Рішення

від 10.09.2013 по справі 910/796/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/796/13 10.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінбудінвест"

про стягнення 5327045,52 грн.

суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Лавринович В.О. (дов. №Д-137 від 02.09.2010)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінбудінвест" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14-607/2010 від 21.09.2010 р. у сумі 5327045,52 грн. та звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/796/13 та призначено її до розгляду на 14.02.2013 р.

13.02.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою Генерального директора та неможливістю забезпечити явку іншого повноважного представника у судове засідання.

13.02.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника у судове засідання.

У судовому засіданні 14.02.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю. Проти заявлених відповідачами клопотань не заперечував.

У зв'язку із нез'явленням представників відповідачів у судове засідання за умови подання ними відповідних клопотань суд дійшов висновку про їх задоволення. Крім того, неподання витребуваних доказів по справі перешкоджає розгляду справи по суті в судовому засіданні. Розгляд справи 14.02.2013 відкладений на 14.03.2013, про що винесено відповідну ухвалу суду.

14.03.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю повноважного представника для представлення товариства у суді.

Крім того, відповідач 2 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити задоволенні позову щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" 5327045,52 грн.

Під час судового засідання судом поставлено на обговорення питання щодо необхідності проведення судової експертизи з метою визначення початкової вартості об'єктів іпотеки, на які позивач просить звернути стягнення, в межах даної господарської справи. Заперечень щодо поставленого питання до суду не надійшло.

За результатами розгляду справи, судом призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала суду від 14.03.2013 наявна в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 14.03.2013 зупинено провадження у справі №910/796/13 до проведення судової будівельно-технічної експертизи та повернення справи до Господарського суду міста Києва.

Відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 910/796/13 та Висновок експертів № 3143/13-43 від 02.08.2013 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 27.08.2013 провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду на 10.09.2013 року.

До судового засідання відповідач 1 та відповідач 2 не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином за юридичною адресою, що підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

Згідно з положеннями ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. № 270) зазначено, що прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Згідно з п. 117 вказаних Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання; поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач1 та відповідач 2 не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Під час судового засідання 10.098.13 судом розглянуто Висновок експертної установи щодо проведеної експертизи та заслухано думку представника, щодо повноти правомірності проведеної оцінки вартості предметів іпотеки.

У судовому засіданні представником позивача до суду подані письмові уточнення щодо прохальної частини позову та клопотання щодо покладення судових витрат за проведення експертизи у сумі 12011,52 грн. на відповідача 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2010 між Публічним акціонерним товариством «БАНК КІПРУ» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 14-607/2010 із подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до умов зазначеного Кредитного договору, Банком надано Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання невідновлювальної кредитної лінії (Кредит) у сумі 4500000,00 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Строк користування Кредитом встановлено з 21 вересня 2010 по 20 вересня 2015, процентна ставка за користування кредитом складає 21,0% процентів річних за строковою заборгованістю та 26,0% процентів річних у разі порушення Позичальником строків повернення заборгованості.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі та надав Позичальнику Кредит, відповідно до умов Кредитного договору, а саме: траншами у обсягах до 80% від суми згідно заявки позичальника із переліком робіт та матеріалів, оплата яких здійснюватиметься авансом (п. 2.3. Кредитного договору).

Як вбачається із матеріалів справи, кредит надано 2 траншами, його надання підтверджується виписками з позичкового рахунку Відповідача 1 про рух коштів (а. с. 14-23), а також копіями заявок Відповідача 1 на отримання кредитних коштів (а. с. 29, 32), розпорядженнями Банку щодо надання кредитних коштів (а. с. 30, 33) та платіжними дорученнями (а. с. 31, 34).

Позичальник свої обов'язки за Кредитним договором не виконує та систематично порушує його умови у частині повернення кредитних коштів згідно графіку та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 2.8. Кредитного договору, Банк встановлює графік погашення заборгованості за наданим Кредитом у відповідності до Додатку № 1 до Кредитного договору.

