Постанова

від 12.09.2013 по справі 827/2188/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 рокуСправа №827/2188/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Козька М.М.,

за участю представників позивача:

- ОСОБА_1, довіреність №ВТМ 416402 від 10.09.2013,

- ОСОБА_2, довіреність №ВТА 235085 від 09.12.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження таким, що втратило силу частково,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (далі - відповідач) про визнання розпорядження №244 від 16.02.1998 таким, що втратило силу в частині передання земельної ділянки АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, йому у власність.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: позивач проходить процедуру безоплатної приватизації земельної ділянки АДРЕСА_1, для будіництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; на стадії реєстрації технічної документації у земельному кадастрі встановлено, що розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №244 від 16.02.1998 вказану земельну ділянку було передано у власність позивачу та його тітці ОСОБА_4; розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №1222-р від 23.11.2007 розпорядження №244 від 16.02.1998 скасовано в частині надання земельної ділянки ОСОБА_4; на теперішній час є необхідність визнання у судовому порядку розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №244 від 16.02.1998 в частині надання земельної ділянки позивачу, так як за вказаних вище обставин змінилася площа земельної ділянки, що є перешкодою для проходження процедури безоплатної приватизації земельної ділянки на стадіїї внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Ухвалами суду від 30.08.2013 за вказаним поовом відкрито провадження в адміністративній справі №827/2188/13-а, закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач письмової думки щодо суті спору суду не надав.

У судовому засіданні 12.09.2013 представники позивача заявлені вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 12.09.2013 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог законодавства, про причини неявки суд не повідомив, тому суд розглядає справу у відсутність його представника, за наявними матеріалами.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 118 Конституції України, статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Пунктом 7 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень місцевих державни адміністрацій віднесено вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Отже, місцеві державні адміністрації у відносинах з фізичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, Нахімовська районна державна адміністрація міста Севастополя у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №244 від 16.02.1998 «Про передачу у спільну часткову (спільну сумісну) власність присадибних земельних ділянок громадянам України, раніше наданих для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських будівель», зокрема, громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею площею 0,0714 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить Додаток №1 до цього розпорядження /а.с.5, 19, 20/.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 11.05.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі /а.с.18/.

Розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №1222-р від 23.04.2007 «Про скасування розпорядження Нахімовської райдержадміністрації №244 від 16.02.1998» розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №244 від 16.02.1998» скасовано відносно гр. ОСОБА_4 /а.с.6/.

Згідно зі свідоцтвом про про право на спадщину, виданим державним нотаріусом 4-ої Севастопольської державної нотаріальної контори 06.07.1989, позивачу належить 1/3 частку будинку з відповідною часткою надвірних будівель , розташованого у АДРЕСА_1 /а.с.35/.

06.07.1989 право власності на 1/3 вказаного будинку зареєстровано за позивачем Севастопольським бюро технічної інвентаризації під реєстровим №2399 /а.с.35, - оборотна сторінка/.

Згідно з договором купівлі-продажу від 24.03.2007, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив 1/3 частку житлового будинку під АДРЕСА_1 /а.с.36/.

15.06.2007 право власності на 1/3 частку вказаного будинку зареєстровано за позивачем Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради, під реєстровим №2399 /а.с.37/.

Рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополя від 25.12.2009 у справі №2-4519/09, що набрало законної сили 04.01.2010, за ОСОБА_3 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 /а.с.32-33/.

Рішенням державного кадастрового реєстратора від 16.05.2012 ОСОБА_3 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру /а.с.7/.

Як вбачається з зазначеного рішення, однією з підстав відмови є та обставина, що площа у наданих документах не відповідає площі, яка вказана у розпорядженні від 16.02.1998 №244 (відміна була тільки відносно ОСОБА_4.).

Згідно з пояснювальною запискою та Актом визначення та погодження встановлених меж земельної ділянки, які є складовою частиною технічної документації із землеустрою по встановленню меж та площі земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої по АДРЕСА_1 фактична площа земельної ділянки складає 0,0794 га /а.с.12, - оборотна сторінка, а.с.16/.

Разом з тим, у додатку №1 до розпорядження Нахімовської районної адміністрації міста Севастополя №244 від 16.02.1998 площа земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 та та ОСОБА_4, зазначена 0,0714 га /а.с.19, 20/.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до пункту 1.16 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. N 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за N 354/3647 (яка була чинною на дату відмови позивачеві у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, далі - Інструкція), технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає, зокрема, виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду.

До технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність, чи надання у постійне користування або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки (пункт 1.17 Інструкції).

Підготовчі роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку, включають, зокрема, підготовку виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність або надання у постійне користування земельної ділянки (пункт 2.2 Інструкції).

Наявність розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя від 16.02.1998 №244 «Про передачу у спільну часткову (спільну сумісну) власність присадибних земельних ділянок громадянам України, раніше наданих для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських будівель» в частині передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 з урахуванням розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №1222-р від 23.04.2007 «Про скасування розпорядження Нахімовської райдержадміністрації №244 від 16.02.1998» розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №244 від 16.02.1998», унеможливлює реалізацію позивачем свого права на приватизацію відповідної земельної ділянки, отже, таке право підлягає судовому захисту.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

При цьому, суд, враховуючи, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти постанову (іншу, ніж зазначені у абзаці першому частини другої цієї ж статті), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, вважає що захист прав позивача має бути здійсненим саме шляхом, зазначеним у позовної заяві.

Крім того суд звертає увагу позивача, що у розпорядженні Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя від 16.02.1998 №244 «Про передачу у спільну часткову (спільну сумісну) власність присадибних земельних ділянок громадянам України, раніше наданих для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських будівель», про скасування якого в частині передачі земельної ділянки просить позивач, зазначена адреса земельної ділянки як: м. Севастополь, вул. Казарського, 59.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

До адміністративного позову додана квитанція Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 1689.532.1 від 29.08.2013 про сплату судового збору у розмірі 34,41 грн. /а.с.2/. Інших судових витрат позивача під час розгляду справи судом не встановлено. Саме у вказаній сумі належить присудити позивачеві судові витрати.

В судовому засіданні 12.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 13.09.2013.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати таким, що втратило законну силу розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя від 16.02.1998 №244 «Про передачу у спільну часткову (спільну сумісну) власність присадибних земельних ділянок громадянам України, раніше наданих для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських будівель» в частині передачі земельної ділянки АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, у власність ОСОБА_3.

3. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (99004, м. Севастополь, вул. Р. Люксембург, 50, ідентифікаційний код 04055601) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров