Рішення

від 16.09.2013 по справі 920/958/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.2013 Справа № 920/958/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат", м. Житомир,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодикон",

м. Суми,

про стягнення 122 915 грн. 25 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - представник Ярмоліцький А.О. (довіреність від 11.06.2013року);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Вдовенко Д.В.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 122 915 грн. 25 коп., в тому числі 76 664 грн. 23 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № 321 від 30.05.2011 року, 28 906 грн. 89 коп. 25% річних відповідно до п. 5.1 договору, 17 344 грн. 13 коп. пені відповідно до п. 5.1 договору.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Позивач, на виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 15.08.2013року, подав докази на підтвердження розрахунку пені та 25 % річних (супровідний лист № 294-юр від 13.09.2013року).

Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу 19.08.2013року поштового відправлення.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № 321 від 30.05.2011 року, позивач зобов'язується передати у встановлені договором строки продукти харчування відповідачу, а останній, в свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами договору.

Згідно з п. 2.13 договору, остаточна кількість, асортимент, ціна та вартість кожної партії поставленого товару визначається у видатковій (товарно-транспортній) накладній позивача, згідно з якою товар був фактично переданий відповідачу і яка є підставою для його оплати. Факт прийняття товару відповідачем від позивача, що підтверджується належно оформленими накладними, означає згоду відповідача із ціною, кількістю та асортиментом поставленого товару.

Згідно з видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, за період з 01.06.2011року по 26.10.2012року, позивачем відповідно до договору № 321 від 30.05.2011 року було поставлено відповідачу товару на загальну суму 865 450 грн. 56 коп., а оплачено останнім в розмірі 788 786 грн. 33 коп. Враховуючи відстрочку платежу згідно з п. 3.2. договору строк оплати товару настав по всіх накладних. Кошти, що надійшли від відповідача, зараховані згідно з п. 3.3. договору в рахунок виконання грошових зобов'язань відповідача з найбільш раннім строком виникнення, тому здійснені відповідачем оплати, заборгованість виникла за накладними за період з 04.02.2012року по 26.10.2012року на загальну суму 76 664 грн. 23 коп. (а.с. 34-35, 15-29, 87-181).

Зокрема, видатковими накладними № Ж-00009067 від 04.02.2012року, № Ж-00012053 від 15.02.2012року, № Ж-00015048 від 25.02.2012року, № Ж-00024104 від 28.03.2012року, № Ж-00028435 від 11.04.2012року, № Ж-00054931 від 04.07.2012року, № Ж-00079162 від 12.09.2012року, № Ж-00084178 від 26.09.2012року, № Ж-00091737 від 17.10.2012року, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 84 701 грн. 23 коп. (а.с. 37-61). Накладними № ЛКД0119 від 04.02.2012року № ЛКД0194 від 25.02.2012року, № ЛКД0197 від 25.02.2012року, № ЛКД0877 від 13.09.2012року, № ЛКД0913 від 27.09.2012року, № ЛКД0959 від 17.10.2012року підтверджується факт повернення відповідачем позивачу частини товару на загальну суму 6634 грн. 52 коп.

Пунктами 3.2. договору визначено, що відповідач зобов'язаний оплатити товар у строк не пізніше 21 календарного дня від дня отримання товару шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача. Кошти, що надійшли від відповідача, зараховуються в рахунок виконання грошових зобов'язань із найбільш раннім строком виникнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 76 664 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 76 664 грн. 23 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними. При цьому відповідач не розрахувався за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати отриманого товару, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 76 664 грн. 23 коп. заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.1 договору, при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором, відповідач зобов'язується сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також двадцять п'ять процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до поданого розрахунку, за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором поставки № 321 від 30.05.2011 року, відповідачеві нараховано 25 % річних в сумі 28 906 грн. 89 коп. за період з 04.02.2012року по 16.05.2013року з урахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем за цей період.

Оскільки право позивача щодо стягнення 25% річних передбачене умовами договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення 25% річних в сумі 28 906 грн. 89 коп. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 5.1 договору передбачено, що при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню, нараховану за весь час прострочення виконання зобов'язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару отриманого відповідно до договору поставки № 321 від 30.05.2011 року, відповідачеві нараховано пеню в сумі 17 344 грн. 13 коп. за період з 04.02.2012року по 16.05.2013року з урахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем за цей період.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з урахуванням часткових проплат за період з 04.02.2012року по 16.05.2013року, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 17 344 грн. 13 коп., є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 76 664 грн. 23 коп. заборгованості за поставлений товар, 28 906 грн. 89 коп. 25% річних, 17 344 грн. 13 коп. пені.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме не повної та несвоєчасної оплати товару, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 458 грн. 31 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодикон" (вул. Покровська, б. 14, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 36067028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" (вул. Баранова, 127, м. Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 32122069) 76 664 грн. 23 коп. заборгованості за поставлений товар, 28 906 грн. 89 коп. 25% річних, 17 344 грн. 13 коп. пені, 2 458 грн. 31 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2013року

Суддя Є.А. Жерьобкіна