ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/9889/13 09.09.13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфсистеми"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ед-Ворлд Прінт"
про: стягнення 9.844,12 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Токаренко І.Г. - за довіреністю від 26.07.2013 року № б/н.
відповідача: не з'явилися.
С У Т Ь С П О Р У :
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки в повному обсязі не оплатив поставлену позивачем продукцію - витратні матеріали для виробництва поліграфічної продукції на підставі виставлених до оплати рахунків-фактур та підписаних видаткових та податкових накладних. Станом на дату звернення до суду з позовом основний борг відповідача становить 8840,00 грн., 13,98 грн. - інфляційні нарахування, 90,14 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 порушено провадження у справі № 910/9889/13. Розгляд даної справи судом неодноразово відкладався.
Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2013р. позовні вимоги в повному обсязі підтримав, обґрунтовуючи доводами викладеними в позовній заяві та доказами наявними в матеріалах справи.
Відповідач " своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив. Оскільки ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення судового розгляду направлені відповідачу на адресу місцезнаходження зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому відповідно до ст. 64 ГПК України вважається, що адресат належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ).
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 09.09.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфсистеми" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Ед-Ворлд Прінт" товар - витратні матеріали для виробництва поліграфічної продукції, загальна вартість якого становить 8840,00 грн., що підтверджується виставленими до оплати відповідачу рахунками-фактур та накладними №1667654/1 від 18.10.2012р. на суму 1500,00 грн., №1667720/1 від 19.10.2012р. на суму 1500,00 грн., №1668119 від 25.10.2012р. на суму 1500,00 грн., №1669048/1 від 08.11.2012р. на суму 1500,00 грн., №1669772/1 від 20.11.2012р. на суму 700,00 грн., №1672774/1 від 16.01.2013р. на суму 2200,00 грн.
Товар отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреностей, що також підтверджується зазначеними вище первинними бухгалтерськими документами.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Таким чином, між сторонами даного спору мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки.
Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна.
У рахунках-фактурах та у видаткових накладних сторонами визначено предмет (товар) та його ціну.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Судом враховується, що позивачем поставлено відповідачу на основі усної домовленості товар на суму 8840,00 грн., що підтверджується виставленими до оплати відповідачу рахунками-фактур та накладними №1667654/1 від 18.10.2012р. на суму 1500,00 грн., №1667720/1 від 19.10.2012р. на суму 1500,00 грн., №1668119 від 25.10.2012р. на суму 1500,00 грн., №1669048/1 від 08.11.2012р. на суму 1500,00 грн., №1669772/1 від 20.11.2012р. на суму 700,00 грн., №1672774/1 від 16.01.2013р. на суму 2200,00 грн.
У рахунках-фактур визначено, що останні дійсні один банківський день, враховуючи день виписки.
Відповідач частково оплатив отриманий товар у сумі 60,00 грн. Залишок заборгованості склав 8840,00 грн.
Отже, виходячи з наведеного вище, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином позивачем доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у сумі 8840,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Таким чином, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач звернув до відповідача вимоги щодо застосування до останнього відповідальності передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням норм чинного законодавства позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 90,14 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 13,98 грн.
Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що заявлені суми нараховані обґрунтовано, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ед-Ворлд Прінт" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 36946245, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфсистеми" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 37514607) основний борг у розмірі 8840,00 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.), інфляційні нарахування у розмірі 13,98 грн. (тринадцять грн. 00 коп.), 3% річних у розмірі 90,14 грн. (дев'яносто грн. 14 коп.), 1720,50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16 вересня 2013 року.
Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2013 |
Оприлюднено | 18.09.2013 |
Номер документу | 33530758 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні