Рішення

від 12.09.2013 по справі 902/1194/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2013 р. Справа № 902/1194/13

Провадження № 11/902/38/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в

особі структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі»

(21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174)

до : товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство

трансформаторних підстанцій»

(21000, м. Вінниця, вул. Соколова, 10, кв. 12)

про стягнення 2 777,73 грн.

при секретарі судового засідання Павловій Т.С.

за участю представників сторін:

позивача : Т. Обертюх за довіреністю № 1-143543 від 02.01.2013 року,

відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі» звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство трансформаторних підстанцій» заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 2 777,73 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18 лютого 2008 року між сторонами укладено договір № 537 про постачання електричної енергії відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язувався продавати електричну енергію відповідачу, а відповідач в свою чергу оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. З квітня 2012 року відповідач припинив надавати інформацію щодо даних розрахункового обліку, будь-яких заяв про припинення споживання електроенергії від нього не надходило, у зв'язку з чим останньому за період з травня по червень 2012 року нараховано до сплати 2 777,73 грн. вартості електричної енергії. В добровільному порядку вказана сума відповідачем не погашена, що слугувало підставою звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 23.08.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1194/13 та зобов'язано сторін надати ряд документів необхідних для вирішення даного спору.

Під час судового засідання до суду подано лист за № 1/12/09/2013 від 12.09.2013р. за підписом Лук'яна Р.Ф., в якому останній просить перенести дату судового засідання в зв'язку з терміновим відрядженням. Як свідчать матеріали справи, зокрема договір про постачання електричної енергії № 537 від 18.02.2008р., акт про використану електричну енергію за березень 2012 року, Лук'ян Р.Ф. являється керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство трансформаторних підстанцій».

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подане клопотання, заслухавши думку представника позивача щодо останнього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З аналізу наведеної норми випливає, що представником юридичної особи в суді може бути керівник чи представник за дорученням. Отже, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого представника.

Крім того суд зважає, що відповідачем не надано пояснень щодо обставин викладених в позові. Також останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. При цьому слід зазначити, що ухвалу суду останній отримав завчасно (29.08.2013р.), про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вх. 7650 від 30.08.2013р..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18 лютого 2008 року відкритим акціонерним товариством «АК Вінницяобленерго» в особі СО «Вінницькі міські електричні мережі» (позивач, за договором Постачальник), (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі»), та товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство трансформаторних підстанцій» (відповідач, за договором Споживач) укладено договір № 537 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 10 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. договору, Постачальник зобов'язується виконувати умови договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам»);

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 2 «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін»;

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Споживач зобов'язується виконувати умови Договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії» (п.п. 2.3.1., 2.3.3. договору).

Пунктом 1 додатку № 3 до договору визначено, що оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника до 05 числа розрахункового періоду 100% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням попередньої оплати.

Пунктом 3.1.1. договору встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Згідно з п.7.1. договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами п.6.20-6.21 ПКЕЕ.

На підставі підписаних відповідачем актів (рапортів) про використану електричну енергію, позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої останнім електроенергії.

Згідно з вимогами п. 6.11 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та договору про постачання електричної енергії Споживач має надавати енергопостачальнику інформацію щодо даних розрахункового обліку. У разі ненадання зазначеної інформації відповідно до вимог п. 6.39 ПКЕЕ протягом одного розрахункового періоду обсяг спожитої електроенергії визначається за середньодобовим обсягом споживання за попередній період, після чого розрахунок здійснюється за величиною дозволеної потужності.

Судом встановлено, що відповідач з квітня 2012 року припинив надавати позивачу інформацію щодо даних розрахункового обліку, будь-яких заяв про припинення споживання електроенергії від споживача не надходило. У зв'язку з цим в травні 2012 року позивачем було здійснено відповідачу нарахування по середньодобовому споживанню, а в червні - по встановленій потужності.

Всього за період з травня по червень 2012 року включно відповідачу було поставлено електричну енергію на загальну суму - 2 777,73 грн..

На момент звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію сума заборгованості відповідача складає 2 777,73 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище приписи законодавчих норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 2 777,73 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство трансформаторних підстанцій» (21000, м. Вінниця, вул. Соколова, 10, кв. 12, код ЄДРПОУ 35110915) на користь публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Вінницькі електричні мережі» (21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174, код ЄДРПОУ 25509880) 2 777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 73 коп. - боргу; 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17.09.2013р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21000, м. Вінниця, вул. Соколова, 10, кв. 12)