Постанова

від 05.09.2013 по справі 810/4105/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року 810/4105/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» (далі - Позивач, Товариство) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області (далі - Відповідач, Податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 06.02.2013 №0000012205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 30768,00 грн., та №0000022205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26075,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акту перевірки від 18.01.2013 №29/22-5/13704109, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки зобов'язання відповідно до договорів поставки, укладених між Позивачем та ТОВ «ТПК Техномашпостач», сторонами були виконані, що підтверджується договорами, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними та іншими документами.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал», код за ЄДРПОУ 13704109, зареєстроване як суб'єкт господарювання 19.10.1993 Броварською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №800091.

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АБ №581610 від 19.11.2012 видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (25.11), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19) та будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

Товариство перебуває на обліку як платник податку на додану вартість у Броварський ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відповідно до свідоцтва форми 5-Р серії НВ №285463 від 24.12.1999.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Метал» та ТОВ «ТПК Техномашпостач» проводились на підставі наступних договорів:

Договір поставки №11/10 від 15.11.2010, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «ТПК Техномашпостач») зобов'язується у порядку та строки, встановлені договором поставити на передати у власність Покупця (ТОВ «Метал») Товар, асортимент, кількість та якість якого вказується у рахунках-фактурах на оплату, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його в порядку та у відповідності до Договору. На підставі даного договору ТОВ «ТПК Техномашпостач» поставило ТОВ «Метал» товар (Редуктор Ц2У160) на суму 37620,00 грн. з ПДВ. На підтвердження реальності виконання умов даного договору Позивачем надано належним чином завірені копії наступних первинних на інших документів: видаткова накладна №РН-0000101 від 24.11.2010; рахунок-фактура №РН-0000125 від 24.11.2010; довіреність на отримання ТМЦ; податкова накладна №241111 від 24.11.2010; технічний паспорт 120.000 ПС Редукторів Ц2У-100 - Ц2У-250; реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Договір поставки №01/06 від 14.06.2011, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «ТПК Техномашпостач») зобов'язується у порядку та строки, встановлені договором поставити на передати у власність Покупця (ТОВ «Метал») Товар, асортимент, кількість та якість якого вказується у рахунках-фактурах на оплату, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. На підставі даного договору ТОВ «ТПК Техномашпостач» поставило ТОВ «Метал» товар на суму 27300,60 грн. (цегла вогнестійка Ш-5, цегла вогнестійка Ш-45, мертель), на суму 22300,00 грн. з ПДВ (цегла вогнестійка Ш-5, цегла вогнестійка Ш-45, мертель) та на суму 59815,14 грн. з ПДВ (латексний порошок Axilat PAV 29, співполімер вінілацетату Axilat PAV 22). На підтвердження реальності виконання умов даного договору Позивачем надано копії наступних первинних на інших документів: видаткова накладна №РН-0000215 від 12.05.2011, податкова накладна №160 від 12.05.2011, рахунок-фактура №РН-000268 від 11.05.2011, виписка з банківського рахунку, видаткова накладна №РН-0000223 від 17.05.2011, рахунок-фактура №РН-000289 від 16.05.2011, податкова накладна №219 від 17.05.2011, виписка рахунку Товариства в банку, довіреність на отримання ТМЦ №9 від 12.05.2011, видаткова накладна №РН-0170612 від 17.06.2011, рахунок-фактура б/н від 14.06.2011, довіреність та отримання ТМЦ №26 від 17.06.2011, реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Транспортування зазначених товарів здійснювалося ФОП ОСОБА_1 на підставі договорів №01/01-10 від 05.01.2010 та №01/01-11 від 12.01.2011, укладених між Товариством та ФОП ОСОБА_1 На підтвердження виконання умов цього договору Позивачем надано: товарно-транспортні накладні №ТА-0000224 від 24.11.2010, №37 від 12.05.2011, №43 від 17.05.2011 та №54 від 17.06.2011; акти прийому здачі-виконання робіт (наданих послуг) №11 від 30.11.2010, №05 від 31.05.2011, №6 від 30.06.2011; оборотно-сальдові відомості; виписки з рахунку Товариства у банку.

На підтвердження подальшого використання поставлених ТОВ «ТПК Техномашпостач» Товариству товарів Позивач надав копії: договорів про виконання робіт №01/05 від 10.05.2010, 05/12 від 13.12.2011, №06/12 від 15.12.2011, укладених між Товариством та ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій»; актів здачі прийняття робіт (надання послуг) №ТА-0000006 від 24.05.2011, №ТА-0000028 від 20.12.2011, №ТА-0000031 від 26.12.2011, податкових накладних №20 від 24.05.2011, №68 від 20.12.2011, №71 від 26.12.2012, №39 від 29.08.2011, видаткових накладних №ТА-0000026 від 29.08.2011; а також копії договору про виконання робіт №01/06 від 09.06.2011, укладеного між Товариством та ТОВ «Прометей-Сяйво», предметом якого є виготовлення сухої цементно-перлітової суміші в кількості 134,2 м. куб.; актів здачі-прийняття робіт №ТА-0000012 від 30.06.2011 та №ТА-0000011 від 30.06.2011; податкових накладних №30 від 30.06.2011 та №29 від 30.06.2011.

З 14.01.2013 по 18.01.2013 на підставі наказу №25 від 11.01.2013, згідно із пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК Техномашпостач» за період з 01.01.2011 по 01.07.2011.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №29/22-5/13704109 від 18.01.2013 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку Товариства: 1) згідно з ч. 1, ч.5 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону усні угоди та договір поставки №01/06 від 16.06.2011, укладені між ТОВ «Метал» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» на загальну суму 147035,74 грн., у т.ч. ПДВ - 24505,60 грн.; 2) в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок па додану вартість», п. 198.6 ст.198 ПК України, ТОВ «Метал» завищено податковий кредит що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) на загальну суму 24505,60 грн.; 3) в порушення п. 44.1 ст. 44 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, пп. 5.1, пп.5.2.1 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Метал» занижено суму нарахованого податку на прибуток на загальну суму 28809 грн.; 4) порушено вимоги пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.6 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

На запит Броварської ОДПІ за №8570/10/221 від 18.10.2012 про надання пояснень та їх документального підтвердження, ТОВ «Метал» інформації щодо стану взаєморозрахунків, відсутності/наявності заборгованості між ТОВ «Метал» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» до перевірки не надано. Умовами договору поставки №01/06 від 16.06.2011 не визначено за рахунок якої із сторін здійснюватиметься транспортування товару. Відповідно до наданого пояснення та копій документів, транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ «Метал» засобами ПП ОСОБА_1, за що на адресу ПП ОСОБА_1 перераховано грошові кошти загальною сумою 1800,00 грн.

