Ухвала

від 03.09.2013 по справі 2а-6177/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6177/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю: Федорової Г.Г., Бєлової Л.В., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю., представника апелянта - Крикунова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ЛЖПІ Київської області ДПС від 03.12.2012 року № 2886/0000082210.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фаст Лейн» є юридичною особою, зареєстрованою 23.11.2010 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області.

У період з 01.11.2012 року по 09.11.2012 року службовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фаст Лейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Майн Комп» за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, в ході проведення якої було встановлено порушення позивачем абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 14 569,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 4325/22-1/37381913/189 від 16.11.2012 року, на підставі якого Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС були прийнято податкове повідомлення-рішення № 2886/0000082210 від 03.12.2012 року, яким ТОВ «Фаст Лейн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 854,00 грн., з яких: 14 569,00 грн. - за основним платежем та 7 285,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України).

Дослідженням матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що 01.09.2011 року між ТОВ «Фаст Лейн» (замовник) та ТОВ «Майн Комп» (виконавець) було укладено договір № 10/1 про створення програмного забезпечення, відповідно до якого ТОВ «Фаст Лейн» доручає, а ТОВ «Майн Комп» зобов'язується розробити та передати ТОВ «Фаст Лейн» у власність програмне забезпечення згідно з технічних завданням замовника, у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2 Договору, загальна вартість робіт (ціна договору) складає 102 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 17 000,00 грн. Розрахунки за виконані роботи проводяться по завершенню виконання робіт, створенню програмного забезпечення та передачі його ТОВ «Фаст Лейн» на підставі акту виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання договору про створення програмного забезпечення № 10/1 від 01.09.2011 року позивачем були надані акт виконаних робіт від 30.09.2011 року, податкова накладна № 1 від 30.09.2011 року на суму 102 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17 000,00 грн. та виписки по особовим рахункам за 21.10.2011 року.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті виконаних робіт від 30.09.2011 року відсутня інформація про: кількісні та якісні показники, технічні одиниці, місце надання послуг, осіб - отримувачів послуг тощо.

Документів чи матеріальних носіїв, які б документували, підтверджували або відтворювали факт надання ТОВ «Майн Комп» послуг по розробленню програмного забезпечення матеріали справи не містять, апелянтом надано не було.

Крім цього, з акту перевірки позивача вбачається, що згідно акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.12.2011 року № 1647/23-2/37449227 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Майн Комп» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року та інформаційних баз даних ДПС України «РПП», АРМ «Облік», АРМ «TTAAXX», «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» відповідальними за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Майн Комп» були: засновник, директор та головний бухгалтер ОСОБА_6.

Згідно бази даних АІС «Податки» основні засоби у підприємства відсутні. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Майн Комп», за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року, згідно звітності поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва, склала 1 особа. Згідно Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкові декларації з травня 2011 року по вересень 2011року подавались до ДПІ у Печерському районі м. Києва від імені ОСОБА_6, в тому числі і подані 20.10.2011 року податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додаток 5 до декларації за вересень 2011 року.

При цьому, згідно висновку спеціаліста № 816 від 09.10.2011 року, складеного старшим експертом сектора з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Печерського РУ відділу організації роботи з ТКЗ ОВС Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві капітаном міліції Кононченко С.А., підписи на деклараціях ТОВ «Майн Комп» з податку на додану вартість та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень, червень, липень, серпень 2011 року виконані не директором ОСОБА_6, а іншою особою.

Крім того, згідно пояснень директора ТОВ «Майн Комп» ОСОБА_6 від 14.11.2011 року, він ніяких договорів та бухгалтерських документів не підписував, звітність ніколи не складав та до ДПІ не подавав, контрактів, актів виконаних робіт, податкових накладних, декларацій з ПДВ, декларацій на прибуток підприємства не підписував, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності Товариства не мав, довіреностей на проведення господарських операцій не виписував. ТОВ «Майн Комп» господарських операцій не здійснювало.

Також, ТОВ «Майн Комп» перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно абз. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати, покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну».

Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредит та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1401/18696 (який діяв на 30.09.2011 року) , всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Формою податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1401/18696, передбачено наступні реквізити: підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна № 1 від 30.09.2011 рок, отримана ТОВ «Фаст Лейн» від ТОВ «Майн Комп» виписана та підписана невідомою особою, а саме: ОСОБА_8, в той час, як було встановлено колегією суддів директором та головним бухгалтером ТОВ «Майн Комп» у вересні 2011 року був ОСОБА_6.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, апелянтом не було доведено правомірності заявлених вимог та не надано доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято в порушення норм діючого законодавства.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн».

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України .

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Л.В. Бєлова В.Ю. Ключкович

Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2013 року.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Бєлова Л.В.

Ключкович В.Ю.