Постанова

від 02.08.2006 по справі 15/161/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/161/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2006 р. 12:20Справа №  15/161/06

м. Миколаїв

     За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Берегиня”, м. Миколаїв

До відповідача: ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, м. Миколаїв

                                                                 Суддя  Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Карцев М. С.

представники:

Від позивача: Кириличенко О. А.

Від відповідача: Морозова Т. Б.

В засіданні приймає участь:

СУТЬ СПОРУ: про скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Берегиня” (надалі –позивач) звернулось до суду із позовом про скасування у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 20.10.05 р. № 87001700/30489635/00007317, прийняте ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі основного платежу –1953,45 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 3906,9 грн.

ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області (надалі - відповідач) позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач по справі провів документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.02 р. по 30.06.05 р., про що склав Акт від 07.10.05 р. за № 45/23-30489635.

Зокрема, в Акті перевірки перевіряючими зазначено, що позивач порушив пункт 3.4 статті 3 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб” за надані в оренду земельні паї. Висновки відповідача грунтуються на тому, що за надані в оренду земельні паї, які визначались за звичайними цінами, позивачем не застосовувався коефіцієнт, який збільшує суму доходів в 1,1494, в результаті чого була занижена сума податку з доходів фізичних осіб в сумі 1953,45 грн.

За наслідками перевірки та висновків, відповідач прийняв зазначене вище спірне податкове повідомлення-рішення.

Дослідивши надані докази, заперечення, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені вимоги Конституції та законів розповсюджуються і на дії податкових органів пов'язаних з проведенням ними перевірок платників податків.

Підстави і механізм проведення перевірок передбачений статтею 11-1 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”.

Пунктом 1.7 наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2. вищевказаного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи (сторінки 19-20 Акту перевірки), відповідач не дотримався вимог діючого законодавства, зокрема податкового, оскільки висновки перевірки виклав не на підставі встановлених фактів. Так, перевіряючими в пункті 2.3.2 Акту не зазначено, який період перевірявся, хоча це зробити було необхідно, оскільки загальний перевіряємий період охоплювався діями різних законодавчих актів, зокрема, Декретом КМУ від 26.12.92 р. № 13/92 ”Про прибутковий податок з громадян” (який втратив чинність, крім Розділу IV що регулює оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю) та Законом України ”Про податок з доходів фізичних осіб”, дія якого набрала чинності з 01.01.04 р.

З Акту перевірки не можна встановити, який період підпадає під висновок перевіряючих щодо заниження суми податку з доходів фізичних осіб в сумі 1953,45 грн.

Посилання відповідача у спірному податковому повідомлені-рішення про порушення позивачем підпункту 17.1.9. пункту 17 статті 17 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб” є повністю безпідставним, оскільки зазначений закон не містить таких підпункту 17.1.9. та пункту 17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем в порушення діючого законодавства, а тому є протиправним.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”Берегиня” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 20.10.05 р. № 87001700/30489635/00007317, прийняте ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Берегиня” (Миколаївська область, Миколаївський район, с. Улянівка, вул. Радянська, 46, код ЄДРПОУ 30489635) 85 грн. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ”Берегиня” (Миколаївська область, Миколаївський район, с. Улянівка, вул. Радянська, 46, код ЄДРПОУ 30489635) надміру сплачені кошти в сумі 118 грн. за інформаційне забезпечення судового процесу.

Виконавчі листи видати Товариству з обмеженою відповідальністю ”Берегиня” після набрання постановою суду законної сили.

Строки, порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.

Суддя О.Ф.Середа

 18/12/06