Броварською ОДПІ отримано акт Бориспільської ОДПІ від 11.07.2011 за №487/7/23- 1/36803875 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія «Техноманіпостач», код за ЄДРПОУ 36803875, з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року». З акту №487/7/23-1/36803875 стало відомо наступне: відповідальні за фінансово-господарську підприємства є директор (головний бухгалтер) ОСОБА_2. Згідно службової записки ВПМ Бориспільської ОДПІ юридичною адресою ТОВ «ТПК «Техномашпостач» не знаходиться, інформація про місцезнаходження відсутня (акт ВПМ Бориспільської ОДПІ (обстеження місцезнаходження юридичної особи), Довідка про відсутність за місцезнаходженням направлена до Бориспільської ОДПІ для відповідного реагування. На підприємстві відсутні основні засоби та трудові ресурси. ВПМ Бориспільської ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи використовуючи її ім'я для прикриття незаконної діяльності створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого вона не мала відношення. Таким чином, створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Чим саме займалося підприємство, в кого знаходиться печатка та бухгалтерська документація громадянці ОСОБА_2 невідомо. Отже, невідомими особами були створені умови, при яких він можливо буде нести відповідальність за дії яких не скоював, що являється порушенням його прав як громадянина України. Таким чином, в ході проведення аналізу встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТПК «Техномашпостач» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за ТОВ «ТПК «Техномашпостач» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Старшим слідчим ОВС ГСУ ДПС України при розгляді матеріалів дослідчої перевірки за фактами фіктивного підприємництва та дотримання вимог податкового фінансово-господарської діяльності ТОВ «А», винесено постанову від 10.04.2012 про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. Так, в ході проведення дослідчої перевірки встановлено осіб що будучи вербувальниками злочинної групи, займались вербуванням «підставних» осіб на керівні посади підконтрольних угруповуванню підприємств з ознаками фіктивності, реєстрацію в органах державної влади, відкриття рахунків в банківських установах, зокрема рахунків ТОВ «ТПК Техномашпостач». Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності створили та придбали суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані на «підставних» осіб, громадян іноземних держав, у т.ч. ТОВ «ТПК «Техномашпостач», директором та головним бухгалтером якого являється громадянка Росії ОСОБА_2 через сказані підприємства з ознаками фіктивності учасниками злочинної групи проводились операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку. Проведеними оперативно-технічними заходами під час зняття інформації з каналів зв'язку - мобільних телефонів вказаної групи осіб підтверджено незаконну діяльність ряду суб'єктів підприємницької діяльності, у т.ч. ТОВ «ТПК «Техномашпостач» щодо здійснення безтоварних операцій з подальшим документальним оформленням продажу товарів. Приймаючи до уваги наявність зазначених приводів та підстав до порушення кримінальної справи було винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ряду фізичних осіб за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ «ТПК Техномашпостач» з метою прикриття незаконної діяльності, яка сприяла в мінімізації ряду підприємств податкових зобов'язань, вчиненого повторно, за попередньою змовою групи осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 06.02.2013 №0000012205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 30768,00 грн., та №0000022205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26075,00 грн.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення наявності правових підстав для формування ТОВ «Метал» податкових зобов'язань та віднесення до валових витрат сум за наслідками взаємовідносин із ТОВ «ТПК Техномашпостач».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В той же час, враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд зазначає, що посилання відповідачем в Акті перевірки на акт Бориспільської ОДПІ від 11.07.2011 №487/7/23-1/36803875 та постанову слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 10.04.2012 про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, не може бути належними доказом у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер правочинів між ТОВ «Метал» та ТОВ «ТПК Техномашпостач».

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності правочинів між ТОВ «Метал» та ТОВ «ТПК Техномашпостач» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ «ТПК Техномашпостач», правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТПК Техномашпостач» підтверджується зазначеними вище: правочинами, актами приймання-здачі виконаних робіт, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками, доказами перевезення, використання ТМЦ у господарській діяльності тощо.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому невизнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про завищення валових витрат є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у Позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «ТПК Техномашпостач» суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у Позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ «Метал» щодо формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК Техномашпостач» за період з 01.10.2010 по 01.07.2011.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «ТПК Техномашпостач», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначалось вище, відповідачем заперечень на адміністративний позов та жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не надано, посилання на постанову про порушення кримінальної справи та акт Бориспільської ОДПІ від 11.07.2011 суд вважає неналежними та недопустимими доказами, а отже не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат за період з 01.10.2010 по 01.07.2011 у зв'язку з укладенням господарський договорів з ТОВ «ТПК Техномашпостач».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між ТОВ «Метал» та ТОВ «ТПК Техномашпостач»; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагенту первинних документах сум ПДВ та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частиною 1 статті 97 КАС України встановлено, що суд визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані стороні, за її клопотанням. Позивачем такого клопотання заявлено не було.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби форми «Р» від 06 лютого 2013 року №0000012205 та №0000022205.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.