Постанова

від 12.09.2013 по справі 919/483/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Справа № 919/483/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Антонової І.В.,

Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Севастопольська міська рада;

відповідача: Авдєєв Олексій Іванович (повноваження перевірені), наказ № б/н від 20.05.08, в.о. директора, товариство з обмеженою відповідальністю "Фурор";

третьої особи: не з'явився, Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Щербаков С.О.) від 26 червня 2013 року у справі №919/483/13

за позовом Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор" (вул. Ген. Лебедя, 2, кв. 49,Севастополь,99055)

третя особа: Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

Севастопольська міська Рада звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор", в якій просила суд змінити умови договору оренди земельної ділянки від 03.05.2006, реєстраційний номер 040665900087, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши пункти Договору у відповідній редакції, зазначеній у позовній заяві:

Преамбулу договору викласти у наступній редакції:

"Севастопольська міська Рада, іменована надалі - орендодавець, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 3, в особі голови міської Ради Дойнікова Юрія Васильовича, який діє на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 16.11.2010 №4, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про оренду земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1343 (зі змінами та доповненнями), з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю "Фурор", іменоване надалі - "Орендар", ідентифікаційний код юридичної особи: 32987749, в особі директора Авдеева Олексія Івановича, діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали даний договір про наступне"

Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

" 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

871136,00 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча сто тридцять шість грн. 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1647-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 20.02.2012 року;

Розділ 3 договору викласти у наступній редакції:

" 3. Строк дії договору

3.1. Договір укладений строком на 25 років.

3.2. По закінченню строку, на який укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконує зобов'язання у відповідності з умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).

3.3. Орендар, який має намір скористуватись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця у встановленому порядку не пізніше ніж за два місяці до спливу строку дії договору оренди землі.

3.4. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості відносно орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється."

Розділ 4 договору викласти у наступній редакції:

" 4. Оренда плата та порядок розрахунків

4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою до 07.02.2012 встановлюється відповідно до п. 5.1. ст. 288 Податкового кодексу України у розмірі: 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 07.02.2012 встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) у розмірі 5% (п'ять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням його цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формах, які заповнюються під час укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.

4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- на період з 01.01.2012 до 07.02.2012:

8711136,00 х 0,03 * 2 : 366 х 37 = 5283,94 грн;

- на період з 07.02.2012:

871136,00 х 0,05 = 43556,80 грн.

4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується згідно з п. 4.6. даного договору.

4.5. Орендна плата за землю оплачується орендарем у строки та порядку, визначених Податковим кодексом України.

4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до першого лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.

Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем у відповідності з умовами даного договору та вимогами чинного законодавства та погоджується орендодавцем.

У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється відповідно до знову затвердженої Методики.

4.7. У строк до 20 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, надається орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

4.8. У разі порушення строків освоєння (забудови) орендованої земельної ділянки, визначених проектною документацією та встановлених у договорі оренди, річна орендна плата до моменту введення до експлуатації об'єкту капітального будівництва, передбаченого даним договором, стягується у трикратному розмірі, але не більш ніж 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.9. Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;

- зміни розміру земельного податку, збільшення цін та тарифів нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Періодичність перегляду: рішення про зміни, вказані у пункті 4.9., має бути прийнято до 15 липня року, який передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.

4.10. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.

4.11. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні у поточному році.

4.12. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.

4.13. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України."

Пункт 5.5. викласти у наступній редакції:

" 5.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужене орендарем іншим особам, внесено у статутний фонд, передано у заставу."

Пункт 9.1.1. розділу 9 договору доповнити пунктом ж) наступного змісту:

"ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються."

Підпункт б) пункту 9.2.2. розділу 9 договору викласти у наступній редакції:

"б) виконувати зобов'язання землекористувача у відповідності з умовами даного договору, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України."

Пункт 9.2.2. розділу 9 договору доповнити пунктами р), с), т) наступного змісту:

р) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати орендодавцю копію документа, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування і т. ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування права користування земельною ділянкою набувачу об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;

с) повідомляти орендодавця про зміну своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та ін., у десятиденний термін;

т) здійснювати оплату послуг з винесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього."

Пункт 12.4 розділу 12 викласти у наступній редакції:

" 12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);

- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;

- систематичної несплати орендної плати (протягом 3 місяців);

- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;

- порушення строків будівництва, встановлених даним договором без згоди орендодавця;

- передача чи відчуження права оренди третім особам."

Пункт 12.5. розділу 12 викласти в наступній редакції:

" 12.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору".

Решту пунктів договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 03.05.2006 за №0440665900087, залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю умов договору вимогам законодавства в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру і порядку її сплати.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 червня 2013 року у справі №919/483/13 позов задоволено частково.

Змінено умови укладеного між Севастопольською міською Радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Фурор" договору оренди земельної ділянки від 20.03.2006 року, зареєстрованого 03.05.2006, реєстраційний номер 040665900087, виклавши пункти договору у новій редакції, запропонованій позивачем:

Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

" 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

871136,00 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча сто тридцять шість грн. 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1647-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 20.02.2012 року."

Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:

" 4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Пункт 4.2. договору викласти у наступній редакції:

" 4.2. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

871136,00 х 0,05 = 43556,80 грн."

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор" на користь Севастопольської міської Ради .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавчі зміни земельного податку та розміру нормативної грошової оцінки, призвели до зміни орендної плати, що у свою чергу передбачено спірним договором оренди землі, а тому вимоги позивача про внесення відповідних змін, щодо орендної плати за спірним договором є обґрунтованими.

Крім цього, суд першої інстанції посилаючись на Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні", на норми Податкового та Цивільного законодавства, дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди землі, оскільки акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, які є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, а тому є підстави для перегляду розміру орендної плати, та внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

В частині відмови в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведено їх обґрунтованість.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Фурор" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції в частині зміни пунктів 2.3, 4.1 і 4.2 договору оренди земельної ділянки, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте рішенням судом першої інстанції суперечить нормам процесуального та матеріального права.

Зокрема заявник апеляційної скарги зазначає, що посилання суду першої інстанції на рішення Севастопольської міської Ради №2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" суперечить нормам Податкового законодавства, зокрема пункту 271.2 статті 271 зазначеного Кодексу.

Також змінючи суму орендної плати суд першої інстанції порушив норми діючого законодавства, що виявляється у відсутності взаємної погодженості сторін за договором щодо зміни орендної плати.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 липня 2013 року, відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Фурор" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 26 червня 2013 року у справі №919/483/13, прийнято апеляційну скаргу до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 19 серпня 2013 року, у складів колегії суддів: головуючий суддя: Латинін О.А., судді: Заплава Л.М., Сікорська Н.І.

У зв'язку з відпусткою судді Сікорської Н.І. її на підставі розпорядження керівництва суду від 19 серпня 2013 року замінено на суддю Проценко О.І.

У розгляді справи неодноразово оголошувалась перерва.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року, розгляд апеляційної скарги був відкладений на 12 вересня 2013 року.

12 вересня 2013 року за розпорядженням керівництва суду, у зв'язку з відпусткою судді Заплава Л.М. та відрядженням судді Проценко О.І. їх замінено на суддів: Антонову І.В. та суддю суддю Фенько Т.П.

В судовому засіданні 12 вересня 2013 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, представник позивача та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

20 березня 2006 року між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фурор" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №4159 від 14.12.2005 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового комплексу, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Проспект Жовтневої революції 48 "А", адреса уточнена на підставі довідки УГ та А №435/5-2 від 01.03.2006 (арк.с. 23-32).

Згідно з пунктом 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0700 га.

Відповідно до пункту 2.3. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає:

а) на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію 84516,00 грн., що підтверджується довідкою про оцінку земельної ділянки №2953/1, виданої Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів від 06.03.2006;

а) на наступний період 422580 грн., що підтверджується довідкою про оцінку земельної ділянки №2952/1, виданої Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів від 06.03.2006 року.

Пунктом 3.1 договору визначено, що він укладений строком на 25 років.

Пунктом 4.1. договору сторони обумовили, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради № 1348 від 14.10.2003 року (в редакції 10.10.2006) у розмірі 2,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пункт 4.2. договору встановлював, що розмір річної орендної плати за користування земельною згідно з розрахунком складає:

на період будівництва - 84516*0,025 = 2112,90 грн.

на наступний період: 422580 * 0,025 = 10564,50 грн.

Відповідно до пункту 4.8. договору розмір орендної плати переглядається у випадках : зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в тому числі внаслідок інфляції та індексації, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом складеним за участю Орендодавця, в інших випадках передбачених Законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4.2 договору в редакції Додаткової угоди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 22.02.2009 від дати прийому-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше 22.02.2009 від дати прийому-передачі земельної ділянки. У разі внесення змін в даний договір в частині збільшення строку будівництва, відповідні зміни вносяться також в п.4.2. Договору.

Підпунктом г) пункту 9.2.2 договору, в редакції додаткової угоди про внесення змін до даного Договору від 27.03.2008 передбачалось, що почати освоєння земельної ділянки та завершити забудову згідно з передбаченим у пункті 5.2. договору цільовим призначенням до 22.02.2009 з моменту підписання акту прийому-передачі земельної ділянки. При цьому, якщо у належним чином затвердженої проектної документації передбачений інший строк будівництва, то за клопотанням Орендаря в договір вносяться відповідні зміни у частині збільшення цього строку.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 22.03.2006 був засвідчений факт передання орендованої земельної ділянки відповідачу (арк.с. 33).

Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні розмірів орендної плати договорів оренди землі з урахуванням внесених змін, зокрема рішенням Севастопольської міської Ради від 13.02.2008 за № 3701, встановлені розміри орендної плати (арк.с. 73-78).

20.12.2011 Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" (арк.с. 39).

07.02.2012 Севастопольською міською Радою прийнято рішення №2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" (арк.с. 40).

На виконання зазначених рішень, Севастопольською міською Радою на адресу відповідача - ТОВ "Фурор" був надісланий проект додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 03.05.2006 №040665900087. Однак, ТОВ "Фурор" з проектом додаткової угоди не погодилось та направило на адресу позивача відповідне повідомлення (арк.с. 41, 49-50).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до господарського суду із відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з недосягненням згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, статті 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, вста новлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самовряду вання.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Статтею 271 Податкового кодексу України закріплено, що базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За умовами статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 статті 15 цього закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі змінюється і розмір орендної плати за землю.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що циві льні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Згідно частин першої та третьої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 року за №1348 була затверджена Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні договорів оренди землі. Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №3701 від 13.02.2008 (тобто після укладення договору) був викладений у новий редакції розділ 3 додатку до рішення Ради №1348. Зокрема розмір орендної плати за земельні ділянки, на яких розташовані торговельні комплекси встановлений у розмірі 5 %. (арк.с. 75).

Пунктом 1.3 рішення Ради №2318 від 07.02.2012 було передбачено, що за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди.

20.11.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення №2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію". Згідно із зазначеним рішенням було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, нормативну грошову оцінку земель в адміністративних межах міста Севастополя введено в дію з 01.01.2012 року, Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі зобов'язано забезпечити надання виписок з технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 1 рішення Севастопольської міської Ради № 2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" від 07.02.2012 третю особу зобов'язано після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку внести відповідні зміни в діючи договори.

В матеріалах справи наявні погоджені між сторонами розрахунки розміру орендної плати на 2012-2013 роки, згідно з якими нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2012, згідно з витягом №1647-3.1/5 від 20.02.2012 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки була встановлена у розмірі 871136,00 грн. (арк.с. 128-129)

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що з 01.01.2012 повинна була діяти нормативна грошова оцінка згідно з витягом №1647-3.1/5 від 20.02.2012 року.

Більш того, відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків розміру орендної плати за 2012-2013 роки, письмових пояснень відповідача, викладених у відзиві на позов, орендна плата у ці періоди визначалась та сплачувалась саме виходячи із вищевказаного витягу, а саме з 01.01.2012 року (арк.с.128-129).

До того ж, слід зазначити, що відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Згідно статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до частини першої статті 641 Цивіль ного кодексу України пропозиція щодо зміни істотних умов договору повинна містити істотні умови договору.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Як вказувалось вище, відповідно до пункту 4.8. договору розмір орендної плати переглядається у випадках : зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в тому числі внаслідок інфляції та індексації, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом складеним за участю Орендодавця, в інших випадках передбачених Законом.

Отже, умови договору оренди не виключають мож ливості зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачивши більшу суму орендної плати.

При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які за цікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турбо тливості та обачності, які від нього вимагалися, тому що зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом.

Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі.

В даному договорі не визначено, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто, одночасно є певні умови, з якими закон, а саме частина друга статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує мож ливість зміни договору за рішенням суду.

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою дого вору оренди землі.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, законодавчі зміни земельного податку та розміру нормативної грошової оцінки, призвели до зміни орендної плати, що у свою чергу передбачено спірним договором оренди землі, а тому вимоги позивача про внесення відповідних змін, щодо орендної плати за спірним договором є обґрунтованими.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 ЦК України).

А тому наявні підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законодавством, як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судом, а відтак і наявність у позивача права вимагати від відповідача приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Також, суд звертає увагу на позицію Вищого господарського суду України викладену в пункті 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Проте, в ході розгляду справи, суду апеляційної інстанції не були надані відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, докази скасування або визнання недійсними рішень Севастопольської міської Ради № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" та рішення №2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя", у зв'язку з чим, вказані рішення є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Позицію, аналогічну вищенаведеної викладає Верховний суд України у постановах від 06.12.2010 у справі №2-1/10068-2008 та у справі №27/15-10 від 27 грудня 2010 року.

Відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття Севастопольської міської Ради № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" та рішення №2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" є підставою для внесення змін в договір про оренду землі щодо орендної плати за землю з урахуванням змін у нормативно грошовій оцінки земельної ділянки з відповідного періоду.

Таким чином судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності внесення змін до пунктів 2.3, 4.1, 4.2, договору у редакції запропонованій позивачем, а саме:

Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

" 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

871136,00 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча сто тридцять шість грн. 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1647-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 20.02.2012 року."

Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:

" 4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Пункт 4.2. договору викласти у наступній редакції:

" 4.2. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

871136,00 х 0,05 = 43556,80 грн."

Разом з тим, судова колегія погоджується із судом першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача про те, що розмір орендної плати повинен застосовуватись з 07.02.2012 року.

Висновки щодо необґрунтованості та недоведеності суду першої інстанції стосовно інших позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає вірними.

Що стосується позовних вимог щодо змін до розділу 3 та пунктів 4.2., 4.4, 4.5., 4.6., 4.7, 4.8., 4.9-4.12, пунктів 5.4. та 5.5., підпункту ж) пункту 9.1.1, підпунктів б), р) с), т) пункту 9.2.2, пункту 12.5 слід зазначити таке.

Відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. та 1.5 рішення Ради №2318 управління було зобов'язано:

- після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку, затвердженою рішенням Севастопольської міської Ради №2163 від 20.12.2011, внести відповідні зміни до діючого договору оренди земельних ділянок (п. 1.1);

- за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди (п.1.3);

- направити на адресу орендарів пропозиції про намір внести зміни до договорів земельних ділянок (п.1.5.).

Згідно з рішенням Ради № 4308 було вирішено внести в Договір зміни, а саме пункт 4.1 Договору викласти в новий редакції.

Таким чином, Севастопольською міською Радою були прийняті рішення щодо внесення змін лише до пунктів 2.3. та 4.1 договору. Рішення щодо внесення змін до інших пунктів договору не приймалось, а тому підстав для внесення відповідних змін до договору не вбачається.

Прийняте рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 року "Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради №1343 від 14.10.2003 року "Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення", яким був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки не може бути підставою для внесення змін, оскільки цим рішенням не вирішувалось питання щодо приведення діючих договорів до відповідності із затвердженим примірним договором.

Разом з тим, посилання позивача на внесення змін до статей 120 та 140 Земельного кодексу України як на підставу для безумовного доповнення договору підпунктами с) та т) пункту 9.2.2, судова колегія не приймає їх до уваги, вищезазначені норми права не регламентують питання зміни реквізитів сторін у договорі та внесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди до реєстру, а тому не можуть бути підставою для внесення цих змін до договору.

Стосовно внесення змін до пункту 12.4 розділу 12, судова колегія також погоджується із висновками суду першої інстанції щодо його невідповідності статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Що стосується позовних вимог щодо внесення змін до преамбули договору, то судова колегія вважає, що в преамбулі договору встановлюються установчі дані та реквізити сторін, зміст преамбули договору не змінює обсяг прав та обов'язків сторін за існуючим договором, а тому внесення змін до преамбули не вплине на зміну зобов'язань сторін за цим договором та сторони не позбавлені права додатково повідомити один одного у разі зміни документів або реквізитів, на підставі яких діє та чи інша сторона, тому не має потреби вносити таки зміни у судовому порядку.

Щодо доводів апеляційної скарги, що посилання суду першої інстанції на рішення Севастопольської міської Ради №2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" суперечить нормам Податкового законодавства, зокрема статті пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України не приймається до уваги судової колегії, у зв'язку з наступним.

Так відповідно до пункту 271.2. статті 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Проте судова колегія звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що як на момент прийняття рішення №2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" так і на момент звернення із відповідним позовом зазначена стаття відповідної норми не містила.

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент прийняття рішень Севастопольською міською Радою № 2163 та № 2318, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 288.7. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи вищезазначені норми права та те, що нова нормативна грошова оцінка землі в адміністративних межах міста Севастополя введена у дію з 01.01.2012 року, вона повинна діяти для усіх землекористувачів саме з цієї дати.

Стосовно доводів скаржника про відсутність взаємної погодженості сторін щодо зміни розміру орендної плати, судова колегія зазначає, що за приписами статті 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як було встановлено законодавчі зміни земельного податку та розміру нормативної грошової оцінки, призвели до зміни орендної плати, що у свою чергу є істотною умовою договору, однак у зв'язку із відмовою відповідача укладати договір із відповідними змінами з урахуванням вищенаведених норм позивач звернувся до суду, оскільки сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Інші доводи апеляційної скарги не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються на припущенні та повністю спростовуються матеріалами справи, в ході розгляду справи у апеляційній інстанції не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято у відповідності із нормами матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 червня 2013 року у справі №919/483/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді І.В. Антонова

Т.П. Фенько

Розсилка:

1.Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фурор" (вул. Ген. Лебедя, 2, кв. 49,Севастополь,99055)

3.Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

4.Господарський суд АР Крим (вул.Р.Люксембург/Річна,29/11,м.Сімферополь,АРК,95000)