло клопотання, в якому останній просить про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю його представника у кримінальній справі у Старосамбірському районному суді. Поряд з тим, апелянт надіслав докази направлення апеляційної скарги Сокільницькій сільській раді.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, враховуючи відсутність доказів в підтвердження викладеного в ньому, а також те, що розгляд справи в судовому засіданні 27.08.2013 року уже відкладався за клопотанням відповідача, враховуючи, що явка представників відповідача (скаржника), Сокільницької сільської ради, Пустомитівської районної ради та третьої особи не визнавалась обов'язковою, відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Поряд з цим, відповідачем (скаржником), на виконання вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2013 року та 27.08.2013 року, не подано суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

09.09.2013 року на адресу суду надійшов лист Пісківської сільської ради (третьої особи) за вих.№250 від 03.09.2013 року, в якому остання вказує, що ФОП ОСОБА_4 на території Пісківської сільської ради не зареєстрована.

Прокурор та представник Львівської обласної ради в судовому засіданні проти вимог апелянта заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У поясненнях по справі від 09.09.2013 року за №02-вих-1141 Львівська обласна рада звертає увагу суду на те, що відповідачеві було відомо про його обов'язок сплати втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 222324 грн., відповідно до п.3 розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації №594 від 31.08.2009 року.

Суд, заслухавши пояснення представників прокуратури та Львівської обласної ради, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом, Львівською міжрайонною природоохоронною прокуратурою у Пустомитівському районі Львівської області проведено перевірку щодо додержання вимог ст.ст. 207-209 Земельного кодексу України та постанови КМУ №1279 від 17.11.1997 року «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», в ході якої встановлено наступне:

31.08.2009 року Пустомитівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №594 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ФОП ОСОБА_4 з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування торгівельно-розважального комплексу на території Сокільницької сільської ради за межами населеного пункту», яким затверджено проект землеустрою та змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 2,4940 га, яка належить на праві власності ФОП ОСОБА_4, на будівництво і обслуговування торгівельно-розважального комплексу на території Сокільницької сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до п.3 вказаного розпорядження ФОП ОСОБА_4 зобов'язано в двомісячний термін сплатити втрати сільськогосподарського виробництва.

Головним управлінням Держкомзему у Львівській області 22.06.2009 року погоджено розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земельних ділянок, придбаних ФОП ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, під будівництво та обслуговування торгівельно-розважального комплексу на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району площею 2,4940 га ріллі та встановлено розмір втрат, які підлягають відшкодуванню у розмірі - 222324 грн.

Проте, ФОП ОСОБА_4 втрати сільськогосподарського виробництва, у передбачений п.3 розпорядження №594 від 31.08.2009 року, строк, не сплатила.

З огляду на наведене, прокурором подано позовну заяву, в якій останній просить стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь Сокільницької сільської ради - 133394,40 грн., Пустомитівської районної ради - 33348,60 грн., Львівської обласної ради - 55581 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, нарахованих у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки площею 2,4940 га на території Сокільницької сільської ради за межами населеного пункту, проведеної на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №594 від 31.08.2009 року.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що цільовим призначенням земельної ділянки є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Цільове використання (використання за цільовим призначенням) земельної ділянки вважається одним із принципів земельно-правового регулювання згідно зі ст.ст.19, 96 ЗК України.

Земельний кодекс України визначає юридичні факти, з настанням яких мають бути відшкодовані зазначені втрати, а також закріплює умови та регулює порядок відшкодування таких втрат, а також порядок використання одержаних коштів.

Згідно положень ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст.207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містить постанова КМУ "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" від 17.11.1997року № 1279, згідно з якою втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, підлягають відшкодуванню.

Пунктом 4 Порядку №1279 передбачено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадяться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Згідно з розрахунком втрат сільськогосподарського виробництва, погодженого в.о. начальника Головного управління Держкомзему у Львівській області від 22.06.2009 року, розмір втрат, які підлягають до сплати ФОП ОСОБА_4, становить - 222324 грн.

Доказів того, що відповідач у відповідності до ст.208 Земельного кодексу України відноситься до категорії осіб, звільнених від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, суду не подано, з огляду на що, останній зобов'язаний відшкодувати ці втрати в повному обсязі.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Таким чином, господарський суд правомірно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не приймаються до уваги посилання скаржника (відповідача) на неотримання ухвал суду, а також позовної заяви з додатками, оскільки матеріали справи містять докази направлення позовної заяви ФОП ОСОБА_4, а на ухвалах суду наявні відмітки про їх відправлення сторонам та третій особі. Крім того, із повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що ФОП ОСОБА_4 отримувала кореспонденцію суду. Крім того, ФОП ОСОБА_4 подавались суду першої інстанції клопотання від 19.05.2010 року (вх.№ господарського суду 9660 від 20.05.2010 року), від 15.06.2010 року (вх.№ господарського суду 11472 від 15.06.2010 року) (арк. справи 16, 33), в яких остання просила про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Як уже зазначено вище, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2013 року по справі №19/75 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2223,24 грн. до 27.08.2013 року та зобов'язано скаржника у вказаний строк подати докази сплати такого, ухвалою суду від 27.08.2013 року повторно зобов'язано скаржника подати суду докази сплати судового збору у порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Скаржник (відповідач) доказів сплати судового збору не подав, з огляду на що, та враховуючи норми ст.ст.44, 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір», з останнього в доход Державного бюджету України слід стягнути 2223,24 грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року по справі №19/75 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 без задоволення.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) доход Державного бюджету України - 2223,24 грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Кравчук Н.М.