Згідно п. 3.2.7. Кредитного договору Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту у строки, що встановлюються відповідно до графіку повернення кредитної заборгованості, зазначеного у Додатку № 1 до Кредитного договору. На порушення зазначених умов, Позичальник порушує графік повернення кредитної заборгованості, не повертає Кредит, внаслідок чого у нього утворилась прострочена заборгованість по Кредиту у сумі 2289473,70 грн.

Пунктами 2.10., 2.11., 3.2.6. Кредитного договору передбачено відповідальність позичальника у разі порушення ним зобов'язання зі сплати щомісячно нарахованих процентів у строки та порядок визначені Кредитним договором. У результаті прострочення зі сплати процентів за Кредитним договором заборгованість останнього перед Позивачем за простроченими процентами становить 898309,89 гривень.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що Відповідач 1 зобов'язується за несвоєчасне повернення Кредиту та/або процентів за ним сплатити Позивачу пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розмір нарахованої пені належної до сплати Відповідачем 1 визначений у розрахунку загальної заборгованості (а. с. 11), та становить 48059,19 гривень.

Таким чином, загальна заборгованість Відповідача 1 перед Позивачем по Кредитному договору згідно розрахунку заборгованості станом на 10.01.2013 року становить:

Прострочена заборгованість за кредитом - 2289473,70 гривень;

Строкова заборгованість за кредитом - 2060526,30 гривень;

Заборгованість за несплаченими процентами - 898309,89 гривень;

Проценти нараховані за період з 21.12.2012 по 31.12.2012 - 30676,44 гривень;

Пеня за прострочення сплати процентів - 48059,19 гривень.

Загальна заборгованість за Кредитним договором становить 5327045,52 грн.

Сторони умовами договору погодили, що Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також неустойку (пеня, штраф), незалежно від строку настання виконання зобов'язання за Кредитним договором у випадках, зокрема, затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на два календарні місяці (п. 3.2.12 Кредитного договору).

Пунктом 3.3.7. Кредитного договору закріплено право Позивача вимагати дострокового повернення кредиту, погашення процентів за ним та сплати інших платежів, передбачених Кредитним договором у випадку порушення Позичальником умов, зазначених в п. 3.2.11, п. 3.2.12 Кредитного договору.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Кредитним договором, між ним та Банком укладено ряд іпотечних договорів, зокрема:

Іпотечний договір від 21.09.2010 із подальшими змінами та доповненнями (надалі - «Іпотечний договір 1»).

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору 1 Відповідач 1 передав в іпотеку Банку наступне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 774,7 кв.м. на першому та другому поверхах житлового будинку літ. А-19, який розташований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, проспект Титова, будинок 10 А.

Іпотечний договір від 21.09.2010 із подальшими змінами та доповненнями (надалі - «Іпотечний договір 2»).

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору 2 Відповідач 1 передав в іпотеку Банку наступне нерухоме майно - підвальне приміщення, яке розташоване за адресою: Житомирська область, м. Житомир, провулок Червоний, будинок 45, загальною площею 323,8 кв.м.

Іпотечний договір від 21.09.2010 із подальшими змінами та доповненнями (надалі - «Іпотечний договір 3»),

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору 3 Відповідач 1 передав в іпотеку Банку наступне нерухоме майно - офісні нежитлові приміщення цокольного поверху, які розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, пров. Санаторний, будинок 8, загальною площею 99,1 кв.м.

Відповідно до пунктів 1.1. Іпотечного договору 1, Іпотечного договору 2, Іпотечного договору 3, Позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок нерухомого майна, що є предметом іпотеки, у разі порушення Іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з Кредитного договору. Таке право Банку також передбачено п. 2.4.3. та розділом 4 вищевказаних іпотечних договорів, які містять ідентичні умови, відповідно до якого Позивач має право звернути стягнення на Предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем будь-яких зобов'язань, забезпечених Іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Одночасно, між Банком, Відповідачем 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінбудінвест» (Поручитель) укладено Договір від21.09.2010 та Додаткову угоду № 1 від 06.03.2012 до нього, відповідно до умов якої, Договір від 21.09.2010 викладено в новій редакції (Договір поруки).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення Позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору. Сторони Договору поруки встановили, що зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим Договором не потребують, Поручитель ознайомлений з умовами Кредитного договору, жодних заперечень, а також непорозумінь його положень немає п.п. 1.2., 1.3. Договору поруки).

Пунктом 4.4.1. Договору поруки передбачено, що у разі невиконання Позичальником та/або Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, Кредитор має право звернути стягнення на все майно Позичальника та/або Поручителя, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.

На виконання положення ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» щодо необхідності надсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення, Позивачем 16.08.11 та 19.12.12 (а. с. 44, 45) надіслані Відповідачу-1 письмові вимоги, в якій їм запропоновано здійснити погашення заборгованості за Кредитним договором, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги Банком будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, оскільки ТОВ "Газбудінвест" не здійснив погашення заборгованості за Кредитним договором, Позивач 19.12.12 повідомив ТОВ «Фінбудінвест» про дострокове повернення кредитних коштів, вимагав сплатити заборгованість протягом та попередив, що у разі невиконання даної вимоги, Банк має право у судовому порядку звернути стягнення на кошти та майно Поручителя (Вимога про усунення порушень № 0604-05/12977 від 19.12.12 (а. с. 46)).

У зв'язку з залишенням вказаних вимог без задоволення, Банк звернувся до Господарського суду міста Києва із даним позовом, у якому просить звернути стягнення на майно Іпотекодавця та стягнути грошові кошти з Поручителя.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

З наданих позивачем доказів - банківської виписки про рух коштів по позичковому рахунку - вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши Товариству з обмеженою відповідальністю «Газбудсервіс» за кредитним договором № 14-607/2010 від 21.09.10, тоді як відповідач 1 свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів за даним кредитним договором належним чином не виконав.

Факт отримання відповідачем 1 грошових коштів за умовами кредитного договору у межах розгляду даного господарського спору сторонами не заперечувався.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено вимоги, які забезпечуються іпотекою: «За рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, шо визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, шо обумовлює основне зобов'язання».

Відповідач 1 повідомлявся про порушення зобов'язань за Кредитним догором та його було попереджено про можливість звернення стягнення на предмети іпотеки, проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продаж, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»: «Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення возову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам статті 39 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).».

У матеріалах справи наявний Висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 02.08.13 № 3143/13-43, відповідно до якого дійсна (ринкова) вартість об'єктів нерухомого майна становить:

- нежитлові приміщення загальною площею 774,7 кв.м на першому та другому поверхах житлового будинку літ. А-19, який розташований за адресою: Донецька область,м.Донецьк, проспект Титова, будинок 10 а та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" на підставі Договору про виділ у натурі частки співвласників з нерухомого майна, посвідченого Терлецькою О.В., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 25.08.2010 за реєстровим №1556; Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Донецька 31.08.2010 року, номер витягу: 27168818, реєстраційний номер: 31345731, номер запису: 11487 в книзі 36в-192 - 3612100,00 грн. без ПДВ.

- підвальне приміщення, яке розташоване за адресою: Житомирська область,м.Житомир, провулок Червоний, будинок 45 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" на підставі Свідоцтва про право власності на підвальне приміщення Серія ЯЯЯ № 603810, виданого Виконкомом Житомирської міської ради 15.01.2007 на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 11.01.2007 за № 26; Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 19.01.2007 року, номер витягу: 13275800, реєстраційний номер: 17540257, номер запису: 14560 в книзі 183 - 787223,00 без ПДВ.

- офісні нежитлові приміщення цокольного поверху, які розташовані за адресою: Херсонська область,м. Херсон, пров. Санаторний, будинок 8, загальною площею 99,1 кв.м та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія САС № 010767, виданого Херсонською міською радою 23.10.2008 на підставі рішення виконавчого комітету від 21.10.2008 за № 542; Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 07.11.2008 року, номер витягу: 20843230; реєстраційний номер: 25160665, номер запису: 3625 в книзі 10 - 451498,00 без ПДВ.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оскарження зазначеного висновку експерта, а також докази які б спростовували недостовірність зазначеної у ньому інформації.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 14-607/2010 від 21.09.10 визнані судом правовмірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 31.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.

З системного аналізу вище викладеного враховуючи, що у даних правовідносинах іпотекодержатель та позичальник є невідмінною особою, а також враховуючи, що поручитель несе солідарну відповідальність із позичальником, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінбудінвест» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 5327045,52 грн. визнані судом правовмірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінбудінвест" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14-607/2010 від 21.09.2010 р. у сумі 5327045,52 грн. та звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки - задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 14-Б; ідентифікаційний код 30530740) перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний код 19358784) за Кредитнии договором № 14-607/2010 від 21.09.2010 у сумі 5327045 (п'ять мільйонів триста двадцять сім тисяч сорок п'ять) гривень 52 копійок з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2289473,70 грн., строкова заборгованість за кредитом - 2060526,30 грн., заборгованість за несплаченими процентами - 898309,89 грн., проценти нараховані за період з 21.12.2012 по 31.12.2012 - 30676,44 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 48059,19 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметами іпотеки:

- Іпотечного договору від 21.09.2010, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою C. М. за реєстровим номером 2675 а саме: нежитлові приміщення загальною площею 774,7 кв.м. на першому та другому поверхах житлового будинку літ. А-19, який розташований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, проспект Титова, будинок 10 а (десять «а»); Опис об'єкта: приміщення розташовані на першому поверсі: зала-1, площею 238,5 кв.м.; санвузол-2 площею 2,3 кв.м.; робоча кімната-3 площею 83,4 кв.м.; загальною площею приміщень 324,2 кв.м., що складає 14/100 частин від нежитлового приміщення загальною площею 2248 кв.м. у підвалі, нгиїейшому, другому, третьому поверхах житлового будинку літ. А-19; приміщення розташованої на другому поверсі: приміщення-1 площею 438,0 кв.м.; мусоропровід-УІ площею 2,6 кв.м.; підсобне приміщення-VII площею 9,9 кв.м.; загальною площею приміщень 450,5 кв.м., що складає 20/100 частин від нежитлового приміщення загальною площею приміщень 774,7 кв.м., що складає 34/100 частин від нежитлового приміщення загальною площею 2348,8 кв.м. у підвалі, на першому, другому, третьому поверхах житлового будинку літ. А-19, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест». Оціночна вартість предмета іпотеки 3612100(три мільйони шістсот дванадцять тисяч сто гривень) гривень 00 копійок без ПДВ.

- Іпотечного договору від 21.09.2010 посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С. М. за реєстровим номером 2677, а саме: підвальне приміщення, яке розташоване за адресою: Житомирська область, м. Житомир, провулок Червоний, будинок 45 (сорок п'ять). Опис об'єкта: нерухоме майно складається з підвальних приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 загальною площею 323,8 кв.м., що належать на праві власності Товариству з обмеженоювідповідальністю «Газбудінвест». Оціночна вартість предмета іпотеки 787223(сімсот вісімдесят сім тисяч двісті двадцять три) гривні 00 копійок без ПДВ.

- Іпотечного договору від 21.09.2010 посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С. М. за реєстровим номером 2679, а саме: офісні нежитлові приміщення цокольного поверху, які розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, пров. Санаторний, будинок 8 (вісім), загальною площею 99,1 кв.м., що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест». Оціночна вартість предмета іпотеки 451498(чотириста п'ятдесят одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) гривень 00 копійок без ПДВ.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановленої Висновком експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 02.08.13 № 3143/13-43.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінбудінвест» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67; ідентифікаційний код 34345668) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний код19358784) заборгованість за Кредитним договором № 14-607/2010 від 21.09.2010 у сумі 5327045 (п'ять мільйонів триста двадцять сім тисяч сорок п'ять) гривень 52 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 14-Б; ідентифікаційний код 30530740) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінбудінвест» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67 ; ідентифікаційний код 34345668) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45 ; ідентифікаційний код 19358784) судовий збір у розмірі 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінвест» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 14-Б; ідентифікаційний код 30530740) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний код19358784) витрати за проведення судово-будівельної експертизи у розмірі 12011 (дванадцять тисяч одинадцять) гривень 52 копійки.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та результативну частини у судовому засіданні 10.09.13 у присутності представника позивача.

Повний текст рішення складено 13.09.2013 року.

Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова