Ухвала

від 09.09.2013 по справі 918/814/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2013 р. Справа № 918/814/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відкритий лист" (м.Київ, пр.Московський, 6, код ЄДРПОУ 30530934)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості в сумі 13 063,72 грн.

Представники:

від позивача : представник не з'явився;

від відповідача : представник не з'явився;

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 Господарського процесуального кодексу (далі-ГПК України) відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Відкритий лист" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 13 063 грн. 72 коп.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Рівненської області №01-07/196/2013 від 12 червня 2013 року, в зв'язку з прийняттям Постанови Верховної Ради України №2194а-1 від 06.06.2013 року "Про обрання суддів", яка набула чинності з моменту прийняття, відповідно до якої суддю Мамченко Ю.А. обрано суддею Рівненського апеляційного господарського суду, та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/814/13, справу передано на розгляд судді Павлєнку Є.В..

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Рівненської області №01-07/263/2013 від 05 липня 2013 року, в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Павленка Є.В. у період з 01.07.2013 року по 26.07.2013 року (наказ господарського суду Рівненської області № 241 від 11.06.2013 року) та на підставі пункт із 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/814/13, справа передана на розгляд судді Качуру А.М.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 26 липня 2013 року позивач подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, поштове повідомлення з інформацією про місце дату та час розгляду справи повернулось до суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання", вказане повідомлення було направлене на адресу зазначену позивачем в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: АДРЕСА_1.

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись статтею 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення судом встановлено та досліджено зокрема такі обставини:

18 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Відкритий лист" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Відкритий лист") (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (надалі - Договір), відповідно до предмету якого продавець передає у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти від продавця листівки або інший товар і здійснює за них оплату в строки й у порядку, передбаченими цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, кількість і номенклатура товару відображається в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна товару визначається у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

У відповідності до пунктів 4.1. та 4.2. Договору, покупець розраховується із продавцем за поставлений за Договором товар після його реалізації кожні 30 днів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних №РНк-002045 від 29.01.2010 року, №РНк-003757 від 18.02.2010 року, №РНк-005507 від 01.04.2010 року, №РНк-005507 від 01.04.2010 року, №РНк-005557від 07.04.2010 року, №РНк-006061 від 20.04.2010 року (а.с. 17-21) позивач поставив а відповідач отримав товар на загальну суму 10960,08 грн.

Відповідно до пункту 5.1. договору, даний договір вступає в дію з моменту підписання обома сторонами й діє до 31 грудня 2008 року. Договір автоматично пролонгується до 31 грудня 2009 року, якщо жодна із сторін у письмовій формі не довела до відома іншої свої наміри про припинення цього договору.

Доказів продовження дії договору від 18 вересня 2008 року позивач суду не надав, таким чином суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 18 вересня 2008 року припинив свою дію 31 грудня 2009 року, а відтак товар поставлений згідно наявних в справі видаткових накладних, а не відповідно до умов договору купівлі-продажу від 18.09.2008 року.

Щодо посилань позивача про наявність боргу у відповідача перед станом на 23.10.2009 року в розмірі 2114,28 грн. суд зазначає, що позивачем не надано будь-яких належних доказів, на підтвердження наявності вказаного боргу, наданий суду акти звірення взаємних розрахунків не може слугувати доказом наявності боргу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 року, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами. Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Подані позивачем та досліджені судом акти звірки взаєморозрахунків складені станом на 23.10.2009 р. та 31.05.2010 р. таким вимогам не відповідають.

За таких обставин, акти звірки взаєморозрахунків не можуть бути належним доказом в підтвердження здійснення господарської операції. Крім того, акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні вищевказаного Закону та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.

Таким чином наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.17-21) підтверджується передача позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей в сумі 10960,08 грн.

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок (а.с. 76-80) відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 2450,60 грн. проте станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 8509,48 грн.

Водночас, судом не встановлено наявності у позивача права зараховувати оплату за отриманий товар в рахунок сплати заборгованості по невиконаних зобов'язаннях за попередні періоди.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу нараховано відповідачу 1482,32 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 952,64 грн., проте здійснивши перерахунок з суми заборгованості 8509,48 грн. суд вважає, що до задоволення підлягають інфляційні втрати за період червень 2010 р. - квітень 2013 р. в сумі 842,44 грн., та 3% річних за період 31.05.2010 р. по 27.05.2013 р. в сумі 764,45 грн.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8509,48 грн. основного, боргу інфляційних втрат в сумі 842,44 грн., та 3% річних в сумі 764,45 грн. є доведеними, відповідачем не спростованими а відтак підлягають до задоволення з пропорційним покладенням на сторін витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відкритий лист" (04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 6, код ЄДРПОУ 30530934) - 8509,48 грн. основного боргу, інфляційних втрат в сумі 842,44 грн., 3% річних в сумі 764,45 грн. та 1357,13 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити. Судові витрати в частині 363,37 грн. судового збору залишити за позивачем.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.