cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "12" вересня 2013 р. Справа № 906/905/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Шніт А.В.
Секретаря: Ковальчука Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Терехов О.Л дов. №2565-О від 16.08.2013р.;
від відповідача: Правдивець А.М. засновник (брала участь в судовому засіданні 13.08.2013р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)
до Фермерського господарства "Правда А М" (с.Вільшка, Брусилівський район, Житомирської області)
про стягнення 21690,89 грн.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2013р. оголошувалась перерва до 12.09.2013р.
Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" пред`явлено позов до Фермерського господарства "Правда А М" про стягнення 21690,89грн. з яких: 10000,00грн. заборгованість за кредитом; 7693,33грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2387,48грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 1610,08грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених в Договорі банківського обслуговування б/н від 08.06.2011р., в частині сплати позивачу коштів у встановлений договором строк.
Ухвалою господарського суду від 27.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/905/13.
10.07.2013р. за вх. №10782 на адресу суду від відповідача телеграфом надійшло повідомлення про відкладення розгляду справи.
11.07.2013р. представник позивача надав довідку від 11.07.2013р., в якій повідомляє суд, що станом на 11.07.2013р. прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 23854,78грн., вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 21690,89грн., судового збору в сумі 1720,00грн. залишаються незмінними
В судовому засіданні 11.07.2013р. судом зроблено витяг з веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є ДП "Інформаційно-ресурсний центр" щодо відповідача.
30.07.2013р. за вх. №11969 на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд перенести розгляд справи.
30.07.2013р. представник позивача надав клопотання за вх. №11983/13 від 30.07.2013р. про долучення документів до матеріалів справи.
13.08.2013р. представник відповідача надав клопотання за вх. №12740/13 від 13.08.2013р., в якому просить суд вирішити спір у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України, для надання можливості встановити суму заборгованості.
11.09.2013р. за вх. №14029 на адресу суду від відповідача надійшло повідомлення телеграфом, в якій останній просить суд перенести розгляд справи після 25.09.2013р.
12.09.2013р. представник позивача надав довідку від 12.09.2013р., в якій зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 21690,89грн.
Представник відповідача в судове засідання 12.09.2013р. не з`явився, вимоги ухвали суду від 13.08.2013р. не виконав, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 94).
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2011р. на підставі поданої заяви та картки із зразками підписів та відбитком печатки, Фермерському господарству "Правда А М" відкрито поточний рахунок (а.с. 29) для здійснення грошових операцій, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування від 08.06.2011р.
Цим підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах позивача - договорі банківського обслуговування.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).
Суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заяві про відкриття поточного рахунку та затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003060524877, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Згідно з п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.18.1.6. Умов).
Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Свої зобов'язання за договором від 08.06.2011р. позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10000,00грн., що підтверджується випискою з рахунку (а.с. 68-84).
Проте, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав.
Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 29.03.2013р. за №10311ZRCWS03R про погашення заборгованості у сумі 21263,75грн., однак вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 48-50).
За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, внаслідок укладання між сторонами Договору банківського обслуговування від 08.06.2011р., позивач та відповідач набули відповідних прав та обов'язків.
Зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати відповідачу кредитний ліміт в сумі 10000,00грн. із сплатою відсотків, а у відповідача виникло зобов'язання використати отримані кредитні кошти відповідно до умов договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору.
Відповідно до умов Договору банківського обслуговування, відповідачу було видано кредитні кошти в загальній сумі 10000,00грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку боржника за період з 08.06.2011р. по 30.07.2013р. (а.с. 68-84).
Таким чином, зазначеними матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано зобов'язання за Договору банківського обслуговування.
Відповідно до п. 3.18.4.1.3 зазначених Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними.
Як вбачається із наданих позивачем доказів, а саме: виписки з рахунку відповідача, відповідач в порушення п. 3.18.4.1.3 "Умов та правил надання банківських послуг" допустив прострочку в оплаті.
За розрахунком позивача заборгованість по тілу кредиту становить 10000,00грн. (а.с. 41).
Крім того, на підставі Договору банківського обслуговування від 08.06.2011р. за період з 02.0.2011р. по 12.04.2013р. нараховано відсотки за користування кредитними коштами на загальну суму 7693,33грн., які відповідачем не сплачені (а.с. 41).
Відповідно до п.3.18.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов).
Пунктом 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.18.4.1.4 Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п.3.18.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Пунктом 3.18.4.4 Умов встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.
Матеріали справи свідчать, що відповідач допустив порушення строків оплати, визначених Договором банківського обслуговування від 08.06.2011р., внаслідок чого за останнім виникла заборгованість по основній сумі кредиту в сумі 10000,00грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7693,33грн. та заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом в сумі 1610,08грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2387,48грн. пені, розрахунок якої наведено у доданій до позовної заяви розрахунку суми заборгованості (а.с. 41).
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до 3.18.5.1 вказаних вище Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Згідно п. 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням визначеного п.3.18.5.4 Умов порядку нарахування пені, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 1610,08грн. пені, яку нараховано за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії (винагороди за користування кредитом), є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму: 21690,89грн., з яких: 10000,00грн. заборгованості за кредитом, 7693,33грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2387,48грн. пені, 1610,08грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Сплата судового збору покладається на відповідача.
На підставі ст.ст. 11, 509 ,ч.1 ст.626, ч.3 ст.639, 1054 ЦК України, ч.1 ст.216 ГК України, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Правда А М", 12631, Житомирська область, Брусилівський район, вул. Леніна, 30, ідентифікаційний код 37380951 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570 - 21690,89грн., з яких: 10000,00грн. заборгованості за кредитом, 7693,33грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2387,48грн. пені, 1610,08грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.09.13
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - до справи;
2 - відповідачу (рек. з пов.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2013 |
Оприлюднено | 18.09.2013 |
Номер документу | 33520580 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Шніт А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні