Рішення

від 16.09.2013 по справі 916/1958/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1958/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІРМА "ТЕХНОКОМПЛЕКС"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ВІВО"

про стягнення 8064,54 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: Поштар Т.П., представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві фірми "ТЕХНОКОМПЛЕКС" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ВІВО" суму основного боргу у розмірі 7694,44 грн., пеню у розмірі 300,98 грн., 3% річних в сумі 61,43 грн. та інфляційні збитки в сумі 7,69 грн. Крім того, позивач просить суд покласти понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн., а також по сплаті вартості правової допомоги у розмірі 3628,80 грн. на відповідача.

В ході розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві фірми "ТЕХНОКОМПЛЕКС" було змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю „ФІРМА "ТЕХНОКОМПЛЕКС", що підтверджується даними статуту позивача в редакції від 05.08.2013р. та даними виписки з Єдиного державного реєстру від 05.08.2013р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ВІВО" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.

10 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві фірми "ТЕХНОКОМПЛЕКС" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ВІВО" (Замовник) було укладено Договір поставки товарів медичного призначення № 82 (далі за текстом - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити товари медичного призначення (товар) в асортименті, по цінах та у кількості відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 Договору).

У відповідності до положень п. п. 2.1, 2.3 Договору оплата за поставлену партію товару проводиться шляхом виплати суми, яка вказана у накладній, на рахунок Постачальника. У випадку відстрочення платежу, оплата за одержану партію товару проводиться згідно дати вказаної в видатковій накладній.

На виконання умов Договору № 82 від 10 січня 2012 року, 25.02.2013р. (видаткова накладна №СМГП-00586 на суму 4189,46 грн. зі строком сплати до 27.03.2013р.), 12.03.2013р. (видаткова накладна №СМГП-00745 на суму 2361,79 грн. зі строком сплати до 11.04.2013р.), 12.03.2013р. (видаткова накладна №СМГП-00746 на суму 1164,59 грн. зі строком сплати до 11.04.2013р.), Товариством з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві фірми "ТЕХНОКОМПЛЕКС" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ВІВО" товар на загальну суму 7715,81 грн., що підтверджується копіями названих видаткових накладних, залучених до матеріалів справи.

Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується поданими ним доказами, Товариством з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ВІВО" вартість прийнятого товару сплачено частково, на суму 21,40 грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується несплачена заборгованість у розмірі 7694,44 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку порушення термінів оплати Замовник сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу.

У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені, інфляційних та 3% річних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 7694,44 грн., пеня у розмірі 300,98грн., 3% річних в сумі 61,43 грн. та інфляційні збитки в сумі 7,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 8064,54 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІРМА "ТЕХНОКОМПЛЕКС" про стягнення основної заборгованості в розмірі 7694,44грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку порушення термінів оплати Замовник сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені у розмірі 300,98грн., 3% річних в сумі 61,43 грн. та інфляційних збитків в сумі 7,69 грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості в сумі 7694,44 грн., пені у розмірі 300,98 грн., 3% річних в сумі 61,43 грн. та інфляційних збитків в сумі 7,69 грн.

З приводу розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження понесеним витратам на сплату правової допомоги, наданої адвокатом, Товариством з обмеженою відповідальністю „ФІРМА "ТЕХНОКОМПЛЕКС" надано договір про надання правової допомоги від 01.07.2013р., у кладений між Поштар Т.П. (що діє на підставі свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю № 1784 від 21.03.2003р.) та позивачем, акт наданих послуг на суму 3628,80 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру від 10.07.2013р. на суму 3628,80 грн.

Як встановлено судом, з наданих в підтвердження понесеним витратам доказів не вбачається їх пов'язаність з розглядом даної справи. Наявний у матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 01.07.2013р., у кладений між Поштар Т.П. та позивачем передбачає надання правової допомоги у судах усіх рівнів. У наданому суду акті наданих послуг зазначено, що виконавцем (адвокатом Поштар Т.П.) було надано представникам позивача усні консультації вартістю 907,20грн., складено проект позовної заяви вартістю 2268 грн., та надано представництво інтересів у господарському суді міста Києва вартістю 453,60 грн. З огляду на те, що надані позивачем докази не підтверджують понесення ним витрат на сплату послуг адвоката, у зв'язку з розглядом саме даної справи , судом у відшкодуванні судових витрат по сплаті послуг адвоката у розмірі 3628,80 грн., пов'язаних з розглядом справи № 916/1958/13 - відмовляється.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн. покладаються на відповідача та підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ВІВО" (65069, м.Одеса, вул. Академіка Заболотного, б. 11, кв. 63; код 37678691; поточний рахунок № 260093102401 в АКБ „Південний", МФО 328964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІРМА "ТЕХНОКОМПЛЕКС" (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65, код 19117325; п/р 26005400668101 в філії „Нивки" КБ „Експобанк", МФО 322647) основний борг у розмірі 7694 (сім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 44 коп., 300 (триста) грн. 98 коп. пені, 61 (шістдесят одна) грн. 43 коп. 3% річних, 7 (сім) грн. 69 коп. інфляційних збитків, 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.