Рішення

від 11.09.2013 по справі 910/15496/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15496/13 11.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сван» ДоКомунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва Простягнення 59 222,84 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Дорощук І.Є. - дов. № б/н від 17.06.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сван» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва про стягнення 59 222,84 грн.

Ухвалою від 14.08.2013 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.09.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 09.09.2013 року не з'явився, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та заяву про розгляд зазначеної справи за відсутності його представника.

Представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав відзив на позовну заяву, а в судовому засідання 09.09.2013 року надав усні пояснення по суті відзиву, в яких підтвердив наявність боргу перед позивачем,

В судовому засіданні 09.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сван» (надалі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (надалі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 48, в пункті 2.1. якого сторони передбачили, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки костюми зимові для захисту від загальних виробничих забруднень, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар, визначений у специфікації (Додаток № 1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.1. договору поставки № 48 від 18.09.2012 року сторони погодили, що номенклатура, кількість, ціна товару вказуються за погодженням сторін у специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін, та є Додатком № 1 до цього договору, його невід'ємною частиною та не може розглядатися окремо від даного договору.

Згідно з п. 3.2 договору, загальна ціна товару за договором складає 53 978,70 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата поставленого товару по даному договору проводиться покупцем протягом 30 банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію та згідно підписаної видаткової накладної.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 48 від 18.09.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сван» поставило Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва товар на суму 53 978,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВПХ0810-11 від 18.09.2012 р., актами № 1 ті № 2 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач у строки передбаченні умовами договору не оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 53 978,70 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва про стягнення 53 978,70 грн. основного боргу, 4004,16 грн. пені, 1 078,10 грн. 3% річних та 161,88 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата поставленого товару по даному договору проводиться покупцем протягом 30 банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію та згідно підписаної видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар на суму 53 978,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВПХ0810-11 від 18.09.2012 р., актами № 1 ті № 2 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач у строки передбаченні умовами договору не оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 53 978,70 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 53 978,70 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 4 004,16 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.3 договору № 48 від 18.09.2012 р. встановлено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 4 004,16 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сван» просить суд також стягнути з відповідача 1 078,10 грн. три відсотки річних та 161,88 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 078,10 грн. та 161,88 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (місцезнаходження : 03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95, код ЄДРПОУ 31806913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сван» (місцезнаходження: 61005, м. Харків, вул. Іскринська, 28-А, код ЄДРПОУ 36223382) 53 978 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 70 коп. основного боргу, 4 004 (чотири тисячі чотири) грн. 16 коп. пені, 1 078 (одна тисяча сімдесят вісім) грн. 10 коп. три відсотки річних, 161 (сто шістдесят одну) грн. 88 коп. інфляційних втрат та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.09.2013 р.

Суддя Спичак О.М.