Рішення

від 09.09.2013 по справі 905/4121/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2013 Справа № 905/4121/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Преображенської парафії Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка Артемівського району Донецької області, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область,

до відповідачів: 1. Серебрянської сільської ради, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область, 2. Артемівської районної державної адміністрації Донецької області, с. Серебрянка, Артемівський район, Донецька область,

про визнання права власності,

За участю:

представника позивача - Деменков Д.В. за довіреністю;

представника відповідача 1 - не з'явився;

представник відповідача 2 - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Преображенська парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка Артемівського району Донецької області, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Серебрянської сільської ради, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область, про визнання права власності.

Позивач зазначає, що у відповідності до вимог будівельних норм ним були побудовані об'єкти нерухомого майна. Оскільки права других осіб не порушені, право власності на каплицю загальною площею 14,4 кв.м. і будівлю з приміщенням келій та трапезної, з примикаючим до неї навісом, загальною площею 293 кв.м., розташовані в Донецькій області, Артемівського району, с.Серебрянка, вул.Калініна, б.1 має бути визнане за Преображенською парафією Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка Артемівського району Донецької області, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область за рішенням суду. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 16, 316, 319, 321, 376 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 10.06.2013 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.07.13р. у якості Відповідача 2 по справі залучено Артемівську районну державну адміністрацію Донецької області, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився. 18.06.13р. надав лист №191 від 14.06.13р., в якому повідомлено, що Серебрянська сільська рада проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. 09.09.13р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №26-13 від 04.09.13р. в двох екземплярах. Згідно відзивів, Артемівська районна державна адміністрація Донецької області проти задоволення позовних вимог не заперечує. Також просить суд провести судове засідання без участі представника райдержадміністрації.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2010р. Преображенській парафії Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка Артемівського району Донецької області виданий Державний акт Серії ЯЯ060802 на право постійного користування земельною ділянкою по вул.Калініна, б.1 в с.Серебрянка, Артемівського району Донецької області. Цільове призначення земельної ділянки зазначено - для будівництва і обслуговування культових та інших будівель; кадастровий номер: 1420989200:02:000:0054. Зазначений Державний Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №031014800011 (а.с. 40).

28.12.2012 Серебрянською сільською радою прийнято рішення №6/27/172 клопотати перед Артемівською райдержадміністрацією про надання в постійне користування Свято-Преображенській парафії Горлівської Єпархії Української Православної Церкви дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,05 га із земель запасу в межах території Сере брянської сільської ради для будівництва та обслуговування каплиці (а.с. 41).

КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації», здійснило технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: вул.Калініна, б.1 в с.Серебрянка, та виготовило технічні паспорти (інв. справа №р21479517, реєстр.№4-514) станом на 24.05.2006р. на об'єкти: храму, хрестилки із сторожкою, сарай, каплицю (а.с. 33-38); станом на 14.10.2010р. на об'єкти: будівлю, навіс (а.с. 21-28).

На звернення Преображенської парафії Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка 10.06.11р. судовим експертом Суб'єктом підприємницької діяльності Давидовським В.В. зроблений висновок експертного будівельно-технічного дослідження №01.06.11, відповідно до якого будівля з приміщенням келій та трапезної, з примикаючим до неї навісом, розташовані в Донецькій області, Артемівського району, с.Серебрянка, вул.Калініна, б.1 відповідає вимогам будівельних норм і правил (а.с. 17-20).

Вимогам будівельних норм і правил також відповідає будівля каплиці, розташована в Донецькій області, Артемівського району, с.Серебрянка, вул.Калініна, б.1, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження №02.03.12 від 12.03.12р. (а.с. 30-32).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст.16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Враховуючи, що згідно правової позиції відповідач не визнає право власності позивача на спірне нерухоме майно, суд вважає, що позивач мав право звертатися до суду з відповідним позовом.

За своїм загальноправовим змістом вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нерухоме майно є способом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Оскільки будівельні роботи були проведені позивачем без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, об'єкти нерухомого майна вважаються такими, що побудовані самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, пов'язані з самочинним будівництвом об'єктів нерухомого майна регулюються, зокрема, статтею 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів п.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до приписів п.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.

Пунктом 5 зазначеної статті Закону передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, законом передбачено можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку. Чинне законодавство встановлює, що для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розв'язання справи, а саме - встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у встановленому законом порядку земельної ділянки.

Відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та можливість їх подальшого безпечного використання було встановлено судом з огляду на висновки експертного будівельно-технічного дослідження №01.06.11 від 10.06.11р. та №02.03.12 від 12.03.12р. проведених судовим експертом Суб'єктом підприємницької діяльності Давидовським В.В., які містяться в матеріалах справи.

За приписами п.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік категорій земель відповідно до їх цільового призначення.

До моменту розгляду справи Серебрянська селищна рада, до компетенції якої відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та її виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, не здійснювала жодних дій та не приймала жодних рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинного будівництва, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

З огляду на функціональне призначення спірних будівель не вбачається порушення позивачем положень чинного законодавства щодо цільового використання земельних ділянок. Використовує позивач земельну ділянку під спірним об'єктом нерухомості на законних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем, в свою чергу, не було доведено, що спірне майно порушує законні права відповідача чи третіх осіб. Жодної інформації щодо претензій майнового чи немайнового характеру з боку третіх осіб до позивача сторонами надано не було.

На час розгляду справи позивач відкрито володіє майном, яке розташовано за адресою: Донецька область, Артемівський район, с.Серебрянка, вул.Калініна, б.1. Право позивача на вказане майно не спростовується жодною особою, але не може бути визнано та зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведених будівельних робіт.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В даному випадку, набуття права власності на самочинне нерухоме майно можливе лише в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи, що викладені вище обставини щодо самочинного будівництва спірних у справі об'єктів нерухомості на земельній ділянці, наданій позивачу під уже збудовані об'єкти, підпадають під дію наведених вище положень п.3 ст.376 ЦК України, позовні вимоги Преображенської парафії Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка Артемівського району Донецької області, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область про визнання за ним право власності на каплицю загальною площею 14,4 кв.м. і будівлю з приміщенням келій та трапезної, з примикаючим до неї навісом, загальною площею 293 кв.м., розташовані в по вул.Калініна, б.1 в с.Серебрянка в Артемівському районі Донецької області, підлягають задоволенню.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Судові витрати суд залишає за позивачем за його клопотанням.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 321, 328, 376, 377, 392 Цивільного кодексу України, ст.19 Земельного кодексу України, ст.41 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 22, 33-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Преображенської парафії Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка Артемівського району Донецької області, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область, до відповідачів: 1. Серебрянської сільської ради, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область, 2. Артемівської районної державної адміністрації Донецької області, с. Серебрянка, Артемівський район, Донецька область, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за Преображенською парафією Горлівської єпархії Української Православної Церкви села Серебрянка Артемівського району Донецької області, с.Серебрянка, Артемівський район, Донецька область (Донецька область, Артемівський район, с.Серебрянка, вул.Калініна, б.1; код ЄДРПОУ 23355355) право власності на нерухоме майно, а саме: каплицю загальною площею 14,4 кв.м. і будівлю з приміщенням келій та трапезної, з примикаючим до неї навісом, загальною площею 293 кв.м., розташовані за адресою: 84520, Донецька область, Артемівський район, с.Серебрянка, вул.Калініна, б.1.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2013 року.

Суддя К.С. Харакоз