Рішення

від 12.09.2013 по справі 913/2149/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 вересня 2013 року Справа № 913/2149/13

Провадження №2/913/2149/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Посік-Транс»,

м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 46344 грн. 36 коп.

Суддя Седляр О.О.

Секретар судового засідання Чех Т.М.,

У засіданні суду брали участь:

від позивача: Машлятін О.А., довіреність від 25.01.2013 № 170,

від відповідача: Череватий О.Ф., довіреність від 14.06.2013 б/н,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами, яка виникла за період з 14.06.2013 по 15.07.2013 - 41792 грн. 35 коп., штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у сумі 2656 грн. 80 коп., 30% річних у сумі 1291 грн. 97 коп., пені у сумі 602 грн. 92 коп. за договором лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013.

Заявою від 11.09.2013 б/н позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами, яка створилась за період з 14.06.2013 по 07.08.2013 - 61972 грн. 68 коп., штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у сумі 2656 грн. 80 коп., 30% річних у сумі 2942 грн. 05 коп., пеню у сумі 1323 грн. 68 коп. за договором лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Таким чином, позовними вимогами за даною справою є: стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами, яка створилась за період з 14.06.2013 по 07.08.2013 - 61972 грн. 68 коп., штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у сумі 2656 грн. 80 коп., 30% річних у сумі 2942 грн. 05 коп., пеню у сумі 1323 грн. 68 коп. за договором лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А від 11.02.2013.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 12.09.2013 б/н позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши представників сторін, суд встановив наступні фактичні обставини.

11.02.2013, між сторонами у справі, укладено договір лізингу № 130211-11/ФЛ-Ю-А (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, позивач зобов'язався передати в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене у Специфікації до договору , а відповідач - прийняти це майно та своєчасно сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

На виконання умов п.1.1 даного договору Позивач відповідно до акту приймання-передачі від 15.02.2013 передав предмет лізингу відповідачеві (а.с. 31).

Пунктом 2.2 договору сторонами передбачено, що відповідач (лізингоодержувач) за користування предметом лізингу сплачує позивачу (лізингодавцю) лізингові платежі, згідно Графіку сплати лізингових платежів ( а.с. 17).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов договору відповідач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень п.п. 2.7-2.9 Загальних умов договору, починаючи, з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому підписаний Акт.

Однак, у порушення даних умов відповідач свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, а тому позивач звернувся до суду з вимогою, щодо стягнення з нього заборгованості за період з 14.06.2013 по 07.08.2013 у загальній сумі 61972 грн. 68 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань та у відповідності до вимог п.7.1.1 договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за період з 17.06.2013 по 11.09.2013 у загальній сумі 1323 грн. 68 коп., яку він теж просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконання грошових зобов'язань та у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 2.7 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 30% річних за період з 17.06.2013 по 11.09.2013 у сумі 2942 грн. 05 коп.

Крім того, відповідно до умов п.п. 5.2.1 п.5.2 договору відповідач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати позивача про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення позивачеві звіту у формі встановленою Додатком «Довідка» до договору (а.с. 28).

У разі, якщо відповідач порушує дані умови, то відповідно до вимог п. 7.1.3 договору він зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 1 відсотка остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен будь-який випадок зазначених порушень.

Проте, відповідачем за 1 квартал 2013 року звіт у встановленій формі наданий позивачеві не був, у зв'язку з чим позивачем нараховано штраф у розмірі 2656 грн. 80 коп., який він теж просить стягнути з відповідача на свою користь.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 2 частини 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Положеннями ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених вказаним параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві предмету лізингу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 2.2-2.4 умов договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що графіки сплати лізингових платежів на підставі умов пунктів 2.2.- 2.4 договору складені сторонами у справі та підписані ними без доповнень та зауважень, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла з 14.06.2013 по 07.08.2013 у сумі 61972 грн. 68 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 7.1.1 договору передбачено, що у разі несплати відповідачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за договором, він сплачує позивачеві неустойку (пеню) з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивачем нараховано пеню за період з 17.06.2013 по 11.09.2013 враховуючи кожну дату платежу у загальній сумі 1323 грн. 68 коп. Даний розрахунок обґрунтований та відповідає діючому законодавству , а тому позовні вимоги у цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом .

Умовами договору (п.2.7) сторони домовились щодо іншого розміру річних - 30% , що не протирічить нормам діючого законодавства.

На підставі цієї норми позивачем нараховано 30% річних за період з 17.06.2013 по 11.09.2013 у сумі 2942 грн. 05 коп.

Даний розрахунок позивача є обґрунтованим, відповідає умовам договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню.

Також підлягає задоволенню і вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 2656 грн. 80 коп (п.7.1.3 договору) за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, відповідно до звіту передбаченого п.5.2.1 п.5.2 договору.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 61972 грн. 68 коп., штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у сумі 2656 грн. 80 коп., 30% річних у сумі 2942 грн. 05 коп., пені у сумі 1323 грн. 68 коп., з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Посік Транс», м. Красний Луч Луганської області, вул. К. Маркса, буд. 13, ідент. код 37429420 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» м. Київ. вул. Дегтярівська, буд. 27-Т, ідент. код 33880354 заборгованості у сумі 61972 грн. 68 коп., штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у сумі 2656 грн. 80 коп., 30% річних у сумі 2942 грн. 05 коп., пеню у сумі 1323 грн. 68 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 17.09.2013 .

Суддя О.О.Седляр