Постанова

від 09.09.2013 по справі 801/8146/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2013 р. Справа №801/8146/13-а

(13:20) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройжилсервіс"

про стягнення 4590 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулась Інспекція з питань захисту прав споживачів АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройжилсервіс" про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4590 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм ст. 27 Закону України "Про рекламу" в частині невиконання порядку розміщення реклами, неподання інформації щодо вартості розповсюджуваної реклами.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Представник сторін у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до розділу 1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1337/20075, із змінами і доповненнями територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції). Інспекції підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція). Голови місцевих держадміністрацій координують діяльність інспекцій і сприяють їм у виконанні покладених на інспекції завдань.

Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройжилсервіс" (ЄДРПОУ 23661342) зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Керченської міської ради АРК 17.10.1995 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 641893, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, з урахування наведеного, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим складено протокол № 256 від 31.01.2013 р. за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого встановлено, що у м. Керчі продовж дороги навпроти будинку № 51 по вулиці Свердлова (де знаходиться СТО "Форсаж") розміщено рекламний носій (щит) з інформацією про СТО "Форсаж" ТОВ "Стройжилсервіс", яка направлена на формування та/або підтримку інтересу споживачів реклами до товару, зі змістом: "СТО ФОРСАЖ ВСЕ ВИДЫ РЕМОНТА МОЙКА ШИНОМОНТАЖ". Дана зовнішня реклама розповсюджена з ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розташування зовнішньої реклами, виданого Виконавчим комітетом Керченської міської ради), має місце порушення вимог пункту 44 Постанови КМ України № 2067 від 29.12.2003 р. "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами": спеціальні конструкції забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі спеціальної конструкції засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії."

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим на адресу відповідача було направлено вимогу від 31.01.2013 року за вих. № 02-03/256 про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами, або пояснення щодо неможливості надання такої інформації, договіру на виготовлення та/або розміщення реклами та узгоджений макет даного зображення, свідоцтва про державну реєстрацію, дозволу на розміщення рекламного носія, виданий Виконавчим комітетом Керченської міської ради, пояснення щодо факту порушення та інформацію про усунення порушення строком до 13.02.2013 р. Вимогою від 31.01.2013 р. було повідомлено відповідача про те, що у разі ненадання або надання завідомо неправдивої інформації про вартість розповсюдженої реклами Інспекція у відповідності до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" має право застосувати штрафні санкції; питання щодо застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 27 Закону України "Про рекламу" до ТОВ "Стройжилсервіс" за порушення вимог Закону України "Про рекламу" буде розглянуто на комісій Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 19.02.2013 р.

Дана вимога направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та отримана відповідачем 08.02.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

14.02.2013 року вхід. № 404 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим надійшли письмові пояснення відповідача від 12.02.2013 р., де відповідач вказав, що станом на 12.02.2013 року усі необхідні документи були підготовлені ТОВ "Стройжилсервіс" та знаходяться на стадії отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами Виконавчим комітетом Керченської міської ради.

19.02.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було винесене рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 81, згідно з яким на ТОВ "Стройжилсервіс" за порушення вимог ч. 6 ст. 27, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" було накладено штраф у розмірі 4590 грн. (1700 + 2890 грн).

Зазначене рішення було направлено відповідачу 22.02.2013 р. рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 27.02.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Доказів оскарження та скасування вказаного рішення сторонами не надано.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон України № 1023).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України № 1023 держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України №1023 держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

Ч. 3 ст. 5 Закону України №1023 передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон України № 270) контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами;

- Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, - щодо реклами державних цінних паперів;

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури, - щодо спорудження житлового будинку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Частиною 2 ст. 26 Закону України № 270 передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;

- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Ч. 2 ст. 8 Закону № 270 визначено, що розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку.

П.п. 9, 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

П.п. 1, 2, 3 Положення про Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1337/20075, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим надано право контролювати дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу та результати перевірок кожного суб'єкта господарювання оформляти відповідним окремим актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 року № 2067 регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

П. 44 Правил встановлено, що рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Відповідно до п. 2 Правил розміщення зовнішньої реклами надано визначення:

спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Отже, повноваження позивача отримувати необхідну інформацію від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, необхідну для здійснення ним повноважень щодо контролю прямо передбачені ст. 26 Закону України "Про рекламу".

Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим має право вимагати від ТОВ "Стройжилсервіс" надати матеріали та документи, в яких вказано вартість розповсюджуваної реклами.

Відповідно підпункту 6.1.11 пункту 6.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206 Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у сфері захисту прав споживачів мають право, зокрема подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

П. 6.5. визначено, що Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 10 пункту 2 Порядку накладення штрафів про порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 встановлено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Згідно абзацу 12 пункту 2 Порядку накладення штрафів про порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що відповідачем не були надані суду докази самостійної сплати штрафних санкцій визначених рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим № 81 від 19.02.2013 року, зазначене рішення відповідачем не оскаржувалось, мають місце правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Стройжилсервіс" штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 4590 грн.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки позивач є звільненим від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.

Постанову у повному обсязі складено 09.09.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройжилсервіс" (ЄДРПОУ 23661342, адреса місцезнаходження: 98320, АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова, б. 51) до Державного бюджету України 4590 грн. (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто гривень) штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.