Ухвала

від 10.09.2013 по справі 2а-12633/12/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12633/12/0170/5

10.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-12633/12/0170/5 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.05.13

за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Місхор" ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул.Алупкінське шосе, буд.9, смт Кореїз, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98670)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул.Васильєва, буд.16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2013 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Місхор" ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 29.10.2012 року № 0005062301 та № 0005072301; стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Місхор» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 344,14 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 10.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим у період з 08.10.2012 протягом п'яти робочих днів проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Місхор» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 02650860) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток на податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (ЄДРПОУ 32841299), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693441), ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441), фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Під час перевірки використана інформація перевірок контрагентів ДП «Клінічний санаторій «Місхор», а саме КП «Альянс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», фірма «Капітель Плюс» в рамках кримінальної справи.

Звірками встановлені факти формування податкового кредиту від постачальників, які мають ознаки «фіктивності». Враховуючі дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Отже, внаслідок фіктивності угод, укладених ДП «Клінічний санаторій «Місхор» з контрагентами, документи, складені за наслідками таких угод, не можуть вважатися первинними документами для цілей податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Водночас, за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток, а також до складу податкового кредиту.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 2069/22-01/02650860/202 від 19.10.2012 року (т.1 а.с.23-67).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 29.10.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.19,21), №0005062301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 19119,00 грн., у тому числі 15294,00 грн. за основним платежем та 3825,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0005072301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 15295,00 грн., у тому числі 12235,00 грн. за основним платежем та 3060,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щовідповідач безпідставно нарахував позивачеві податкові зобов'язання, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентом та як наслідок, безпідставно виніс податкове повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до п.3.1 ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

При цьому, під валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст. 5 Закону).

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, зі змісту норм Закону України «Про податок на додану вартість» слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства засновані на тому, що позивач не мав права оподатковувати господарські операції з контрагентами КП «Альянс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», фірма «Капітель Плюс», оскільки вказані правочини є нікчемними та свідчать про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

26.02.2009 між КП «Альянс» (продавець) та ДП «Клінічний санаторій «Місхор» (покупець) укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.68), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає продукти харчування.

Крім того, 21.06.2010 року між ДП «Клінічний санаторій «Місхор» (замовник) та ПП «Кримспецтехнолоджи» (виконавець) укладено договір № 74 про надання послуг (т.1 а.с.77-78). Відповідно до умов вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги по ремонту електродвигунів.

Між ДП «Клінічний санаторій «Місхор» (замовник) та Фірма «Капітель-Плюс» (виконавець) 20.03.2009 року укладено договір №9, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з організації концертних та шоу-розважальних програм (т.1 а.с.81).

Також, між ДП «Клінічний санаторій «Місхор» (замовник) та Фірма «Капітель-Плюс» (виконавець) 01.03.2010 укладено договір №254, відповідно до умов якого замовник доручає, в виконавець зобов'язується надати послуги з організації шоу-концертних програм, оформлювальних робіт, піротехнічних шоу (т.1 а.с.88).

Матеріали справи також вказують на те, що ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» на замовлення ДП «Клінічний санаторій «Місхор» були надані послуги з ремонту електродвигунів (т.2 а.с.117-119).

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 2589/2590, проведеної за матеріалами справи №2а-12633/12/0170/5 (т.2 а.с.2-12) підтверджено фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей (послуг) позивачем від контрагентів КП «Альянс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», фірма «Капітель Плюс» на загальну суму 61171,45 грн., ПДВ - 12234,28 грн., всього з ПДВ - 73405,73 грн. за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, оплата позивачем у повному обсязі товарів (послуг), отриманих від контрагентів КП «Альянс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», фірма «Капітель Плюс» за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року на загальну суму 61171,45 грн., ПДВ - 12234,28 грн., всього з ПДВ - 73405,73 грн., подальше використання в господарській діяльності позивача товарів (робіт, послуг), отриманих від контрагентів КП «Альянс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», фірма «Капітель Плюс» товарно-матеріальних цінностей в сумі 61171,45 грн.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на те, що угоди, укладені позивачем з названими контрагентами мають ознаки «нікчемності», колегія суддів зазнача.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.13 у справі № 2а-12633/12/0170/5 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.13 у справі № 2а-12633/12/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко