Постанова

від 12.09.2013 по справі 811/2818/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

12 вересня 2013 року Справа № 811/2818/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Укрпол Плюс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Укрпол Плюс» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.07.2013 року №0000232206 та №0000242206. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Міксбуд» за вересень 2010 р., з ПП «БВП-Буд за грудень 2010 р. та березень-квітень 2011 р., з ТОВ «Агропромсервіс трейд» за жовтень 2010 р.. За результатами проведеної перевірки складено акт №2/11-23-22-06/30567194 від 05.07.2013 р.. '

26.07.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000232206 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31607,00 грн. основного платежу та 5365,00 штрафних санкцій., та податкове повідомлення-рішення за №0000242206 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 38988,00 грн. основного платежу та 6828,00 штрафних санкцій.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями та викладеними в акті перевірки порушеннями, оскільки відповідачем неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки викладені в акті перевірки не відповідають чинному законодавству.

Представники позивача у судове засідання 12.09.13 р. не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглянути справи в порядку письмового провадження /а.с.143/.

Відповідачем подано заперечення на позовні вимоги, згідно якого зазначено, що перевіркою повноти визначення витрат позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Міксбуд» (код 34426191) за вересень 2010 р., з ТОВ «Агропромсервіс трейд» (код 36259246) за жовтень 2010 р., з ПП «БВП-Буд» (код 3584152) за грудень 2010 р. та березень-квітень 2011 р. завищено витрати всього на суму 160015 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2010 р. у сумі 19340 грн., за 4 квартал 2010 р. у сумі 89910 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 50765 грн.. Враховуючи порушення, здійснені операції на підставі нікчемного правочину, позивачем порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР та п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ завищено валові витрати (витрати) на загальну суму 160015 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2010 р. у сумі 19340 грн., за 4 квартал 2010 р. у сумі 89910 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 50765 грн.. Також, перевіркою повноти визначення податкового кредиту позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Міксбуд» (код 34426191) за вересень 2010 р., з ТОВ «Агропромсервістрейд» (код 36259246) за жовтень 2010 р., з ПП «БВП-Буд» (код 3584152) за грудень 2010 р. та березень-квітень 2011 р. встановлено його завищення всього у сумі 31607 грн., у тому числі: за вересень 2010 р. у сумі 3599 грн., за жовтень 2010 р. у сумі 341 грн., за листопад 2010 р. у сумі 10167 грн., за грудень 2010 р. у сумі 7346 грн., за березень 2011 р. у сумі 1837 грн., за квітень 2011 р. у сумі 8317 грн..

Враховуючи викладене, позивачем порушено:

- п.п.7.4.1. п.7.4, п.п.7.5.1.п.7.5.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит всього в сумі 31607 грн., у тому числі: за вересень 2010 р. у сумі 3599 грн., за жовтень 2010 р. у сумі 341 грн., за листопад 2010 р. у сумі 10167 грн., за грудень 2010 р. у сумі 7346 грн., за березень 2011 р. у сумі 1837 грн., за квітень 2011 р. у сумі 8317 грн.;

- п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР та п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 38988 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2010 р. у сумі 4835 грн., за 4 квартал 2010 р. у сумі 22477 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 11676 грн..

Відтак, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог /а.с.130-131/.

Представник відповідача щодо слухання справи в порядку письмового провадження не заперечував /а.с.143/.

Згідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

ПП «Укрпол Плюс» (код 30567194), зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 18.11.99 р. як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ. З 01.11.12 р. позивач є платником податку на додану вартість /а.с.18-20/.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача, згідно наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 01.07.2013 року №1304 на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Укрпол Плюс» (код за ЄДПРОУ 30567194) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Міксбуд» (код 34426191) за вересень 2010, з ПП «БВП-Буд» (код 3584152) за грудень 2010 та березень-квітень 2011, з ТОВ «Агропромсервіс трейд» (код 36259246) за жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт №2/11-23-22-06/30567194 від 05.07.2013 р. /а.с.8-17/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР та п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 38988 грн., в тому числі:

- за 3 квартал 2010 року у сумі 4835 грн.,

- за 4 квартал 2010 року у сумі 22477 грн.,

- за 2 квартал 2011 року у сумі 11676 грн.;

2) п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 31607 грн., у тому числі:

- за вересень 2010 року у сумі 3599 грн.,

- за жовтень 2010 року у сумі 341 грн.,

- за листопад 2010 року у сумі 10167 грн.,

- за грудень 2010 року у сумі 7346 грн.,

- за березень 2011 року у сумі 1837 грн.,

- за квітень 2011 року у сумі 8317 грн..

На підставі цього, 26.07.2013 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000232206 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 31607 грн. основного платежу, 5365 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу) /а.с.5/;

- №0000242206 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 38988 грн. основного платежу, 6828 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу) /а.с.6/.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи оцінку податкових повідомлень-рішень, суд виходить із наступних обставин справи.

1. Щодо порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-ІУ, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2013 року №0000232206.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Міксбуд» (код 34426191) за вересень 2010, з ТОВ «Агропромсервіс трейд» (код 36259246) за жовтень 2010, з ПП «БВП-Буд» (код 3584152) за грудень 2010 та березень-квітень 2011 року не встановлено їх завищення чи заниження. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Міксбуд» (код 34426191) за вересень 2010, з ТОВ «Агропромсервіс трейд» (код 36259246) за жовтень 2010, з ПП «БВП-Буд» (код 3584152) за грудень 2010 та березень-квітень 2011 року встановлено його завищення всього у сумі 31607 грн., у тому числі:

- за вересень 2010 року у сумі 3599 грн.,

- за жовтень 2010 року у сумі 341 грн.,

- за листопад 2010 року у сумі 10167 грн.,

- за грудень 2010 року у сумі 7346 грн.,

- за березень 2011 року у сумі 1837 грн.,

- за квітень 2011 року у сумі 8317 грн..

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), далі - Закон №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації). При цьому, податковим законодавством України (чинного на той час) встановлено єдиний випадок, що обґрунтовує підставність включення платником ПДВ до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку.

Зокрема, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений та підтверджений належним чином оформленими первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до вимог п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено відповідачем, згідно акту Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №61/23-6/35084152 «Про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «БВП-Буд», код за ЄДРПОУ 35084152, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011 р.» встановлено, що відповідно до постанови про порушення кримінальної справи №58-479 невідомі особи за невстановлених обставин, з метою прикриття незаконної діяльності направленої на умисне ухилення від сплати податків, діючи умисно, із корисливих мотивів, організували створення суб'єкта фіктивного підприємництва - ПП «БВП-Буд» (код 35084152), використавши дані гр. ОСОБА_1, якого не поставили до відома, що на його ім'я буде здійснена перереєстрація суб'єкта фіктивного підприємництва ПП «БВП-Буд», при цьому не маючи наміру здійснювати реальну фінансово-господарську діяльність даною юридичною особою. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді з 01.01.2011 по 31.01.2011 року, що свідчить про те, що правочини між ПП «БВП-Буд» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, на думку відповідача підприємствами-покупцями, в тому числі і ПП «Укрпол Пляс», ПП «БВП-Буд» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ПП «БВП-Буд» на загальну суму 1640220 грн..

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП «БВП-Буд» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.» Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Далі відповідач приходить до висновку, що правочини між ТОВ «Міксбуд» (код 34426191) за вересень 2010, з ТОВ «Агропромсервістрейд» (код 36259246) за жовтень 2010, з ПП «БВП-Буд» (код 3584152) за грудень 2010 та березень-квітень 2011 року здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до вимог ч. 1,2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте, суд не погоджується з даною позицією.

Слід зазначити, що чинне на той час (до 01.01.2011 р. Закон України «Про податок на додану вартість») та сьогодні (з 01.01.2011 р. Податковий кодекс України) законодавство України не ставило і не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Встановлено, що на протязі перевіряємого періоду позивач перебував у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Міксбуд» (код 34426191), ТОВ «Агропромсервістрейд» (код 36259246) та ПП «БВП-Буд» (код 3584152).

ПП «БВП-БУД» (код 35084152).

Відповідно до договору субпідряду №04/11п від 01.04.2011 р., укладеного між позивачем та ПП «БВП Буд» на виконання будівельних робіт, останній взяв на себе зобов'язання виконати ремонт землеприготівельного відділення ПАТ «Червона Зірка», що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, пров. Медвєдєва, 1 /а.с.31-33/. Виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підтверджено: актом приймання виконаних робіт /а.с.34/, випискою по банківському рахунку /а.с.35/, податковою накладною від 06.04.2011 р. №3 /а.с.36/.

Договором субпідряду №06/11п від 11.04.2011 р., ПП «БВП Буд» взяло на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню монолітного залізобетонного поясу на колону у ливарному цеху ВАТ «Червона Зірка» /а.с.37-39/. Виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підтверджено: актом приймання виконаних робіт /а.с.40/, випискою по банківському рахунку /а.с.41/, податковою накладною від 14.04.2011 р. №6 /а.с.42/.

Договором субпідряду №02/11п від 29.03.2011 р., ПП «БВП Буд» взяло на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту побутової кімнати землеприготівельного відділення ВАТ «Червона Зірка» /а.с.43-45/. Виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підтверджено: актом приймання виконаних робіт /а.с.46/, випискою по банківському рахунку /а.с.47/, податковою накладною від 30.03.2011 р. №20 /а.с.48/.

Договором субпідряду №08/10п від 08.11.2010 р., ПП «БВП Буд» взяло на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі АПК ПК ЛВ ВАТ «Червона Зірка» /а.с.49-51/. Виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підтверджено: актом приймання виконаних робіт /а.с.53-56/, випискою по банківському рахунку /а.с.57/, податковою накладною від 01.12.10 р. №0112-3 /а.с.58/.

Всі вище перелічені документи підтверджують реальність господарської операції.

ТОВ «Міксбуд» (код 34426191).

Договором субпідряду №07/10п від 15.09.2010 р., ТОВ «Міксуд» взяло на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту житлового будинку /а.с.59-61, 62/. Виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підтверджено: актом приймання виконаних робіт /а.с.63-67/, випискою по банківському рахунку /а.с.68-70/.

ТОВ «Міксуд» виписало позивачу податкові накладні /а.с.71-74/.

Договором субпідряду №06/1-1 Оп від 14.09.2010 р., ТОВ «Міксуд» взяло на себе зобов'язання виконати роботи по демонтажу та монтажу тротуарної плитки ТК «Плазма» /а.с.75-77, 78/. Виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підтверджено: актом приймання виконаних робіт /а.с.79-80/, випискою по банківському рахунку /а.с.81/, податковою накладною від 01.12.10 р. №0112-3 /а.с.58/.

ТОВ «Міксуд» виписало позивачу податкові накладні /а.с.82/.

Всі вище перелічені документи підтверджують реальність господарської операції.

ТОВ «Агропромсервістрейд» (код 36259246).

Згідно видаткової накладної №РН-001258 від 29.10.10 р. позивач придбав у ТОВ «Агропромсервіс трейд» будівельні матеріали /а.с.83/, перерахування коштів за які підтверджено випискою по банківському рахунку /а.с.84/.

ТОВ «Агропромсервіс трейд» виписало позивачу податкову накладну від 29.10.10 р. №29105 /а.с.85/.

Всі вище перелічені документи підтверджують реальність господарської операції.

Податкові накладні внесено позивачем до відповідного «Реєстру» /а.с.86-90/.

Використання придбаних позивачем у ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Агропромсервістрейд», ПП «БВП-Буд» робіт (послуг) у власній господарській діяльності підтверджено договорами підряду, укладеними між ВАТ «Червона Зірка» та позивачем, а саме: №06/10п-801/356 від 04.11.10 р. /а.с.114-116/, №01/11п-405/356 від 25.03.11 /а.с.117-119/, №03/11п-435/356 від 31.03.11 р. /а.с.120-122/, №05/11п-453/356 від 08.04.11 р. /а.с.123-125/; між Управлінням капітального будівництва Кіровоградської міськради та позивачем №37-10 від 10.09.10 р. /а.с.109-111/; між ТОВ «Астра Універсал» та позивачем №04/10 п від 14.09.10 р. /а.с.114-115/.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, суд приходить до висновку про спростування тверджень відповідача щодо порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-ІУ, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.07.13 р. №0000232206 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на це, суд задовольняє в повному обсязі позовні вимоги позивача в цій частині.

2. Щодо порушення вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР та п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-УІ, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення №0000242206 від 26 липня 2013 року.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), далі - Закон №334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідності п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94, не включаються до складу валових витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У відповідності до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Перевіркою повноти визначення витрат позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Міксбуд» (код 34426191) за вересень 2010, з ТОВ «Агропромсервіс трейд» (код 36259246) за жовтень 2010 та з ПП «БВП-Буд» (код 3584152) за грудень 2010 та березень-квітень 2011 року встановлено їх завищення всього на суму 160015 грн., в тому числі:

- за 3 квартал 2010 року у сумі 19340 грн.,

- за 4 квартал 2010 року у сумі 89910 грн.,

- за 2 квартал 2011 року у сумі 50765 грн.

Враховуючи відомості, встановлені в ході дослідження питання по податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з вказаними вище підприємствами-контрагентами, суд вважає, що позивачем підтверджено правомірність формування валових витрат по податку на прибуток за ІІІ-ІУ кв. 2010 р., ІІ кв. 2011 р..

З огляду на це, суд приходить до висновку про спростування доводів відповідача в частині порушення позивачем вимог ст.ст.1, 5, 11 Закону №334/94 та ст.138 Податкового кодексу України. Отже, податкове повідомлення-рішення від 26.07.2013 року №0000242206 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, позовні вимоги позивача в цій частині теж підлягають до задоволення.

Згідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї правової позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем.

Відповідачем не доведено наявності фактів допущення позивачем, як платником податків, порушень податкового законодавства, зміст яких викладено в акті перевірки.

В ході судового розгляду та дослідженні первинних документів встановлено, що господарські операція між позивачем та ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Агропромсервіс трейд», ПП «БВП-Буд» мали реальний фінансово-господарський характер. Укладені договори у встановленому порядку нікчемними не визнано, господарські правовідносини підтверджені належним чином складеними та оформленими первинними документами, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 827 грн. 88 коп. /а.с.2/ підлягає присудженню з держбюджету шляхом його безспірного списання з рахунків відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 26 липня 2013 року №0000232206.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 26 липня 2013 року №0000242206.

4.Стягнути на користь Приватного підприємства «Укрпол Плюс» (код ЄДРПОУ 30567194), судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 827,88 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько